Рішення № 6928428, 02.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.09р. Справа № 30/265-09 За позовом: приватного підприємства "СПС", м. Харків До: приватного підприємства "Ріо Дніпро", м. Дніпропетровськ Про: стягнення заборгованості в розмірі 53521,94 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Логвінова М.В., довіреність від 04.11.2009 року №148, представник

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "СПС" звернулося до господарського суду із позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, які надійшли до господарського суду 02.12.2009 року (заява №169 від 30.11.2009 року) стягнути з приватного підприємства "Ріо Дніпро" суму осиного боргу в розмірі 39785,31 грн., пеню за порушення строків оплати товару в сумі 6244,27 грн., 25% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 7492,36 грн., судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №3/83 від 16.03.2009 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся господарським судом.

Відзиву на позов приватне підприємство "Ріо Дніпро" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений з 10.11.2009 року на 02.12.2009 року.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представником позивача не заявлялося.

За погодженням представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2009 року між приватним підприємством "СПС" (постачальник) та приватним підприємством "Ріо Дніпро" (покупець) був укладений договір поставки №3/83, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язується передати в обумовлені строки покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Найменування, асортимент, ціна за одиницю товару вказується в специфікації та накладних. Накладні оформляються на кожну партію поставленого товару (п.1.3 договору).

Поставка товару здійснюється по заявці покупця (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.4. договору поставка товару здійснюється на умовах DDP склад покупця (в інтерпретації Правил Інкотермс в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, пов’язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також особливостей, які витікають з умов договору), якщо інші умови поставки не обговорені сторонами в додатковій угоді. Одночасно з товаром постачальник передає оригінали супроводжувальних документів: накладна, податкова накладна, сертифікат відповідності (п.4.5 договору).

Право власності на товар та ризик випадкового знищення чи загибелі товару відбувається в момент отримання товару покупцем, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка покупця в накладній на товар (п.4.8 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна на товар вільна, договірна. Протягом строку дії договору постачальник має право змінювати ціну на товар, при цьому постачальник зобов’язаний повідомити покупця за 3 (три) календарні дні про введення нових цін на товар (п.2.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 року (п.9.1 договору).

Приватне підприємство "СПС" відповідно до умов договору поставки №3/83 від 16.03.2009 року здійснило поставку товару приватному підприємству "Ріо Дніпро" на загальну суму 112 777,31 грн., що підтверджується накладними: №1806/9 від 18.06.2009 року на суму 16188,92 грн., №1106/18 від 11.06.2009 року на суму 21415,94 грн., № 1607/17 від 16.07.2009 року на суму 9857,76 грн., №0807/3 від 08.07.2009 року на суму 6215,57 грн., №0907/22 від 09.07.2009 року на суму 20107,12 грн., №0207/6 від 02.07.2009 року на суму 19751,77 грн., №3007/9 від 30.07.2009 року на суму 7028,03 грн., №2506/12 від 25.06.2009 року на суму 12212,20 грн. (а.с. 10-17).

Приватне підприємство "Ріо Дніпро" повернуло частину товару на загальну суму 7234,39 грн., що підтверджується накладними на повернення товарів: №655/1 від 08.07.2009 року на суму 1 617,22грн., №655/2 від 08.07.2009 року на суму 1622,72 грн., №655/3 від 08.07.2009 року на суму 3885,55 грн., №655/4 від 08.07.2009 року на суму 108,9 грн. (а.с. 18-21).

Приватне підприємство "Ріо Дніпро" своєчасно не здійснювало розрахунки за поставлений товар, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті в безготівкові формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець оплачує товар за цінами, вказаними в накладних з відстрочкою платежу до 21 календарного дня (п.5.2 договору).

Обов’язок покупця по оплаті товару вважається виконаним належним чином після зарахування грошових коштів в розмірі 100% оплати товару на поточний банківський рахунок постачальника (п.5.3 договору).

З огляду на положення п.5.2 договору №3/83 від 16.03.2009 року, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Позивач зазначає, що відповідач частково здійснив оплату поставленого товару (копії платіжних документів знаходяться в матеріалах справи), заборгованість складає 39785,31 грн.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 39785,31 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 39785,31 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.4 договору у випадку прострочки оплати товару покупець виплачує постачальнику проценти за користування чужими коштами в розмірі 25% річних, нарахованих на суму невиконаних грошових зобов’язань.

У зв’язку з простроченням грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача 25% річних за період прострочення невиконаних грошових зобов’язань в сумі 7492,36 грн.

Оскільки при розрахунку річних позивачем допущено помилку щодо дати, з якої виникла заборгованість (п.5.2 договору передбачено відстрочку платежу до 21 календарного дня, однак позивач проводить нарахування річних, починаючи з 21-го дня від дати поставки, який є останнім для сплати), позовні вимоги про стягнення з відповідача 25% річних за період прострочення невиконаних грошових зобов’язань підлягають задоволенню частково в сумі 7415,56 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.1 договору за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період нарахування пені від суми не перерахованих грошових коштів.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню за період з 02.07.2009 року по 30.11.2009 року в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 6244,27 грн.

З урахуванням приписів п.5.2 договору поставки №3/83 від 16.03.2009 року, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково за період з 03.07.2009 року по 30.11.2009 року в сумі 6174,53 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 53375,40 грн. (39785,31 грн. –сума основного боргу + 6174,53 грн. – пеня + 7415,56 грн. –25% річних).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 533,75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,35 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Ріо Дніпро" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Виноградова, 8, к.2а, код ЄДРПОУ 36366590) на користь приватного підприємства "СПС" (61020, м. Харків, пр. Постишева, 93, код ЄДРПОУ 31062161) суму основного боргу в розмірі 39785,31 грн., пеню в розмірі 6174,53 грн., 25% річних в розмірі 7415,56 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 533,75 грн. та 235,35 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                             Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 04.12.2009 року)