Ухвала суду № 69296352, 03.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6019/17 Справа № 436/9175/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Свистунової О.В., Красвітної Т.П.

за участі секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулися із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року було відмовлено в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить ухвалу суду від 23 травня 2017 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільних справах» від 18 грудня 2009 року №14 розяснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Таким чином, способом усунення неповноти рішення судує ухвалення додаткового рішення і додаткове рішенняможе бутиухваленелише увипадках передбачених статтею 220 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи у вересні 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулися з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення та просили звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Немировича-Данченка, буд.32 кв.№85 та просили виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (а.с.2, 3).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2012 року задоволено вимоги ПАТ КБ «Приватбанк». Звернуто стягнення на квартиру загальною площею 52,50 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Немировича-Данченка, 32/85, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки на підставі договору іпотеки б/н від 19 листопада 2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України. Вирішено питання судових витрат (а.с.70-72).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2013 року рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2012 року залишено без змін (а.с.109-111).

03 квітня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки в судовому засіданні при розгляді справи не було вирішено питання щодо виселення з квартири неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.144, 145).

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до позовної заяви, ПАТ КБ «Приватбанк» було заявлена вимога про виселення відповідачів та інших осіб та дана вимога була розглянута та задоволена судом, а вимоги щодо виселення, безпосередньо, неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зі вказаної квартири, зі зняттям з реєстраційного обліку в органах МВС України, банком заявлено не було.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше яка за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У вересні 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулися з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення та просили звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Немировича-Данченка, буд.32 кв.№85 та просили виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (а.с.2, 3).

Слід зазначити, як вбачається з матеріалів справи банком, в ході судового розгляду справи, позовні вимоги не змінювалися та не уточнювалися.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки всі заявлені банком позовні вимоги в позовній заяві були розглянуті судом та рішенням суду задоволені в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відхилити.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя

Судді