Рішення № 6928314, 26.11.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2009 р. Справа № 7/112-38 за позовом дочірнього підприємства «Р»товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ЛТД», м. Запоріжжя до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій», м. Луцьк про стягнення 36088 грн. Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Скрипка П. А., адвокат (дов. від 23.10.2009р.).

          від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено його процесуальні права та обов’язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач – дочірнє підприємство «Р»товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ЛТД»звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»про стягнення 36088 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору поставки №24 від 17.03.2009р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об’ємі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився відзиву на позов не представив, повноважного представника у судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення, вручено 18.11.2009р.)

Крім того, ухвалою суду від 16.11.2009р. повідомлено відповідача про те, що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами. Явка представників сторін обов’язковою не визнавалася.

У відповідно до ст.75 ГПК України господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

17 березня 2009р. між дочірнім підприємством «Р»товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ЛТД»та товариством з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»укладено договір поставки №24.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (позивач) зобов’язується поставити покупцю (відповідачу) товар –добавку для бетонів системи «Релаксон», ціна та кількість якого вказано у специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар вагою 66150 тис. 150 кг., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №45843059 від 20.03.2009р. з відміткою станції відправника Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.

Пунктом 3.1 договору поставки сторонами погоджено, що відстрочка платежу у розмірі 50% від вартості товару та з/д тарифу на строк до одного календарного місяця від дати на штемпелі з/д квитанції станції призначення та вартість залізно дорожнього тарифу від станції відправлення до станції призначення оплачується покупцем на основі передплати у розмірі 50% на підставі виставлених рахунків (п. 3.3. договору).

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В порушення умов договору поставки, відповідачем оплата за договором здійснена частково на суму 41132грн.

Заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 36088 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідачем не подано.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 36088грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 360,88 грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій» (м. Луцьк, пров. Комунальний, 4, код ЄДРПОУ 23251236) на користь дочірнього підприємства «Р»товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ЛТД»(м. Запоріжжя, пр.. Леніна, 158, код ЄДРПОУ 32372553) 36088 грн. заборгованості, 360,88 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

                     Суддя                                                   М.С. Шум