Ухвала суду № 69300340, 26.09.2017, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/3891/17 Головуючий 1-ї інстанції Мамалуй М.В.

Справа № 643/3569/16-ц Доповідач Бровченко І.О.

Категорія надання послуг

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Бровченко І.О.,

суддів Кіся П.В., Кружиліної О.А.,

при секретарі Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Представник позивача КП «Харківводоканал» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачів на заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 162є, кв. 102, є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, їм відкрито абонентський особовий рахунок №203665.

Відповідачі не сплачують в повному обсязі за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що призвело до утворення заборгованості, яка враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, становить суму 14557 грн. 89 коп.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2017 року позов КП «Харківводоканал» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за надані послуги: з централізованого водопостачання за період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року заборгованість 3966 грн. 32 коп., 3% річних 172 грн. 44 коп.; індекс інфляції 1533 грн. 10 коп.; заборгованість за водовідведення 2561 грн. 40 коп.; 3% річних 98 грн. 88 коп.; індекс інфляції 883 грн. 51 коп., а загалом суму в розмірі 9215,65 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2017 року скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДСМ, УДМС України: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 162є, кв. 102 (а.с.20-22).

Згідно із абонентським особовим рахунком №203665 за зазначеною адресою, вбачається, що загальна заборгованість складає 14557 грн. 89 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 січня 2005 року по 29 лютого 2016 року - у розмірі 8264 грн. 88 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2011 року по 29 лютого 2016 - у розмірі 3605 грн. 08 коп.; інфляції 2416 грн. 61 коп.; 3% річних від простроченої суми 271 грн. 32 коп.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Позивач є виконавцем послуг водопостачання та водовідведення, визначений відповідним рішенням Харківської міської ради, має ліцензію на надання таких послуг, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10 січня 2002 року, споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Але, відповідачі, отримуючи надані послуги з центрального водопостачання і водовідведення, вказані послуги своєчасно не оплачували, у зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість за послуги КП «Харківводоканал».

За період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року за надані послуги заборгованість складає: з централізованого водопостачання заборгованість 3966 грн. 32 коп., 3% річних 172 грн. 44 коп.; індекс інфляції 1533 грн. 10 коп.; заборгованість за водовідведення 2561 грн. 40 коп.; 3% річних 98 грн. 88 коп.; індекс інфляції 883 грн. 51 коп.., а загалом суму в розмірі 9215,65 грн. (а.с. 305-308).

Згідно з п.п. 1 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та /або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Документального підтвердження тимчасового місцезнаходження ОСОБА_3 в спірний період та сплати ним за місцем тимчасового перебування послуг водопостачання суду не надано. Докази того, що відповідачі зверталися із відповідною заявою до позивача суду не надано.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами було порушено право позивача на отримання щомісячної плати за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, проте позивачем без поважних причин була пропущена позовна давність, про застосування якої просили відповідачі.

Судова колегія погоджується, з висновком суду першої інстанції, що внаслідок неналежної сплати платежів відповідачами, заборгованість підлягає стягненню з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Доказів, які б спростували правильність розрахунку нарахованої оплати за користування послугами позивача, відповідачами не надано. Нарахування за послуги централізованого водопостачання і водовідведення здійснено згідно затверджених тарифів.

Доводи апеляційної скарги, що позивач надавав послуги неналежної якості, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Згідно п. 33, п. 32 пп. 16, «Правил надання послуг централізованого опалення, поставки холодної та гарячої води та водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та ст. 15 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875 -IV, згідно яких у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем, споживач повідомляє про це виконавця в усній формі, чи за допомогою телефонного зв'язку, чи у письмовій формі, якщо виконавець ніяким чином не відреагував на звернення, споживач самостійно складає акт-претензію, який підписує ще два споживача; перерахунок нарахувань проводиться на підставі акту - претензії, який складається споживачем та представником виконавця послуг та скріплюється їх підписами.

Належних та допустимих доказів того, що якість послуг КП «Харківводоканал» була неналежною за період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року матеріали справи не містять. У відповідності до ліцензії виданої КП «Харківводоканал», підприємство здійснює діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Залиття квартири 02 грудня 1998 року та 30 вересня 2004 року не є підставою для відмови у задоволені позову щодо стягнення заборгованості за період з 01 березня 2013 року по 29 лютого 2016 року

Посилання в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не залучив до у часті у справі Управління праці та соціального захисту населення Московського району Харківської міської ради, а також не була врахована субсидія нарахована за вересень-жовтень 2015 року, висновків суду першої інстанції не спростовують та протирічать матеріалам справи. З розрахунку наданого КП «Харківводоканал» під час апеляційного розгляду справи вбачається, що загальний розмір субсидії за вересень 2015 року-листопад 2015 року було враховано позивачем та відображено в розрахунку за листопад 2015 року загальною сумою. Враховуючи, що предметом позову заборгованість за послуги центрального водопостачання та водовідведення, а не право на субсидію, відсутні підстави для залучення Управління праці та соціального захисту населення Московського району Харківської міської ради у якості третьої особи, оскільки рішення суду не впливає на його права та обовязки.

Твердження апелянтів, що справа підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04 березня 2016 року позовну заяву КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, є безпідставними та протирічать вимогам ч. 2 ст. 207 ЦПК України.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -