Рішення № 6928163, 30.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2009Справа №2-18/5333-2009 За позовом – Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Запоріжжя (вул. Леонова, 1а, м. Запоріжжя, 69006) До відповідача – Малого підприємства «Адоніс», м. Сімферополь (1). вул. Гагаріна, 14а, м. Сімферополь, 95026; 2). пров. Елеваторний, 10А, м. Сімферополь, 95051)

Про стягнення 31795,11 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Петров С.В. – представник, дов. від 12.05.2009 року

Від відповідача – Іззетова Ф.Р. – представник, дов. від 26.03.2009 року № 7.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Запоріжжя (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Малого підприємства «Адоніс», м. Сімферополь (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 31795,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 07-8.1/2. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач у визначений строк здійснити оплату за поставлений товар. На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу пісок річковий, що підтверджується накладними, на загальну суму 1625834,58 грн.. Відповідач здійснив часткову оплату за товар на суму 1594039,47 грн.. Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 31795,11 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

30.11.2009 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

30.11.2009 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

03.03.2008 року між Дочірнім підприємством «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (постачальник) та Малим підприємством «Адоніс» (покупець) укладено договір № 07-8.1/2.

Відповідно до вказаного договору, постачальник зобов’язується постачати покупцю пісок річковий у обсязі 50000 тон у продовж 2008 року, а покупець приймати і оплачувати товар на умовах дійсного договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору, вартість товару складає на станціях призначення: Інкерман 2 – 49,90 грн. за тону без ПДВ, ПДВ – 9,80 грн. за тону, усього – 58,80 грн. за тону.

Позивач поставив відповідачу 23230,30 тон піску на загальну суму 1625834,58 грн., що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні у матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженої особи у графі «отримав» накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей та квитанціями про приймання вантажу. (а.с. 12-44).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідач частково сплатив позивачеві кошти за поставлений товар, лише у сумі 1594039,47 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що форма оплати – передплата у розмірі 100% від суми рахунку-фактури. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальнику у продовж 3 днів з дати оформлення продавцем рахунку-фактури.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки позивач не представив суду рахунків-фактур, оформлених на поставку річкового піску відповідачу, то суд виходить з положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив кошти у сумі 31795,11 грн. за поставлений річковий пісок, позивач звернувся з позовом до господарського суду АР Крим.

Дослідивши матеріли справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню й при цьому виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати позивачеві за поставлений товар у сумі 31795,11 грн. грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Крім того, у письмовому відзиві на позов відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 31795,11 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалам справи та не суперечать вимогам чинного законодавства.

У процесі вирішення спору судом встановлено, що 28.08.2008 року була здійснена державна реєстрація змін до установчих документів Малого підприємства «Адоніс» (код ЄДРПОУ 23894543), у ході якої було змінено найменування Малого підприємства «Адоніс» на Приватне підприємство «МП Адоніс» (код ЄДРПОУ 23894543), що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серії АГ № 978146, яка наявна у матеріалах дійсної справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне, у судовому засіданні, допустити заміну первісного відповідача - Малого підприємства «Адоніс» (код ЄДРПОУ 23894543) належним відповідачем - Приватним підприємством «МП Адоніс» (код ЄДРПОУ 23894543).

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на відповідача.

Крім того, відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач сплатив державне мито у сумі 317,96 грн., у той час, як повинен був сплатити 317,95 грн., то сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,01 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

30.11.2009р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.12.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 24, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У порядку частини 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, замінити первісного відповідача - Мале підприємство «Адоніс» (код ЄДРПОУ 23894543) належним відповідачем - Приватним підприємством «МП Адоніс» (95051, м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 10А; код ЄДРПОУ 23894543)

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «МП Адоніс» (95051, м. Сімферополь, провулок Елеваторний, 10А; код ЄДРПОУ 23894543) на користь Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Запоріжжя (вул. Леонова, 1а, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДПРОУ 31044582) 31795,11 грн. заборгованості; 317,95 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Повернути Дочірньому підприємству «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», м. Запоріжжя (вул. Леонова, 1а, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДПРОУ 31044582) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,01 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.