Постанова № 69274583, 29.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 815/2244/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2017 року м.Одеса

10год. 25хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, в якій позивач просить суд зобов'язати Приморський відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області вчинити дії щодо вилучення з реєстрів запису про обтяження №83526632 щодо об'єкта: нежитлові приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1040334851101, загальна площа 78,5 кв.м., адреса АДРЕСА_1), яке винекло на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при вчиненні нотарільних дій з майном, що належить на праві власності ПАТ «ВіЕйБі Банк», приватним нотаріусом відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нежитлові приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1040334851101, загальна площа 78,5 кв.м., адреса АДРЕСА_1) було виявлено наявну актуальну інформацію про державну реєстрацію обтяження, яке виникло на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2007 року. Особа майно/права якої обтяжується: ОСОБА_3 (в минулому іпотекодавець).

Даний арешт перешкоджає реалізації майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Наявні обтяження/арешти майна, що знаходиться у власності ПАТ «ВіЕйБі Банк», перешкоджають процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку, гальмують процес реалізації майна, що в свою чергу несе додаткове навантаження на бюджет України.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що саме Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області мають бути здійсненні дії щодо вилучення з реєстрів запису про обтяження 83526632 щодо об'єкта: нежитлові приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1040334851101, загальна площа 78,5 кв.м., адреса АДРЕСА_1), яке винекло на підставі ухвали Приморського районного суду суду м. Одеси від 26.04.2007р.

06.06.2017 року від відповідача до канцелярії суду надійшли запереченн проти позову, в яких відповідач просить сду відмовити у задоволенні позовних вимог. В Обгрунтування своєї правової позиції зазначає, що у ПАТ «ВіЕйБі Банк» відсутні докази, якіб підтверджували накладення будь яких обтяжень на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1040334851101, загальна площа 78,5 кв.м., адреса АДРЕСА_1, саме відділом ДВС. Оскільки, проведеною перевіркою обліку виконачих документів відділу за 2007 рік, виконавчих проваджень, де боржником значиться ОСОБА_3, не виявлено, арешт на майно вказаної особи відділом ДВС не накладався.

Також відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника.

У судовому засіданні 28.09.2017р. судом ухвалено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Аціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 року №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.2015 року №35 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» до 20.03.2015 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ«ВіЕйБі Банк») та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ«ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року №213 продовжено термін здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіної Марини Анатоліївни строком на 2 роки до 19.03.2018 року включно.

Судом встановлено, що 23.09.2016р. за позивачем на підставі рішення у справі №522/17208/15-ц Приморського районного суду м.Одеси проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1040334851101 - нежиле приміщення загальною площею 78,5 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, про що в Державний реєстр прав власності внесено запис №16638948, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31622871 від 29.09.2016р., ОСОБА_5, ДП «Центр обслуговування громадян», Одеська область (а.с.5 - Інформаційна довідка від 27.03.2017р.).

З Інформаційної довідки (а.с.5) убачається також, що до 01.01.2013р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, за цією ж адресою містився запис щодо об'єкта нерухомого майна реєстраційний номер 63477756, 22.08.2006р., реєстратор КП «ОМБТІ та РОН».

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №83526632 від 27.03.2017 року (актуальна інформація), на відомості якої посилається позивач, вбачається запис про обтяження №16639020, а саме заборона на нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6). Дата державної реєстрації 19.08.2006р., підстава виникнення обтяження - іпотечний договір №3212, виданий 19.08.2016р., видавник ОСОБА_6, підстава внесення запису - рішення про Державну реєстрацію прав, індексний номер, 31622871 від 29.09.2016р., особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_3

Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р. -реєстраційний номер обтяження 3629690, 19.08.2006р., реєстратор Одеський міський нотаріальний округ (а.с.6,11).

29.09.2016р. запис про заборону відчуження був перенесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження 16639020, тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4975639, зареєстроване 17.05.2007р. за №4975639 Другою Одеською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали, б/н, 26.04.2007р. Приморський районний суд м.Одеси, суддя Терьохін С.Є., заявник - Приморський районний суд м.Одеси (а.с.11).

Таким чином, на дату звернення до суду з позовом Банка актуальною є інформація в Державному реєстрі прав щодо наявності обтяження нежилого приміщення по пров.Віце-Адмірала Жукова, буд.25, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1040334851101 - заборона відчуження на підставі іпотечного договору від 19.08.2006р. №3212, іпотекодержатель - ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», код ЄДРПОУ 19017842, тобто ПАТ «ВіЕйБі Банк» (код 19017842) (а.с.6, запис про іпотеку №16638992).

В свою чергу, позивачем не надано жодного доказу щодо наявності виконачого провадження та накладення будь-яких обтяжень на об'єкт нерухомого майна саме Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Згідно з ч.2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:

1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;

6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Відповідно до п.3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-19 із змінами та доповненнями (далі Закон №1404-19) у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з п.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Судом встановлено, що актуальне на даний час обтяження майна (заборона на відчуження), про вилучення запису про яке заявляє позивач в позовній заяві, жодним чином не пов'язане з діями, рішеннями відповідача - Приморського відділу ДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області, оскільки за відомостями Державного реєстру прав наявне обтяження не пов'язане з примусовим виконанням Відділом ДВС будь-якого виконавчого документа.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Жодне положення законодавства, у тому числі, що регулює процедуру ліквідації банків (ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), на яке посилається Банк, не може бути застосовано до правовідносин з приводу зняття обтяження з об'єкта нерухомого майна, власником якого є Банк.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивач як іпотекодержатель вчиняв дії, передбачені законодавством, для зняття спірного обтяження. Також позивачем взагалі не обґрунтовано та не доведено, що саме відділ ДВС (відповідач) є особою, до якої може бути звернена позовна вимога про вилучення запису про обтяження в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Суд приймає до уваги позицію відповідача в письмових запереченнях щодо компетенції органів державної виконавчої служби, до якої не віднесено зняття арешту за відсутності виконавчого провадження (вилучення записів про обтяження), що накладено безпосередньо іншим суб'єктом обтяження, у тому числі судом.

Згідно із п. 35 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 року №1127, державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, державна реєстрація припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а також державна реєстрація прав на підставі рішень судів проводиться виключно державним реєстратором, визначеним законом, без подання заяви заявником.

Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Будь-які пояснення та докази, що саме відповідач порушує права та інтерес Банка у правовідносинах, з приводу яких подано позов, у матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі» Банк» не підлягають задоволенню як безпідставні та необгрунтовані.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Всеукарїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі» Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян

�ляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян