Ухвала суду № 69277976, 13.09.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №0603/3254/12 Провадження №2/0603/1669/12

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

13.09.2012 р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В., за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заявуОСОБА_1доБердичівської міської ради Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:1)Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомир, 2)Приватне підприємство "Житлоремекс 2", 3)Міське комунальне виробниче ремонтно-експлуатаційне підприємство №3, проскасування рішення та поновлення прав

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просила визнати її право на житло, тобто на 14,4мкв., які неправомірно виділені в окрему квартиру в буд.№41 по вул.Короленка у м.Бердичеві.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала неправомірністю дій Квартирно-експлуатаційної частини Бердичівського району Житомирської області та Бердичівської міської ради Житомирської області.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету та підстав позову (а.с. 60 62), у якій просила:

скасувати рішення Міськвиконкому (Бердичівської міської ради) №365 від 27.05.1986р. у частині визнання квартири №2 житловою площею 14мкв., розташованої у м.Бердичеві по вул.Короленка, 41, службовою для заселення та виключити її з числа службових;

поновити її права в зазначеному будинку на житлову площу 14мкв., яка визначалась у рішенні №365 від 27.05.1986р. квартирою №2.

Викладені у зазначеній заяві вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що рішення Міськвиконкому (Бердичівської міської ради) №365 від 27.05.1986р. у частині, яка оскаржується, порушує її права та є незаконним.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 пояснив, що вказаною заявою було лише збільшено позовні вимоги, а відтак назва заяви "про зміну предмету та підстав позову" не відповідає її змісту, оскільки остання є заявою про збільшення позовних вимог.

Суд зазначає, що збільшення (зменшення) розміру позовних вимог це зміна позивачем ціни первісно заявлених вимог. Розмір позовних вимог визначається у відповідності до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тактичними міркуваннями.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не заявляла майнових вимог, а відтак не могла у подальшому збільшити (зменшити) їх розмір, й, відповідно, не робила цього, у зв'язку з чим суд вважає думку її представника про те, що заява з назвою "про зміну предмету та підстав позову" за змістом є заявою про збільшення позовних вимог помилковою.

При цьому суд зазначає таке.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у статті 16 Цивільного кодексу України.

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги, викладені у позовній заяві, ОСОБА_1 обґрунтовувала неправомірністю дій Квартирно-експлуатаційної частини Бердичівського району Житомирської області та Бердичівської міської ради Житомирської області.

Між тим, позовні вимоги, викладені у заяві з назвою "про зміну предмету та підстав позову" ОСОБА_1 обґрунтовувала вже іншими обставинами, а саме тим, що рішення Міськвиконкому (Бердичівської міської ради) №365 від 27.05.1986р. у частині, яка оскаржується, порушує її права та є незаконним.

Таким чином, у заяві з назвою "про зміну предмету та підстав позову" ОСОБА_1 змінила підстави позову.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 просила визнати її право на житло, тобто на 14,4мкв., які неправомірно виділені в окрему квартиру в буд.№41 по вул.Короленка у м.Бердичеві.

У заяві ж з назвою "про зміну предмету та підстав позову" ОСОБА_1 просила:

скасувати рішення Міськвиконкому (Бердичівської міської ради) №365 від 27.05.1986р. у частині визнання квартири №2 житловою площею 14мкв., розташованої у м.Бердичеві по вул.Короленка, 41, службовою для заселення та виключити її з числа службових;

поновити її права в зазначеному будинку на житлову площу 14мкв., яка визначалась у рішенні №365 від 27.05.1986р. квартирою №2.

Тобто, у заяві з назвою "про зміну предмету та підстав позову" ОСОБА_1 змінила і предмет позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 з назвою "про зміну предмету та підстав позову" за своїм змістом є заявою про зміну предмету та підстав позову, тобто фактично новою позовною заявою.

Між тим, відповідно до частини другої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на момент подання ОСОБА_1 заяви про зміну предмету та підстав позову, крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов (аналогічна за змістом норма міститься у частині другій статті 31 Цивільного процесуального кодексу України у чинній редакції).

Вказана норма Цивільного процесуального кодексу України не надає права позивачу одночасно змінювати підставу та предмет позову.

Зважаючи на наведене, заява ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав позову не відповідає вимогам частини другої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною четвертою статті 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Суд зазначає, що виходячи з положень частини восьмої статті 8 Цивільного процесуального кодексу України (принцип аналогії закону), вказана у попередньому абзаці норма Цивільного процесуального кодексу України підлягає застосуванню до будь-яких заяв, яки впливають на форму і зміст позовної заяви, зокрема до заяв, якими змінюються, збільшуються, зменшуються позовні вимоги.

Беручи до уваги вказане, суд приходить до висновку, що оскільки заява ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав позову не відповідає частині другій статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, то вона не відповідає і частині четвертій статті 119 Цивільного процесуального кодексу України.

Пунктом 8 частини першої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Суд вважає, що у даному випадку надання строку для усунення недоліків заяви ОСОБА_1 про зміну предмета та підстав позову є неможливим, оскільки, як зазначалось вище, ця заява фактично є новою позовною заявою, а відтак її має бути подано з додержанням положень статей 118 120 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з чим усунути відповідні недоліки у межах даної цивільної справи також неможливо.

Застосовуючи на підставі положень частини восьмої статті 8 Цивільного процесуального кодексу України (принцип аналогії закону) пункт 8 частини першої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про зміну предмета та підстав позову має бути залишена без розгляду.

Керуючись статтями 31, 119, 207 210 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну предмета та підстав позову залишити без розгляду.

Роз'яснити, що:

дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до Апеляційного суду Житомирської області;

особи, які не були присутні під час постановлення даної ухвали, можуть оскаржити її в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до Апеляційного суду Житомирської області.

Суддя В.В.Корбут