Ухвала суду № 69314331, 04.10.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"04" жовтня 2017 р. Справа № 917/1399/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вх. №2899П/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 03 серпня 2017 року у справі №917/1399/15

за позовом Прокурора Ленінського району м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, м. Полтава

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полтава

про зобов'язання звільнити самовільно зайнятої земельної ділянки; стягнення 16 778,60 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Полтави звернувся до господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 828,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно побудованої будівлі - сауни, приведення у придатний для використання за цільовим призначенням стан та повернути її територіальній громаді міста в особі Полтавської міської ради. Також прокурор просить стягнути з відповідача коштів в сумі 16 778,60 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 828,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1 (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 24.07.2017 року (вх. № 9210 від 25.07.2017 року).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03серпня 2017 року у справі №917/1399/15 (суддя Бунякіна Г.І.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 828,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно побудованої будівлі - сауни і приведення її у придатний для використання за цільовим призначенням стан. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Полтавської міської ради 16 778,60 грн. заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, площею 828,8 кв. м за адресою АДРЕСА_1. Відмовлено у позові в частині позовних вимог щодо повернення земельної ділянки територіальній громаді міста в особі Полтавської міської ради.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з рішенням суду не погодилась, звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права під час прийняття рішення, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про її повернення заявникові, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовною заявою у липні 2015 року.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на дату звернення до суду першої інстанції з позовною заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати;

підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на дату звернення до суду першої інстанції з позовною заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Як встановлено, колегією суддів, позовна заява містить вимогу немайнового характеру і вимогу майнового характеру.

У пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) надано судам наступні роз'яснення: статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

У пункті 2.2.1 вищевказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України надано судам наступні роз'яснення судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями), а саме у п.п. 2.10; 2.11 надано судам такі роз'яснення:

у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як встановлено, судовою колегію до апеляційної скарги додано квитанцію №0.0.854070387.1 від 20.09.2017 року, відповідно до якого апелянтом сплачено судовий збір за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 1760,00 грн., що не відповідає розміру, встановленому Законом.

Таким чином, апеляційна скарга подана із порушенням вимог статті 94 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга може бути подана повторно. У разі пропуску встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження до скарги має бути додано клопотання про його відновлення.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 94, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Повернути апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 15-ти арк., в т. ч. квитанція №0.0.854070387.1 від 20.09.2017 року, конверт.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.