Ухвала суду № 69315620, 02.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 жовтня 2017 року м. Київ К/800/28256/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 р.

у справі № 826/13021/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Градус-Т»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання нечинними та скасування рішень, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Градус-Т» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечинними та скасування рішень.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 р., позов задоволено.

Головне управління ДФС у м. Києві, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 15.08.2017 р. надіслав засобами поштового зв’язку до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Також, скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 р. у справі № 826/13021/16, яке обґрунтовано тим, що податковий орган вже звертався з касаційною скаргою та Вищим адміністративним судом України касаційну скаргу повернуто скаржнику, в зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому, вказуючи на зазначені обставини скаржник зазначає, що податковий орган не виконав вимоги ухвали про залишення первинної касаційної скарги без руху з огляду на відсутність коштів для сплати судового збору, однак, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин не додано. Водночас, жодних доказів чи обґрунтувань причин неможливості оскарження рішення судів попередніх інстанцій з моменту повернення первинної скарги, а також з моменту сплати судового збору до касаційної скарги не додано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.08.2017 р. касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС було залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов’язано скаржника надати суду касаційної інстанції належні докази та обґрунтування неможливості оскарження рішень судів попередніх інстанцій в межах встановленого строку, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, та встановлено строк для усунення вказаних недоліків.

В межах встановленого строку, виходячи з дати отримання податковим органом копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.08.2017 р. (18.08.2017 р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0102919395289), скаржником надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому зауважено про відсутність у податкового органу коштів для сплати судового збору на момент первинного звернення з касаційною скаргою, однак, належних доказів на підтвердження вказаних обставин та доказів вчинення дій для отримання з Державного бюджету України коштів на сплату судового збору за даною касаційною скаргою, а також доказів неможливості сплати судового збору та оскарження рішень судів попередніх інстанцій з моменту отримання ухвали про повернення первинної касаційної скарги, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження суду касаційної інстанції не надано.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Поважними визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

З огляду на те, що підстави, вказані Головним управлінням ДФС у м. Києві у заяві про поновлення строку визнані неповажними, а інших підстав заявником не надано, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Згідно ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Керуючись ст. 211, абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова