Ухвала суду № 69314666, 28.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8478/17 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невідшкодування суми податкової знижки за наслідками звітного 2016 року в сумі 1162 грн 71 коп.; зобов'язати відповідача подати до управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва висновок про повернення йому коштів в розмірі 1162 грн 71 коп., які зарахувати на розрахунковий рахунок.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2017 року позовну заяву залишено без руху.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в порушення вимог статті 106 КАС України не додано жодного документа, який би засвідчував сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

При цьому, суд відхилив клопотання позивача про відстрочення оплати судового збору, оскільки позивачем не наведено достатніх підстав та не надано належних доказів, які є підставою для відстрочення сплати судового збору.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

За правилами частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (частина перша ст. 108 КАС України).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009, в ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, де визначено загальну суму річного доходу у розмірі 11 981 грн 91 коп. (а.с. 9-10), довідку від 23.06.2016 №ТС-00000002 про те, що за період з квітня по червень 2016 рік позивач отримав дохід у розмірі 3215 грн 38 коп. (а.с. 14), довідку №5 від 13.03.2017 про те, що за період з січня по лютий 2017 року позивач отримав заробітну плату у розмірі 7147 грн 52 коп. (а.с. 15).

Згідно з частиною першою статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

У ході апеляційного розгляду прави, позивач в обгрунтування вимог апеляційної скарги послався виключно на норми Конституції України, Конвенції про захист прав і основопожних свобод 1950 року та на Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №9 від 01.11.1996, згідно з якими гарантується право на судовий захист.

Між тим, як вже зазначено вище, спеціальними нормами Закону України «Про судовий збір» закріплено обов'язок сплати судового збору незалежно від майнового стану особи, а Кодекс адміністративного судочинства України визначає судові витрати, які повинні сторони здійснити для розгляду та вирішення адміністративної справи в суді. Однак, статтею 88 цього Кодексу встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку.

Положення цієї статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

У суді апеляційної інстанції позивач не ставив можливість відстрочення йому сплати судового збору в залежність від його майнового стану, про що наголосив в ході апеляційного розгляду справи.

Таким чином, посилання позивача на норми Конституції України, Конвенції про захист прав і основопожних свобод 1950 року та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №9 від 01.11.1996 судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги з огляду на вищевказане.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з наданих до позовної заяви документів не вбачається підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу, оскільки позивач жодним чином не обґрунтовує неможливість сплати судового збору до моменту ухвалення судом рішення по суті та не надає доказів щодо важкого матеріального становища.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосував норми процесуального права до спірних правовідносин, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно п.5 частини третьої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, в даному випадку, становить 1600 грн.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 позивачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не був сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає стягненню з ОСОБА_2 в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2017 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31215256700001, отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 1600 грн (одна тисяча шістсот гривень).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.