Ухвала суду № 69287205, 02.10.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11069/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, заяви ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року у цивільній справі № 308/11069/15-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року у цивільній справі № 308/11069/15-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено частково, а саме судом вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк заборгованість за кредитним договором № 1579-002/09Р від 26 березня 2008 року у розмірі 318983,10 гривні, що становить: заборгованість за кредитом 120402,00 гривні, заборгованість за процентами 96477,65 гривень, неустойка (пеня) за кредитом 56448,96 гривень, неустойка (пеня) за процентами 45654,49 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк судові витрати у розмірі 3775,80 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича та ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 1008,95 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

17 липня 2017 року представник відповідачів ОСОБА_3 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з заявами про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року у цивільній справі № 308/11069/15-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що про розгляд справи, який був призначений на 07.04.2017 року відповідачі не були повідомленні належним чином, судову повістку або повідомлення не отримували. Подані заяви аргументують тим, що вважають, що відсутність відповідачів у справі, у звязку з неотриманням повістки, є поважною причиною для скасування заочного рішення. Крім того, зазначають, що відповідачі не погоджуються з розрахунком заборгованості. Також у заявах про перегляд заочного рішення відповідачі вказують, що у даному випадку, була припинена порука за договором кредиту, оскільки між ОСОБА_1 як поручителем за кредитними зобовязаннями ОСОБА_4 мав місце судовий спір з позивачем. Також зазначають в заяві, що суд не надав оцінки тому, що в матеріалах справи відсутні докази отримання кредитних коштів.

Крім того, на адресу суду надійшла заява з додатками згідно з якими було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ППАТКБ «Правекс-банк» та ТОВ «ФК Довіра та гарантія» та відповідачем 08.08.2017 року виконано зобовязання за кредитним договором.

Просить суд, переглянути та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року у цивільній справі № 308/11069/15-ц

Сторони по справі в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року у цивільній справі № 308/11069/15-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено частково, а саме судом вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк заборгованість за кредитним договором № 1579-002/09Р від 26 березня 2008 року у розмірі 318983,10 гривні, що становить: заборгованість за кредитом 120402,00 гривні, заборгованість за процентами 96477,65 гривень, неустойка (пеня) за кредитом 56448,96 гривень, неустойка (пеня) за процентами 45654,49 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк судові витрати у розмірі 3775,80 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича та ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 1008,95 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В судові засідання, відповідач не зявлявся, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення відповідачі не вказують про поважні причини їх неявки в судові засідання і неповідомлення про причини своєї неявки суд.

Посилання заявників на те, що не отримували судові повістки, суд до уваги не приймає, оскільки відповідачі були повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи, як вбачається з матеріалів справи, неодноразово повідомлялися судовими повістками зі зворотнім повідомлення за належною адресою про час, дату та місце проведення судових засідань. Причин неявки в судові засідання, суду не повідомляли, заяв чи клопотань про відкладення справи, до суду не надавали.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки - вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися у судове засідання без поважних причин. Тобто відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, місце і час проведення судового засідання в судове засідання не зявився і про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобовязання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обовязків заявником не отримано судову повістку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Таким чином відповідачі мали можливість надати суду свої заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, вчинити свої процесуальні обовязки, визначені ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Крім того, перевіривши наведені відповідачами доводи щодо наявності, на їх думку, істотних обставин для правильного вирішення справи, то такі пояснення не заслуговують на увагу, оскільки до заяви про перегляд заочного рішення, відповідачами не наведено суду таких істотних обставин та не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Посилання представника на наявність між ОСОБА_1 як поручителем за кредитними зобовязаннями ОСОБА_4 судового рішення, суд взяти до увагу не може, оскільки такий спір стосувався іншого кредитного договору. Крім того, вказуючи про те, що відповідачі не погоджуються з розрахунком заборгованості позивача свого не наводять.

Стосовно, посилання відповідачів про наявність укладеного договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ППАТКБ «Правекс-банк» та ТОВ «ФК Довіра та гарантія», а також посилання на виконання зобовязання за кредитним договором відповідачем 08.08.2017 року, суд зазначає, що вказані події були після ухвалення заочного рішення 07.04.2017 року. А порядок заміни сторони виконавчого провадження передбачений ст.. 378 ЦПК України.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що посилання відповідачів як на підставу для скасування заочного рішення суду не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до переконання, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки до суду, доказів в підтвердження того, що відповідач не зявився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, суду надано не було, а також за умови не надання ним інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, а тому підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Оскільки відповідно до ст. 232 ЦПК України підставою для скасування заочного рішення є встановлення наявності одночасно двох обставин, зокрема неявка в судове засідання та не повідомлення про причини неявки з поважних причин і наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 209, 210, 231, 232, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяви представника відповідачів ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2017 року у цивільній справі № 308/11069/15-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_1 Фрідріха Йосифовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України. В цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5