Постанова № 69274115, 28.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2017 р. Справа №805/2286/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10:53

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В. при секретарі судового засідання Хорош С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання наказів № 920 від 18.05.2017 та № 234 о/с від 19.05.2017 протиправними та їх скасування, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та стягнення витрат на правову допомогу, -

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_3 свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 4137

від відповідача: Лапшенков Я.В. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 920 від 18 травня 2107 року та наказ № 234 о/с від 19 травня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з Національної поліції України у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області майора поліції з 22 травня 2017 року. Стягнути з відповідача на його користь грошове забезпечення в розмірі середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 22 травня 2017 року до моменту фактичного відновлення на посаді та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що вважає його звільнення з Національної поліції незаконним, оскільки відповідний наказ ґрунтується на результатах службового розслідування, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи. Окрім того, позов вмотивовано тим, що при прийнятті рішення щодо його звільнення керівництвом в порушення вимог статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС не було враховано, що правопорушення, передбачене частиною першої статті 130 КУпАП не було вчинене позивачем, а правопорушення, передбачене статтею 121 КУпАП є незначним

правопорушенням. Окрім того, позивач зазначив, що за період проходження служби в органах внутрішніх справ він зарекомендував себе як грамотний, старанний працівник, порушень дисципліни та/або невиконання службових обов'язків не допускав, дисциплінарних стягнень не має та успішно пройшов атестацію, за результатами якої визнаний таким, що відповідає займаній посаді та заслуговує призначення на вищу посаду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року суд відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року № 92 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 805/2286/17-а у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Толстолуцької М.М.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу, справу № 805/2286/17-а передано на розгляд судді Кочановій П.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання наказів № 920 від 18.05.2017 та № 234 о/с від 19.05.2017 протиправними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та стягнення витрат на правову допомогу прийнято до провадження судді Кочанової П.В.

У судовому засідання позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві..

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що позивачем було допущено вчинок, який негативно впливає репутацію Національної поліції України, порушення п.п.2.5, 31.6 «б» Правил дорожнього руху в частині дотримання чинного законодавства. Окрім того, провина ОСОБА_1 підтверджена висновками службового розслідування за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, відносно старшого дільничого офіцера поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлені заперечення, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Крім цього, представник відповідача надав суду пояснення в яких зазначив, що відповідачем жодних дій щодо перевірки фактів з пояснень ОСОБА_1 під час службового розслідування вчинено не було, висновки службового розслідування були зроблені на підставі доказів та пояснень, наданих інспекторами роти №3 батальйону УШІ у м. Краматорську та Слов'янську ДІДІ Морозовим С.В. та ОСОБА_6

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 липня 1996 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ згідно наказу УМВС України в Донецькій області від 26.07.1996 року № 159. 06 листопада 2015 року позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ та 07 листопада 2015 року на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від07.11.2015 № 49 о/с прийнято на службу до Національної поліції України, що підтверджується відомостями з трудової книжки серії МК № 482103 /арк. справи 9-10/.

13 квітня 2017 року до ВІОС УКЗ ГУНП в Донецькій області надійшла інформація про те, що цього ж дня відносно старшого дільничого офіцера поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За даним фактом наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13 квітня 2017 року № 708 «Про призначення службового розслідування» з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки зазначеної інформації та на виконанням вимог статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.п. 2.2.5 розділу ІІ, 4.4. розділу IV Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230, та відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року № 901-VIII» призначено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 13.05.2017 року, відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування, підтвердились та було встановлено вчинення Позивачем вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України.

Так, за особисту недисциплінованість, ігнорування вимог керівництва ГУНП в Донецькій області від 19.01.2017 № 411/01/14-2017, ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у допущенні вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України, порушення п.п. 2.5, 31.6. «б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, в частині дотримання чинного законодавства, що виразилось у відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння, старшого дільничного офіцера поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України.

Також за результатами службового розслідуванням прийнято рішення направити копію висновку службового розслідування до прокуратури Донецької області для долучення до матеріалів кримінального провадження № 42017050000000357, до Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області для - виконання п. 5 та долучення до особової справи ОСОБА_7

На підставі результатів службового розслідування, ГУНП в Донецькій області прийнято наказ від 18.05.2017 року № 920 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» (надалі - Наказ № 920) за особисту недисциплінованість, ігнорування вимог керівництва ГУ НП в Донецькій області від 19.01.2017 року № 411/01/14-2017, статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у допущенні вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України, порушення п.п. 2.5, 31.6. «б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, в частині дотримання чинного законодавства, що виразилось у відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння, до старшого дільничого офіцера поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції /арк. справи 11/.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19 травня 2017 року № 234 о/с у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) старшого дільничого офіцера поліції сектора превенції Слов'янського відділу поліції з 22 травня 2017 року звільнено зі служби в поліції відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліції» /арк. справи 12/.

Згідно Наказу № 920 від 18.05.2017 року вбачається, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади стало складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП) та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 121 КУпАП.

Як встановлено судом, наказом ГУНП в Донецькій області від 19.05.2017 року № 234 о/с Позивача, з 22.05.2017 року, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 580-VIII), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Як зазначалось вище, позивача було звільнено на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з огляду на викладене, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут) затверджений Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 3460-IV).

Цей Статут, відповідно до його преамбули, визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ наведені у ст.12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим серед яких є звільнення з органів внутрішніх справ.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (ч.7 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Порядок накладання дисциплінарних стягнень врегульовано ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Вказаною нормою, зокрема, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

При цьому, порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція).

Відповідно до пункту 8.1. Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з вимогами пункту 8.3. в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:

обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;

час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;

посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;

наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;

умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;

вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено;

наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

У постановах Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року (справа №813/4104/14), від 15 грудня 2015 року (справа №21-3844а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Так, відповідно до статті 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У свою чергу, згідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

При цьому слід зазначити, що факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Як свідчать обставини справи, та встановлено судом висновок про порушення Позивачем службової дисципліни ґрунтується на наступних обставинах.

У ході проведеного службового розслідування встановлено, що 12.04.2017, приблизно о 23:25, ОСОБА_1 керуючи власним автомобілем «Daewoo Nexia» н.з. НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 27.01.2007 видане ВРЕР м. Слов'янська), рухався по вул. Вокзальній м. Слов'янська та на перехресті повернув праворуч на вул. Комяхова. Зазначений автомобіль рухався з технічною несправністю - не світила ліва лампа заднього габаритного ліхтаря. Це послужило приводом для зупинки транспортного засобу екіпажем №114 Управління патрульної поліції у м. Краматорську та Слов'янську ДПП Національної поліції України. До складу екіпажу №114 входили: інспектор роти № 3 батальйону УПП у м. Краматорську та Слов'янську лейтенант поліції Морозов С.В. та інспектор цієї ж роти капітан поліції Рослік С.В., які з метою зупинки автомобіля «Daewoo Nexia» н.з. НОМЕР_4, включили проблискові маячки червоного кольору на службовому автомобілі, але водій ігнорував вимоги щодо зупинки та продовжував рухатися. На подвір'ї будинку № 33 по вул. Комяхова переслідуваний автомобіль зупинився, із-за керма автомобіля вийшов ОСОБА_1 та почав зачиняти двері. Патрульні поліцейські повідомили йому про причину зупинки - порушення ним п.п. 31.6. "б" Правил дорожнього руху України (не світила ліва лампа габаритного ліхтаря у темну пору доби). На законну вимогу поліцейських останній згідно з п.п. 2.1. Правил дорожнього руху України надав патрульним поліцейським документи на своє ім'я. Росліком С.В. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.І ст. 121 КУпАП (серія АР № 337480 від 12.04.2017).

Під час спілкування з ОСОБА_1 було встановлено, що останній знаходиться з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та шкіряного покрову обличчя, тремтіння пальців рук). Після чого ОСОБА_1 було запропоновано продути газоаналізатор «Alkotest «Drager» на місці або пройти медичне обстеження на встановлення стану сп'яніння у міському наркологічному диспансері м. Слов'янська, але останній відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає: АДРЕСА_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає: АДРЕСА_2. У зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення передбаченого 4.1 ст.130 КУпАП серії БР № 251362.

Крім того, з початку 2017 року до ГУПН в Донецької області надійшли протоколи № 1 та № 3 оперативних нарад керівництва МВС України та Національної поліції України при т.в.о. Міністра внутрішніх справ Ярового С.А. від 03.01.2017 та 14.02.2017, у яких вказувались вимоги т.в.о. Голови Національної поліції України до керівників головних управлінь Національної поліції областях та м. Києві, міжрегіональних органів, установ, які належать до сфери управління Національної поліції за всіма фактами керування поліцейськими транспортними засобами в стані сп'яніння за результатами службових розслідувань уживати до винних безальтернативних заходів дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.

Згідно висновку службового розслідування вбачається, що матеріали адміністративної справи за частиною першою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 було направлено до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області для прийняття рішення (вих. 1861/41/27/01-2017 від 18.04.2017) та на час затвердження висновку службового розслідування рішення по справі прийнято не було /абз. 2 арк. справи 47/.

Суд відмічає, що представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що жодних дій щодо перевірки фактів з пояснень ОСОБА_1 під час службового розслідування вчинено не було, висновки службового розслідування були зроблені на підставі доказів та пояснень, наданих інспекторами роти №3 батальйону УШІ у м. Краматорську та Слов'янську ДІДІ Морозовим С.В. та ОСОБА_6

Разом з тим, судом встановлено, що Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2017 року по справі № 3/243/724/2017 (провадження № 243/3732/17) справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП /арк. справи 144-145/.

Під час судового розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов з Управління патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції відносно позивача Слов'янським міськрайонним судом Донецької області встановлено, що в період часу 23 годин 35 хвилин 12.04.2017 року ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, що підтверджується показаннями свідків. Окрім того, суд зауважив, що з відеозапису, що був наданий до протоколу не вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки факт зупинки та виходу з машини саме ОСОБА_1 на відеозапису не зафіксований, що спростовує обставини, викладені у висновку службового розслідування /абз. 6 арк. справи 46, абз. 1 стор. 47/.

Постановою судді судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області ОСОБА_8 апеляційну скаргу представника за довіреністю Головного управління Національної поліції в Донецькій області Лапшенковв Ярослава Володимировичана постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29.06.2017 року, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП було повернуто заявнику. Таким чином, рішення суду першої інстанції не є скасованим та набрало законної сили /арк. справи 146/.

Так, відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Будь-яких інших допустимих та належних доказів на підтвердження вчинення Позивачем дисциплінарного проступку відповідачем не надано.

Крім цього, суд відмічає, що відповідачем не було дотримано вимог пункту 8.3 Інструкції та затверджено висновок, який став підставою для звільнення позивача без встановлення вини ОСОБА_1

Між тим, як було зазначено у висновку за результатами проведеного службового розслідування: «Матеріали ЄО № 10647 від 13.04.2017 відносно ОСОБА_1 і предмет схожий на пістолет, магазин та набої в кількості 5 штук були направлені до третього слідчого відділу прокуратури Донецької області для прийняття рішення згідно чинного законодавства України (вих.4462/303/01-2017). 24.04.2017 до УКЗ ГУНП в Донецькій області надійшов лист (вхід. № 963) з третього слідчого відділу слідчого управління прокуратурі Донецької області від 18.04.2017 № 17/3-407 про те, що 14.04.2017 відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 263 КК України № 42017050000000357 за фактом виявлення у старшого дільничного офіцера Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 предмета схожого на пістолет та набої до нього. На теперішній час рішення по кримінальному провадженню не прийнято, тривають слідчі дії.» /абз. 5,6 арк. справи 45/.

Судом встановлено, що постановою Прокуратури Донецької області від 29 травня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017050000000357 від 14.04.2017 року було закрито у зв'язку з відсутністю в діях старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України /арк. справи 151-156/.

Як зазначалось вище, відповідно до положень статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням. Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Отже, чинним законодавством визначений порядок притягнення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Суд зауважує, що згідно з вимогами абзацу 10 статті 12 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно висновку службового розслідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не мав дисциплінарних стягнень при проходженні служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції, характеризується позитивно.

Окрім того, позитивна характеристика особи ОСОБА_1 підтверджується також іншими документами, наданими позивачем, а саме: атестаційним листом за висновками якого ОСОБА_1 займаній посаді відповідає та заслуговує призначення на вищу посаду та послужним списком, у якому містяться дані щодо нагород та заохочень позивача /арк. справи 17, 18-24/.

Таким чином, при визначенні міри дисциплінарного впливу, відповідачем не було також надано належної оцінки особі, зокрема, його ставлення до службових обов'язків, позитивна характеристика, відсутність дисциплінарних стягнень тощо.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Таким чином, з врахування того, що в основу службового розслідування, висновки якого слугували підставою для прийняття оспорюваних у справі наказів, було покладено виключно обставини встановлені в межах розгляду матеріалів службового розслідування, які спростовані висновками судів, що набрали законної сили, суд доходить висновку про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 18.05.2017 року № 920 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» та від 19.05.2017 року № 234 о/с «По особовому складу».

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Суд зазначає, що питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути вирішене судом, у разі поновлення особи на роботі.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки про доходи від 21 серпня 2017 року, виданої ОСОБА_1 Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області позивачу за два останні повні місяці, що передували звільненню була нарахована заробітна плата на загальну суму 19 501,27 грн., у тому числі: за березень 2017 року - 9 500,40 грн., за квітень 2017 року - 10 000,87 грн. Загальна кількість робочих днів згідно графіка роботи за березень-квітень 2017 року складає 61 день.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення на час звільнення складає (9 500,40 грн. + 10 000,87 грн.) : 61 день = 319,69 грн.

Виходячи з поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника.

Отже, кількість календарних днів вимушеного прогулу з дня звільнення позивача 22 травня 2017 до дати постановлення судом рішення - 28 вересня 2017 року складає 131 день. Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає: 319,69 грн. * 131 день = 41 879,39 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, згідно з нормами частини третьої зазначеної статті, зокрема, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до норм статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги входить до предмету доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законодавством порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інші банківські документи, касові чеки тощо).

Суд може відшкодувати понесені витрати на правову допомогу лише за таких умов:

- понесені витрати на правову допомогу у належній формі документально підтверджені;

- понесені витрати на правову допомогу не перевищують граничного розміру, передбаченого законодавством.

До матеріалів судової справи долучені матеріали на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а саме: копії договору про надання юридичних

(адвокатських) послуг, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4137, видане ОСОБА_3, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, квитанція № 11248_6 від 21 серпня 2017 року, заява на відправлення переказу, заява на виплату переказу /арк. справи 32-33, 148-150/.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (надалі - Закон № 4191).

Нормами статті 1 Закону № 4191 встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600,00 гривень.

Тобто, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 640,00 гривень за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Згідно наданого розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу адвокатом ОСОБА_3 було надано правову допомогу на загальну суму 3 200 (три тисячі двісті) гривень, а саме: витрачено 1 годину на попередню консультацію щодо характеру спірних правовідносин та вивчення документів, що склало 640,00 грн., 2 години на складання адміністративного позову, що склало 1 280,00 грн., 2 години на участь в суді при розгляді справи, що склало 1 280,00 грн. З наданого розрахунку, вбачається, що здійснені витрати на правову допомогу не перевищують граничних розмірів, передбачених чинним законодавством.

Факт оплати гонорару (витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги) підтверджується заявами на відправлення та на виплату переказу на суму 3 200,00 грн.

За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог щодо відшкодування понесених позивачем витрат та стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області витрати на правову допомогу у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень.

Відповідно до частини сьомої статті 235 КЗпП рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, ухвалене органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з вимогами статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно виконується не з часу набуття ним законної сили, а негайно з часу його оголошення у судовому засіданні, що забезпечує швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави. Відповідно до положень частини другої статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання наказів № 920 від 18.05.2017 та № 234/ос від 19.05.2017 протиправними та їх скасування, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 18 травня 2017 року № 920 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» щодо застосування до старшого дільничого офіцера поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19 травня 2017 року № 234 о/с про звільнення зі служби в поліції відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліції» майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) старшого дільничого офіцера поліції сектора превенції Слов'янського відділу поліції у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаді майора поліції старшого дільничого офіцера поліції сектора превенції Слов'янського відділу поліції з 22 травня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Рахімова, буд. 86) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_3) грошове забезпечення у розмірі середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22 травня 2017 року до дати прийняття рішення судом у розмірі 41 879 (сорок одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 39 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Рахімова, буд. 86) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_3) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді майора поліції старшого дільничого офіцера поліції сектора превенції Слов'янського відділу поліції з 22 травня 2017 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Вступну та резолютивну частину постанови складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 28 вересня 2017 року.

Повний текст постанови буде виготовлено 02 жовтня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання наказів № 920 від 18.05.2017 та № 234/ос від 19.05.2017 протиправними та їх скасування, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 18 травня 2017 року № 920 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» щодо застосування до старшого дільничого офіцера поліції Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19 травня 2017 року № 234 о/с про звільнення зі служби в поліції відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліції» майора поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) старшого дільничого офіцера поліції сектора превенції Слов'янського відділу поліції у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області поновити ОСОБА_1 на посаді майора поліції старшого дільничого офіцера поліції сектора превенції Слов'янського відділу поліції з 22 травня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Рахімова, буд. 86) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_3) грошове забезпечення у розмірі середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22 травня 2017 року до дати прийняття рішення судом у розмірі 41 879 (сорок одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 39 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Рахімова, буд. 86) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_3) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді майора поліції старшого дільничого офіцера поліції сектора превенції Слов'янського відділу поліції з 22 травня 2017 року та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Вступну та резолютивну частину постанови складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 28 вересня 2017 року.

Повний текст постанови буде виготовлено 02 жовтня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.