Постанова № 69315575, 28.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2017 р. м. Київ К/800/45132/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому

на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2015 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 рокуу справі № 686/3364/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькцукорбуд»,

про призначення та виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: визнати неправомірними дії щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати призначити і виплачувати пенсію на пільгових умовах.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, позов задоволено: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому у призначенні пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах за списком № 2; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_2 на пільгових умовах відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 січня 2015 року за списком № 2, зарахувавши до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до вимог ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 27 січня 1986 року по 03 березня 1998 року на посаді майстра та з 03 березня 1998 року по 03 серпня 1998 року на посаді виконроба.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пільгової пенсії є правомірним, оскільки в період роботи на підприємстві, який зараховано позивачу до пільгового стажу, не проведено атестацію робочого місця. Відтак, такий період роботи не може бути зарахованим до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У запереченнях, що надійшли на адресу суду, позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що у період з 27 січня 1986 року по 03 березня 1998 року позивач працював на посаді майстра та з 03 березня 1998 року по 19 травня 2000 року на посаді виконроба, відповідно до записів у його трудовій книжці.

Виданими ТОВ «Хмельницькцукорбуд» довідками за № 89 та № 90 від 16 січня 2015 року підприємство підтвердило його роботу у період з 27 січня 1986 року по 03 березня 1998 року на посаді майстра та з 03 березня 1998 року по 19 травня 2000 року - на посаді виконавця робіт.

ТОВ «Хмельницькцукорбуд» є правонаступником ВАТ «Хмельницькцукорбуд», заснованого згідно з рішенням регіонального відділення фонду державного майна по Хмельницькій області від 27 червня 1994 року № 484 шляхом перетворення ДП ПМК асоціації «Хмельницькцукор» у ВАТ відповідно до Постанови КМУ від 07.12.1993 року № 486, Декрету КМУ «Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі від 17.12.1993 року № 51-93. ВАТ «Хмельницькцукорбуд» є правонаступником ПМК Хмельницького виробничо-аграрного об'єднання цукорпрому.

На підставі копії паспорту, а також за даними трудової книжки, судами встановлено, що на момент звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою від 05 січня 2015 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивач мав необхідний вік для призначення пенсії, а також загальний стаж роботи більше 25 років, у тому числі пільговий стаж роботи - 12 років 6 місяців.

Попри наведені обставини, відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що в довідках, виданих підприємством, відсутні відомості про атестацію робочих місць.

Вважаючи зазначену відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом про призначення та виплату пенсії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні періоди роботи позивача підтверджені документально, тому вони підлягають включенню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, судами зроблено висновок, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або відсутність відомостей про її проведення не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком. Відтак, відповідач безпідставно відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до п. 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок), якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Встановлені обставини, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

З огляду на наведене, відмова органу Пенсійного фонду України щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах внаслідок непроведення атестації посади є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

В той же час, висновок судів про неправомірність відмови органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 внаслідок непроведення атестації посади та призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та не відповідає правовій позиції Верховного Суду України у спорах цієї категорії, висловленій, зокрема, у його постанові № 21-585а14 від 17 березня 2015 року.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на нормах законодавства і спростовується наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим суди дійшли помилкового висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому задовольнити.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькцукорбуд», про призначення та виплату пенсії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: