Рішення № 69305048, 12.09.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 668/14982/14-ц

н/п 2/766/1195/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Прохоренко В.В.,

секретар Тихоша Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підрпємства «Херсонтеплоенерго» про визнання протиправними дій з нарахування платежів за централізоване опалення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014року Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з теплозабезпечення станом на 01.04.2014року в сумі 10985,96грн., посилаючись на те, що відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, користується послугами з централізованого опалення, які до будинку надає Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго»(далі МПК «Херсонтеплоенерго»), однак не в повному обсязі сплачує за надані послуги.

У зв'язку із цим із 01.12.2001року по 01.04.2014року виникла заборгованості в розмірі 10985, 90 грн.

У ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача борг в сумі 14855,06грн за період із 01.12.2001року по 01.02.2016року.

ОСОБА_1 звернувся до суду зі зустрічним позовом до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» про визнання протиправними дій з нарахування платежів із централізованого опалення, зазначаючи про те, що багатоквартирний будинок, в якому він проживає, 1959 року забудови, за цей період часу жодного капітального ремонту внітрішньобудинкових мереж опалення не проводилось, що призвело до виходу з ладу в його квартирі радіаторів опалення.

У звязку з цим з метою запобігання спричинення шкоди іншим мешканцям будинку він змушений був демонтувати радіатори та труби внутрішньобудинкової мережі опалення у своїй квартирі в жовтні 2009року до початку опалювального сезону 2009-2010р., забезпечивши транзит теплоносія через свою квартиру.

На протязі спірного періоду МПК «Херсонтеплоенерго» ніколи не переймався технічним станом інженерного обладнання в його квартирі, нараховував плату за користування послугами незалежно від їх фактичного обсягу та якості, а будучи повідомлений про технічну неможливість отримання послуг запропонував йому укласти договір про надання послуг.

Отже, комунальне підприємство безпідставно за відсутності, укладеного між ним та МКП «Херсонтеплоенерго» договору про надання послуг із централізованого опалення, без його відома та згоди відкрило особистий рахунок на його імя з метою предявлення безпідставних грошових вимог, а тому ні за договором, ні за актами цивільного законодавства з 2009 року не існує підстав для виникнення зобовязань з теплопостачання.

З огляду на викладене, приписи Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово комунальні послуги», Закону України «Про захист прав споживачів» позивач просив суд визнати неправомірними дії Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» щодо нарахування оплати на відкритий на його імя особистий рахунок № 0717014 за послуги з централізованого опалення за період з серпня 2010року по теперішній час і щодо відмови в задоволенні його звернення про оформлення договору приєднання та про розрахунок ціни договору.

Просив також, зобовязати відповідача за зустрічним позовом:

списати з особового рахунку № 0717014, як нараховану протиправно плату за послуги з централізованого опалення з часу отримання у серпні 2010року письмового повідомлення про непридатний до використання стан радіаторів опалення в його квартирі;

припинити подальші нарахування на його особистий рахунок №0717014 до укладення передбаченого чинним законодавством договору;

визначити розмір плати за послуги з централізованого опалення відповідно до фактичної потужності тепловикористування обладнання в його квартирі, що розраховується згідно із затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань житлово комунального господарства методикою;

із травня 2015року розмір плати визначити з урахуванням пільг, як учасника бойових дій в розмір 75% та додатково 25% протягом дії відповідних норм закону;

підготувати та надати йому формуляр або в інший стандартній формі договір приєднання до надання послуг із централізованого опалення за ціною визначеною відповідно до фактичної потужності тепловикористання обладнання у його квартирі, з урахуванням наявних у нього пільг на оплату.

Ухвалою суду вимоги за зустрічними позовами були обєднанні в одне провадження із первісним позовом.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом просив його задольнити в повному обсязу, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 первісний позов не визнав, просив застосувати строк позовної давності та задовольнити в повному обсязі його зустрічний позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обовязок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 322ЦК України передбачено, що власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Указаний будинок знаходиться на балансі Колективного підприємства «Центр».

Виконавцем послуг із теплопостачання із 2001року є Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №628 від 20.10.2009року.

Відповідно до укладеного 15.12.2009року між КП «Центр» та МКП «Херсонтеплоенерго» типового договору про розмежування зон експлуатаційної відповідальності, затвердженого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради за № 628 від 20.10.2009 року межею відповідальності МКП «Херсонтеплоенерго» визначено зовнішній зріз стіни житлового будинку.

Міським комунальним підприємством «Херсонтеплоенерго» нараховувалася щомісяця з 01.12.2001року по 01.02.2016 року відповідачу плата за надані послуги з теплопостачання, однак останній не здійснював оплату за надані послуги в повному обсязі, унаслідок чого в нього виникла заборгованість у розмірі 14855,06 грн.

Письмовий договір про надання послуг із теплопостачання сторонами не укладався.

У разі відсутності укладення договорів з комунальними підприємствами, обсяг прав та обов'язків сторін, які відповідно дост. 11 ЦК України виникають також із дій та вчинків осіб, визначається чинним законодавством, яке регулює взаємовідносини осіб, що надають послуги, ізспоживачами цих послуг.

Враховуючи, що за встановленими судом обставинами справи, МПК «Херсонтеплоенерго» надавалися послуги з теплопостачання, які отримував відповідач у справі, проте не проводив оплату, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом, оскільки відповідно до положень ст.ст.13,20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» споживачі зобовязані оплатити житлово комунальні послуг, якщо вони фактично користуються ними. Відсутність договору на надання житлово комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Така правова позиція Верховного Суду України викладена в справах №6-59цс13, від 30.10.2013року, №6-1192цс 15 від 11.11.2015року), яка є обовязковою для суду в частині застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах.

Разом із тим, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача за первісним позовом про застосування строку позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.4). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5). Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти позову, просив застосувати позовну давність відносно заявлених позовних вимог.

Заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж. Позивач за первісним позовом звернувся у травні 2014 року до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь МКП «Херсонтеплоенерго» заборгованості за надані послуги з теплозабезпечення і гарячого водопостачання за період з 01.12.2001 року по 01.04.2014 року в сумі 10985,96 грн., про що свідчить ухвала Суворовського районного суду м. Херсона від 12.06.2014 року про скасування судового наказу.

Отже, позовна давність, у межах якої позивач за первісним позовом може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання, що складається з суми заборгованості за кожний місяць як черговий платіж, має відраховуватись з травня 2011 року і до травня 2014 року, а саме до моменту звернення до суду з заявою про видачу судового наказу.

Таким чином, позовна давність в межах якої позивач за первісним позовом може звернутись з вимогою щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 має відраховуватись з травня 2011 року по травень 2014 року.

З наданої позивачем довідки про розрахунок заборгованості вбачається, що з травня 2011 року по травень 2014 року включно споживачам нараховано 4357 грн. 38 коп. за опалення.

Таким чином, в період з травня 2011 року по травень 2014 року по оплаті за теплопостачання і гаряче водопостачання недоплата становить 4357 грн. 38 коп., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1

Також з довідки про розрахунок заборгованості вбачається, що з червня 2014 року по лютий 2016 року включно споживачу нараховано 3869 грн. 10 коп. за опалення.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 8226, 48 грн. за період з травня 2011 року по лютий 2016 року.

Щодо зустрічного позову, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні із таких підстав.

Як, установлено матеріалами справи, позивач за зустрічним позовом користується послугами з теплопостачання, які надає МКП «Херсонобленерго», відсутність укладеного договору не є підставою для відмови в оплаті фактично наданих послуг.

Посилання позивача на безпідставне відкриття відповідачем на його імя особового рахунку та нарахування оплати за надані послуги не грутуються на вимогах закону, оскільки п. 1 ч. 1ст.20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» передбачає право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. п. 1, 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно до зазначених норм закону споживачі зобов'язані оплатити житлово- комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Безпідставними є також доводи позивача про необхідність підготувати та надати йому формуляр або в інший стандартній формі договір приєднання до надання послуг із централізованого опалення за ціною визначеною відповідно до фактичної потужності тепловикористання обладнання у його квартирі, у звязку з тим, що він з 2010 року не користується послугами з теплопостачання, через демонтаж радіаторів опалення, які прийшли в непридатність( тривалий час експлуатації та відсутність капітального ремонту), оскількивідповідно до пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачіввід централізованоготеплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005року № 4, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, які б засвідчували факт відключення квартири позивача від мереж центрального теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла.

Окрім того, відповідно до статті 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно пункту 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем.

Таким чином, МКП «Херсонтеплоенерго» виконало свої зобовязання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобовязаний оплатити надані послуги.

У разі наміру позивача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Посилання позивача на визначення розміру плати за послуги з теплопостачання відповідно до фактичної потужності тепловикористання обладнання в квартирі, суд вважає необґрунтованим, оскільки відносини між виконавцем та споживачем у разі незадоволення останнього якістю наданих послуг, у данному випадку зменшення фактичної потужності, врегульованістаттею 18 Закону України «Про житлово комунальні послуги», згідно до якої у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необгрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт- претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та переконливі докази на підтвердження того, що житлово-комунальні послуги не надавалися відповідачеві за первісним позовом або були неналежної якості, а також докази звернення ним в межах строку заборгованості з претензією щодо надання неякісних послуг з теплопостачання та визначення розміру оплати до фактичної потужності з тепловикористання.

Щодо вимоги позивача про визначення розміру плати за послуги з централізованого опалення з урахуванням пільг, то підставою нарахування оплати у відповідності до наявних у споживача пільг є надання ним виконавцю послуг відповідних документів, якими підтверджено право на отримання пільг. Отже, позивач не позбавлений можливості вирішити зазначене питання у передбаченому законом порядку.

На підставі викладеного, ст.ст.11,257,267,322ЦК України, Закону Украхни «Про житлово комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», керуючись ст.ст. 11, 57-69, 209, 212-215,218ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» суму боргу в розмірі 8226, 48 грн.

В решті позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Суддя В.В.Прохоренко