Ухвала суду № 69315166, 03.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 139/653/17

Головуючий у 1-й інстанції: Тучинська Н.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

03 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Білоуса О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Мурованокуриловецького районного суду від 06 лютого 2017 року Мурованокуриловецьку селищну раду зобов'язано розглянути запити ОСОБА_2 про доступ до публічної інформації від 30 серпня 2016 року щодо фактів продажу Мурованокуриловецькою селищною радою майна, фактів ревізії фінансово-господарської діяльності Мурованокуриловецької селищної ради, фактів ремонту доріг та тротуарів за рахунок коштів бюджету Мурованокуриловецької селищної ради, фактів сплати Мурованокуриловецькою селищною радою штрафних санкцій, судових та виконавчих зборів із наданням копій документів, які будуть її підтверджувати. Судове рішення набрало чинності 21 березня 2017 року (а.с. 5).

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (ч. 2 ст. 257 КАС України). Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 4 ст. 257 КАС України).

Частиною 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 11 травня 2017 року на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження № 53897369 по виконанню рішення Мурованокуриловецького районного суду від 06 лютого 2017 року. Цією ж постановою на підставі частин 5 і 6 ст. 26, ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» боржника за виконавчим документом зобов'язано впродовж 10 робочих днів виконати рішення суду та надати до відділу примусового виконання обґрунтовану відповідь і документальне підтвердження виконання рішення, а також з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 12800 гривень.

Враховуючи обсяг документів, копії яких в паперовому та електронному вигляді Мурованокуриловецьку селищну раду було зобов'язано надати стягувачеві ОСОБА_2, селищний голова ОСОБА_3, користуючись правом, передбаченим ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», клопотала відкласти проведення виконавчих дій з наданням додаткових 10-ти робочих днів.

Постановою від 22 травня 2017 року виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа у справі № 139/49/17 були відкладені до 06 червня 2017 року.

Дії відповідача щодо винесення цієї постанови узгоджуються із положеннями ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

06 червня 2017 року боржником за виконавчим документом на адресу стягувача направлено листа, який містить інформацію про перелік документів, які йому направляються на його запити, а також додано документи на 38-ми аркушах. Копію цього листа боржник направив також на адресу головного державного виконавця Сінгаєвської О.М.

Листом від 09 червня 2017 року ОСОБА_2 повідомив відповідача про неповне виконання боржником - Мурованокуриловецькою селищною радою рішення суду і просив притягнути боржника до відповідальності. Зокрема, зазначив, що йому відомо про 11 ревізій фінансово-господарської діяльності Мурованокуриловецької селищної ради за 2005-2016 роки, а селищна рада повідомила йому лише про п'ять таких ревізій.

На вимогу державного виконавця Мурованокуриловецька селищна рада 20 червня 2017 року додатково направила стягувачу акти трьох ревізій фінансово-господарської діяльності і повідомила про знищення таких актів за 2005 рік і про неможливість надання актів за 2016 рік, оскільки вони не були предметом запиту.

Листом від 23 червня 2017 року позивач знову повідомив відділ примусового виконання рішень про неповне виконання боржником, зокрема, зазначив, що Мурованокуриловецька селищна рада, стверджуючи про знищення документів щодо ремонту доріг і тротуарів за 2005-2009 року і документів щодо сплати штрафних санкцій, судових та виконавчих зборів за 2005-2010 роки, не надала доказів, які стверджують знищення документів.

Представник відповідача в судовому засіданні в суді першої інстанції з приводу такого листа пояснила, що викладені у ньому факти не відповідають дійсності, оскільки Мурованокуриловецька селищна рада разом з листом від 06.06.2017 направила позивачу акт № 4 від 10.11.2006 про виділення і знищення документів (а.с. 39-40) та акт № 1 від 2013 року про вилучення для знищення документів (а.с. 41-43).

Таким чином, у відповідача були в наявності всі докази про виконання боржником виконавчого документа у виконавчому провадженні № 53897369.

У заяві про розгляд справи за його відсутності (а.с. 63, 64-65) ОСОБА_2 вказує на упередженість і необ'єктивність державного виконавця, що полягає в тому, що він не перевірив можливість боржника звернутися до органу, який проводив ревізію у 2005 році, і в нього отримати копію акта, а потім надати йому як стягувачу на виконання рішення суду, а також не прийняв до уваги, що акти на знищення складені не у відповідності з Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41.

У своїх заявах до головного державного виконавця Сінгаєвської О.М. від 9,23 і 29 червня 2017 року позивач просить притягнути боржника за виконавчим документом до відповідальності, зокрема, накласти штраф. У позовній заяві позивач звинувачує відповідача в ігноруванні таких його клопотань.

Частиною 2 ст. 63 та ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд погоджується з позицією відповідача про те, що листами від 06 та 20 червня 2017 року боржник - Мурованокуриловецька селищна рада - повідомила про повне виконання рішення суду, а тому у державного виконавця не було підстав для застосування щодо нього відповідальності за невиконання рішення.

Щодо звинувачення відповідача у неповерненні йому державним виконавцем всієї суми авансового внеску, суд також вважає його необґрунтованим у зв'язку з наступним.

Сторонами не заперечується, розпорядженням № 53897369 від 13 травня 2017 року, позивач як стягувач за виконавчим документом вніс авансовий внесок в сумі 6400 гривень, що відповідає вимога ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

На виконання вимог ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» про розподіл стягнутих з боржника грошових сум, державний виконавець Сінгаєвська О.М. 20 липня 2017 року розпорядженням № 53897369 зобов'язала перерахувати позивачу 51 гривню як повернення невикористаного авансового внеску. Ця сума повернена за платіжним доручення № 1370 від 20.07.2017. 21 липня 2017 року державний виконавець своїм розпорядженням зобов'язала повернути позивачу як невикористаний авансовий внесок 6349 гривень, які були перераховані цього ж числа по платіжному дорученню № 32.

Таким чином, головний державний виконавець Сінгаєвська О.М. належно виконала вимоги Закону щодо повернення стягувану позивачем авансового внеску.

Виконавши всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи по виконанню судового рішення, 27 липня 2017 року головним державним виконавцем Сінгаєвською О.М. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 18 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5