Постанова № 6927716, 03.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2009 р. Справа № 2-а-11528/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Кусик Г.С.,

за участю:

представника позивача - Мохненко О.В.,

представника відповідача - Пака А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіСт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

          Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіСт" (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 3103,20 грн., з яких 3000 грн. - адміністративно-господарські санкції за порушення нормативів працевлаштування інвалідів, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", та 103,20 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що підприємством у 2008 році не забезпечено норматив працевлаштування інвалідів, оскільки при нормативі 1 інвалід, не було працевлаштовано жодного, що є порушенням ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів". При цьому вказують на те, що незабезпечення виконання нормативу допущено саме з вини відповідача, який не створив робоче місце інваліда, не повідомив про вакантну посаду центр зайнятості, не направив форму № 3-ПН, що є прямим обов"язком підприємства.

          Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснивши, що підприємством не вживалися заходи по працевлаштування інвалідів - робоче місце не створено, звіти про наявність вакантного місця до центру зайнятості не направляли.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Згідно з вимогами ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

          Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2008 році становила 12 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2008 році становила 1 особу, у той час коли у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда. ТОВ "ЛіСт" протягом 2008 року не вжило заходів щодо створення робочих місць для інвалідів.

          Обов"язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов"язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Таким чином, з урахуванням наведених приписів чинного законодавства нестворення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛіСт" робочого місця інваліда та неповідомлення центру зайнятості про наявність такої вакантної посади унеможливило направлення цими органами до підприємства інвалідів для працевлаштування у звітному періоді. У зв"язку з чим, суд приходить до висновку про те, що саме з вини відповідача допущено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.

          Відповідно до ст.20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

          З огляду на наведене, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, ТОВ "ЛіСт" повинне до 15 квітня 2009 року сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 3000 грн., які відповідачем своєчасно не сплачено, внаслідок чого нараховано пеню у сумі 103,20 грн. Загальна сума заборгованості становить 3103,20 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

          За таких обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіСт" (75052, Херсонська область, м.Херсон, вул.Ушакова, 70 а, р/р 26000094960301, банк "Брокбізнесбанк", МФО 352372, код ЄДРПОУ 31560195) на користь Херсонського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (73000, м.Херсон, пр.40-річчя Жовтня, 5 а, отримувач: УДК у м.Херсоні, банк отримувача: ГУДКУ по Херсонській області, р/р 31219230700002, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230) 3103 (три тисячі сто три) грн. 20 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 грудня 2009 року.

Суддя Бездрабко О.І.