Ухвала суду № 69283871, 03.10.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1658/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на додаткову ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим, зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_7, про визнання недійсним додаткової угоди по договору про надання споживчого кредиту, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

ОСОБА_7 звернулась з зустрічною позовною заявою до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим.

ОСОБА_6 звернулась до ПАТ «Укрсиббанк», третя особа ОСОБА_7 про визнання недійсним додаткової угоди по договору про надання споживчого кредиту.

15.06.2016 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси по даній справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2017 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту; зустрічний позов ОСОБА_7 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим та позов ОСОБА_6 до ПАТ «Укрсиббанк», третя особа ОСОБА_7 про визнання недійсним додаткової угоди по договору про надання споживчого кредиту залишені без розгляду.

Додатковою ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2017 року стягнуто з ОСОБА_6 оплату за проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4236,80 грн. на особовий рахунок КНДІСЕ.

07 червня 2017 року ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, зазначаючи, що судом першої інстанції не звернуто увагу, що стягнення оплати за проведення експертизи - не було предметом розгляду справи, тобто позовною вимогою, а тому, неправомірно застосував дану норму права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про стягнення оплати за проведення експертизи та постановити нову, якою відмовити у стягненні з неї оплати за проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово -

почеркознавчої експертизи, компенсувати їй судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Постановляючи додаткову ухвалу про стягнення з ОСОБА_6 оплати за проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4236,80 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до листа №23/503-17 від 23.02.2017 року Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 не сплатила кошти за проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи №503/16-23, №67/17-23 від 26.01.2017 року відповідно до рахунку №7254 від 16.11.2016 р. на суму 4236,80 грн., а тому на підставі вимог ст. 220 ЦПК України дані кошти підлягають до стягнення з ОСОБА_6 на рахунок ЧВ КНДІСЕ.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством,

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертній установі протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Матеріалами справи встановлено, що представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_8 під час розгляду справи заявила клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи по даній справі ( а. с. 239 Т.1).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси15 червня 2016 року клопотання було задоволено та по даній справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_6 ( а. с. 244 Т.1).

09 грудня 2016 року на адресу суду був направлений лист завідувача ЧВ КНДІСЕ про необхідність оплати експертизи ( а. с. 8 Т. 2).

04 січня 2017 року на адресу суду був направлений лист завідувача ЧВ КНДІСЕ про необхідність оплати експертизи ( а. с. 5 Т. 2).

11 січня 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою, в якій повідомляла, що не отримала рахунок на оплату експертизи та просила допомогти у вирішенні даного питання ( а. с. 7 Т. 2).

31 січня 2017 року згідно супровідного листа на адресу суду був направлений висновок експерта ( а. с. 245- 250 Т.1).

02 лютого 2017 року на адресу суду був направлений електронною поштою, а 10 лютого 2017 року на адресу суду був направлений лист завідувача ЧВ КНДІСЕ, в якому просили повернути без розгляду, помилково направлений 31 січня 2017 року висновок експертів по даній цивільній справі, оскільки станом на 01.02. 2017 року рахунок на сплату проведення експертизи ОСОБА_6 не сплачений ( а. с. 17, 20 Т. 2).

16 лютого 2017 року судом першої інстанції була направлена відповідь завідувачу ЧВ КНДІСЕ про те, що згідно вимог ЦПК України не передбачено можливості повернути висновок , а при наявності заяви та рахунка щодо оплати за проведену експертизу, суд при постановленні рішення може стягнути дані кошти ( а. с. 32 Т. 2).

23 лютого 2017 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява завідувача ЧВ КНДІСЕ в якому просили при постановленні рішення стягнути кошти із ОСОБА_6 за проведення експертизи ( а. с. 36 Т. 2).

04 квітня 2017 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_6 в якій вона просила залишити без розгляду зустрічну позовну заяву. ( а. с. 49 Т. 2).

20 квітня 2017 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява від ПАТ «УкрСиббанк» в якій просять залишити без розгляду їх позовну заяву( а. с. 51 Т. 2).

Відповідно до ч.2 ст.82 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Проте, судом першої інстанції не було встановлено строку для оплати відповідачем витрат на проведення експертизи, не було відстрочено чи розстрочено такої оплати до ухвалення рішення у справі, а тому, в порядку даної статті не було підстав стягувати з відповідача судові витрати.

Як вбачається із ч.1 ст.86 ЦПК України, витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Так, ч.2 ст.86 ЦПК України передбачено, що кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

Проте, районним судом не встановлювався строк для оплати відповідачкою витрат на проведення експертизи, у зв'язку із чим, суд і не мав права стягувати таку оплату. Єдиним наслідком неоплати витрат за проведення експертизи, є її непроведення.

Відповідно до ч.1 ст.146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як мотивування необхідності винесення додаткової ухвали, якою стягнуто оплату проведення експертизи, районним судом зазначено на ч.1 ст.220 ЦПК України, відповідно до якої, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Однак, судом не звернуто увагу, що стягнення оплати за проведення експертизи - не було предметом розгляду справи, тобто позовною вимогою і рішення по суті судом не приймалося, а тому, суд неправомірно застосував дану норму права.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції прийшов до помилкового переконання, що із відповідача ОСОБА_6 підлягають стягненню кошти за проведену експертизу.

Оскільки судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідно до положень ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає до скасування.

В апеляційній скарзі апелянтом поставлено вимогу про компенсацію судових витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги. Колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення даних вимог, оскільки вони не можуть бути стягнуті з ПАТ «УкрСиббанк», а ЧВ КНДІСЕ не є стороною у даній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольняє частково, додаткову ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2017 року у даній справі скасовує і ухвалює нову, якою відмовляє у стягненні з ОСОБА_6 оплати за проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4236,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Додаткову ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим, зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_7, про визнання недійсним додаткової угоди по договору про надання споживчого кредиту скасувати та ухвалити нову.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_6 оплати за проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи в сумі 4236,80 грн.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку де підлягає.

Головуючий :

Судді :