Рішення № 69290613, 28.09.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10035/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б. Г., при секретарі - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс»

про захист трудових прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» про захист трудових прав, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інвалід IIІ групи за захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково 1 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, розрахунок його пенсії проводився відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року.

Перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, із 08.03.1987 року по 30.05.1987 року позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 направив відповідачу заяву про видачу довідки про заробітну плату за вказаний період, однак йому було відмовлено.

Просить зобов'язати ТДВ «Завод Адвіс» нарахувати йому заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за квітень 1987 року, додаткову одноразову премію в сумі 400 карбованців з відображенням сум в особовому рахунку, просить видати йому - довідку відповідного зразка про розмір заробітної плати за квітень 1987 року із відображенням у ній суми заробітку за роботу у зоні відчуження та збереженого заробітку у сумі 696,31 карбованців та 400 карбованців одноразової премії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не з'явився, подав письмові заперечення, позов не визнав, вказавши, що підстави для задоволення відсутні, просить розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112, був затверджений «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у звязку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Обчислення пенсій відповідно до статті 15 цього ж Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які видаються установами і організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, відомостей та інших документів про нараховану і сплачену заробітну плату), а також фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у виді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. крб.

Відповідно до ст. 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.

Відповідно до листа Міністерства праці України, Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та Міністерством фінансів України від 29 жовтня 1992 року № 09-3751 роз'яснено, що вирішення грошових вимог осіб, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження і їм не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених розмірів, повинно проводитись відповідно до чинного законодавства України. Якщо підприємством було невірно нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження, то підприємство на підставі первинних документів має провести перерахунок заробітної плати згідно із законодавством, розраховану таким чином заробітну плату не індексують і не виплачують, а лише враховують при обчисленні пенсії.

Перерахунок заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС необхідно проводити на підставі постанови Кабінету Міністрів УРСР і Української республіканської Спілки професійних Спілок №207-7 від 10 червня 1986 року та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перерахунок заробітної плати за роботу в зоні ЧАЕС необхідно проводити з врахуванням нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року, оскільки право особи на заробітну плату у підвищеному розмірі, за період її роботи у зоні відчуження, гарантоване державою шляхом видання вказаних документів.

Така позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України (рішення від 18.02.2015 р. у справі К/800/1607/150.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 р. затверджено Порядок нарахування пенсій особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким на підставі статей 54 і 57 вказаного Закону визначений механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок захворювання з причин участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно із яким пенсії, за бажанням таких осіб, повинні призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за дні роботи в 30-ти кілометровій зоні відчуження, у розмір відшкодування фактичних збитків.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964рс було встановлено кратність оплати праці за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно з цим розпорядженням оплата праці повинна була проводитись за виконання робіт у 3-й зоні небезпеки -у 5-кратному, у 2-й зоні небезпеки - у 4-кратному, у 1-й зоні небезпеки - у 3-кратному розмірах порівняно з установленими на той час нормами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інвалід IIІ групи за захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково 1 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, розрахунок його пенсії проводився відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року.

Перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, з 08.03.1987 р. по 30.05.1987 р. ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 направив відповідачу заяву про видачу довідки про заробітну плату за вказаний період, однак йому було відмовлено.

Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємствами відповідно до первинних документів про період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за нормативними документами того часу, зокрема, за постановою ЦК КПРС, Президії BP СРСР та ВЦРПС від 07.05.1986 р. №524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 р. №964-рс; постановою Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 №Ю31-рс; постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. №665-195 (постановою УРСР від 10.06.1986 р. №207-7).

Відповідно до підпункту 3 п.1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 запроваджувалась одноразова премія за рахунок коштів, що виділялись Мінфіном СРСР і Держпланом СРСР і розпорядження Міненерго СРСР для заохочення працівників підприємств, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Розмір премії, що виплачувалась одному працівнику, не повинен був перевищувати 400 крб. на місяць.

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в усіх випадках премія, передбачена підпунктом З пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (не більше як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, повязаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганню забруднення навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Відмовляючи у нарахуванні позивачу підвищеної заробітної плати з урахуванням премії у сумі 400 крб. та видачі відповідної довідки за дні роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідач порушує його трудові та соціальні права, оскільки означена довідка впливає на розмір пенсії ОСОБА_1

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 39, 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 p. N 665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Зобов'язати товариство з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження Чорнобильської АЕС за квітень 1987 року, додаткову одноразову премію в сумі 400 карбованців з відображенням сум в особовому рахунку.

Зобов'язати товариство з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» видати ОСОБА_1 довідку відповідного зразка про розмір заробітної плати за квітень 1987 року із відображенням у ній суми заробітку за роботу у зоні відчуження та збереженого заробітку у сумі 696,31 карбованців та 400 карбованців одноразової премії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя