Ухвала суду № 69314865, 02.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1151/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 28.11.2016 року по 02.12.2016 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено фактичну перевірку на господарській одиниці - АЗК суб'єкта господарювання ТОВ "СТЕЙТ ОІЛ", що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, 16км + 600м автодороги "Обхід м. Одеси" з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 05.12.2016 року № 421/15-32-40-01/39436796, згідно з висновками якого встановлено, що позивачем порушено порядок обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме:

- надлишок бензину А-95 Преміум у кількості 161,26л на суму 3062,40 грн. та дизельного палива у кількості 18,07л на суму 350,30 грн. згідно з додатком до акту перевірки;

- невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Сума невідповідності складає 5220,55 грн.

За результатами перевірки посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки апелянтом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 року № 0008941405 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 6826,40 грн. за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації відповідно до статті 20 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (1 грн. за порушення, вчинене вперше) відповідно до п. 1 ст. 17 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 4.3 наказу ТОВ "СТЕЙТ ОІЛ" від 01.01.2016 року № 1-А "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політики", позивачем облік руху товарно-матеріальних цінностей організовується по підрозділам на торгових точках - в програмі " 1С: Підприємство" та у журналах в кількісному виразі.

Відповідно до п. 2 наказу ТОВ "СТЕЙТ ОІЛ" від 04.01.2016 року № 2-А "Про організацію документообігу між відділом бухгалтерії та точками роздрібної торгівлі підприємства" первинні бухгалтерські документи, що супроводжують товар, який надходить до точки роздрібної торгівлі (магазину), отримує відповідальна особа та в день отримання здійснює оприбуткування товару шляхом занесення інформації про товар, яка міститься у первинних документах, до програми бухгалтерського обліку " 1С: Підприємство 7:7" та протягом 2-х календарних днів з дати надходження забезпечує передачу кур'єрською службою первинних бухгалтерських документів до відділу бухгалтерії підприємства.

Як зазначено у вищезазначеному наказі від 04.01.2016 року № 2-А, товар поставляється постачальниками на АЗК позивача, де він приймається. У місцях приймання товару здійснюється оприбуткування товару на підставі первинних бухгалтерських документів із застосуванням комп'ютерної програми бухгалтерського обліку " 1С: Підприємство 7:7", після чого всі документи передаються кур'єром до відділу бухгалтерії підприємства, де здійснюється опрацювання первинних облікових документів та їх подальше зберігання.

На підтвердження пояснень щодо наявності первинних облікових документів на товар, позивач надав суду першої інстанції копії первинних бухгалтерських документів на товар, стосовно якого відповідачем зроблено висновок про відсутність облікових документів.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що вимог про надання для перевірки облікових документів на товар посадовими особами податкового органу під час перевірки не висувалось.

Згідно з п. 12 ст. 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації та не містить чіткого та однозначного визначення місця знаходження (зберігання) первинних облікових документів на товар.

Апелянтом не доведено факт того, що позивачем не ведеться облік товарних запасів, а висновок податкового органу про те, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару не відповідає змісту закону.

Судом першої інстанції проаналізовано положення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливоенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155 та зроблено правильний висновок про недостовірність даних щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів, які зазначені в додатку № 1 до акту перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 6826,40 грн. є безпідставним і підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.