Ухвала суду № 69289713, 25.09.2017, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1487/17 Провадження № 2-а/459/197/2017

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2017 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Кріля М.Д.

при секретарі Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді справу за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату (третя особа : Міністерство оборони України ) про зобовязання в 15-денний строк подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу разом з заявою та документами , поданими позивачем для призначення одноразової грошової допомоги згідно п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить зобовязати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат в 15-денний строк подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу ОСОБА_2 разом з заявою та документами , поданими позивачем для призначення одноразової грошової допомоги згідно п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач неправомірно відмовив йому в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, яка передбачена Законом України № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та документами передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499. Він проходив військову службу з 03.11.1984 року по 13.12.1986 року в Республіці Афганістан , приймав участь в бойових діях у період з 07.01.1985 року по 13.12.1986 року , отримав поранення , 31.01.2013 року визнаний інвалідом 111 групи , причиною інвалідності є поранення(контузія) .16.05.2016 року позивач подав заяву до ОСОБА_3 обласного війського комісаріату зі всіма необхідними документами для призначення одноразової грошової допомоги , а війсковий комісаріат повинен у 15-ти денний строк подати документи головному розпорядникові бюджетних коштів-Міністрерству оборони України з висновком щодо виплати одноразової грошової допомоги. Однак листом ОСОБА_3 військового комісаріату від 24.05.2016 року №5254 відмовлено у поданні висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України .Відтак вважає , що наявна бездіяльність відповідача щодо розгляду і вирішення по суті питання позивача відносно поданих ним документів .

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 в судове засідання не зявились , представник позивача направив письмову заяву , в якій просить розглядати справу у його відсутності , позов підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_3 обласного військового комісаріату в судове засідання не зявився, подав заперечення на позовну заяву, в якому вказав про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2та клопотання про пропущення ОСОБА_2 строку звернення до суду, просить справу розглядати без його участі .

Представник третьої особи Міністерства оборони України в судове засідання не зявився , подав заперечення на позовну заяву, в якому вказав про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2та клопотання про пропущення ОСОБА_2 строку звернення до суду, просить справу розглядати без його участі .

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено , що згідно довідки Червоноградського військового комісаріату Львівської області №27 від 10.05.2016 року позивач проходив військову службу з 03.11.1984 року по 13.12.1986 року в Республіці Афганістан , приймав участь в бойових діях у період з 07.01.1985 року по 13.12.1986 року , отримав поранення (копія посвідчення серії АБ № 591650).

Згідно довідок до акту МСЕК серії 10ААБ №115935 від 31.01.2013 року та серія 10ААБ №898563 від 14.01.2015 року визнаний інвалідом 111 групи, причиною інвалідності є поранення(контузія) та захворювання , повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах , де велись бойові дії.

Згідно витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, трвм ,каліцтв-структурного підрозділу Міністерства оборони України №2057 від 23.10.2012 року, поранення (контузія) і захворювання повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах , де велись бойові дії.

Позивач звернувся до відповідача 16.05.2016 року із запитом щодо скерування його документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України , однак документи позивача не було відправлено до Міністерства оборони України , оскільки документи були подані відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року , яка набула чинності після встановлення позивачу інвалідності .

З копії листа ОСОБА_3 військового комісаріату від 24.05.2016 року №5254 вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у поданні висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, так як інвалідність йому встановлена 31.01.2013 року , а дія постанова КМУ від 25.12.2013 року №975 та нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей « поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб , які отримали первинно інвалідність після 01 січня 2014 року .

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до пункту 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Посвідчення «інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Встановлено , що ОСОБА_2 звільнився з військової служби

13 грудня 1986 року за станом здоровя, є учасником бойових дій та з 31 січня 2013 року інвалідом війни ІІІ групи .

16 травня 2016 року він звернувся до ОСОБА_3 обласного війскового комісаріату щодо виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи.

Військкомат листом №5254 від 24 травня 2016 року розяснив позивачу про відсутність у нього права на вказану виплату,оскільки позивач звільнений з військової служби у 1986 році, а інвалідність встановлена у 2013 році,підстав для нарахування одноразової грошової допомоги, передбаченої редакцією частини другої статті

16 Закону № 2011-ХІІ, яка набрала чинності 1 січня 2007 року, немає.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у звязку із виконанням ними конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25березня 1992 року № 2232-ХІІІ «Про військовий обовязок і військову службу».

Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обовязків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до пятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2постанови № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цієюпостановою.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обовязків військової служби, одноразова грошова допомога інвалідам ІІІ групи виплачується у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ випливає , що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоровя, яке мало місце в період її проходження.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду , встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

У відповідності з ч.1 ст..100 КАС Українир адміністративний позов , поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач звернувся до суду 01 червня 2017 року , а про відмову в задоволенні його заяви він узнав з листа відповідача від 24.05.2016 року , тобто більше як через рік з часу коли він дізнався про своє порушене право. Жодних документів, які б підтверджували поважність пропуску шестимісчного строку звернення до суду не подано, з клопотанням про поновлення строку позовної давності позивач до суду не звертався .

Таким чином, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100 , 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату (третя особа : Міністерство оборони України ) про зобовязання в 15-денний строк подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу разом з заявою та документами , поданими позивачем для призначення одноразової грошової допомоги згідно п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до ОСОБА_3 апеляційного адміністративного суду на протязі 5-ти днів з часу отримання копії ухвали .

Суддя: М. Д. Кріль