Постанова № 6926065, 19.11.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2009 р. Справа № 2а - 38/09/1470

м.Миколаїв

10:25

Миколаївський окружний адміністративний суд у складi суддi Мавродієвої М.В., при секретарi судового засідання Богзі Н.А.,

за участю представників:

позивача: Науменко А.С. - дов. №4/9/10-011 від 08.01.2009,

відповідача-1: не зявився,

відповідача-2: не зявився,

відповідача-3: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030 доПП " Нікастар ", вул. Лягіна, 8,Миколаїв,54001 провизнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Нікастар», внесений до Єдиного державного реєстру 19.06.2001 з дати 10.04.2008; припинення ПП «Нікастар», код ЄДРПОУ 31553732, зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 19.06.2001,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати установчі та реєстраційні документи ПП «Нікастар»недійсними з моменту перереєстрації (10.04.2008р.); визнати недійсною реєстрацію ПП «Нікастар»в якості платника податку та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту перереєстрації (10.04.2008р.); скасувати державну реєстрацію ПП «Нікастар»; визнати недійсними всі первинні бухгалтерські документи, податкові накладні з відбитком печатки ПП «Нікастар», з реквізитами ПП «Нікастар», з прізвищем ОСОБА_1. з моменту їх видачі.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги (а.с.36, 37) та просить визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП «Нікастар», який внесено до ЄДРПОУ 19.06.2001 з дати 08.04.2008 та припинити юридичну особу ПП «Нікастар».

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.51, ст.137 КАС України, позивач скористався своїм правом змінити позовні вимоги до прийняття рішення, судом розглядаються позовні вимоги викладені позивачем у додаткових поясненнях від 12.05.2008.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ПП «Нікастар»не знаходиться за юридичною адресою; відповідно до пояснень засновника відповідача гр.ОСОБА_1. він ніякого відношення до перереєстрації підприємства не має, у 2007 чи 2008 роках загубив паспорт, про що подав заяву до органів МВС, фактичної участі у керівництві підприємством та його господарській діяльності не брав, тобто ПП «Нікастар»було зареєстроване на підставну особу в супереч інтересам держави та з порушенням чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків, тому дану діяльність не можна вважати підприємницькою.

Відповідач-1 та відповідач-2 правом, передбаченим ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористались.

Відповідач-3 у запереченнях проти позову та поясненнях вказує на те, що будь-якого обовязку державного реєстратора пересвідчуватись у справжності наміру особи займатися підприємницькою діяльність; за наявності необхідного пакету документів та у разі відсутності обставин, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи у державного реєстратора не має підстав для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

Про дату і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Під час розгляду справи, представники позивача та відповідача-3 підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

У судовому засіданні 11.11.2009 судом були оглянуті матеріали реєстраційної справи ПП «Нікастар», які містять копії реєстраційних документів, оскільки постановою слідчого з ОВС СУ УМВС України в Миколаївській області від 27.01.2009 здійснена виїмка оригіналів реєстраційних та установчих документів ПП «Нікастар».

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 19.11.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

ПП «Нікастар»зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 19.06.2001.

В матеріалах справи міститься копія рішення власника ПП «Нікастар»від 18.03.2008 про вихід із складу засновників підприємства ОСОБА_2. та передачу всіх корпоративних права новому власнику ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних права (а.с.95-97).

Нова редакція статуту ПП «Нікастар»зареєстрована виконкомом Миколаївської міської ради 08.04.2008 (а.с.113-117).

08.04.2008 проведена державна реєстрація змін до установчих документів ПП «Нікастар», про що зроблений відповідний запис за №15221050013008012 у Єдиному державному реєстрі (а.с.29).

Відповідача-1 було взято на облік як платника податків, про що видано довідку від 10.04.2008 №826/29 (а.с.7).

Згідно довідки та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.04.2009 ПП «Нікастар»значиться в за адресою: м.Миколаїв, вул.Лягіна, 8. Керівником підприємства значиться гр.ОСОБА_1.

Відповідно до довідки від 24.11.2008, складеного податковими органами, ПП «Нікастар»за юридичною адресою не знаходиться (а.с.15).

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів даної адміністративної справи висновок про те, що ПП «Нікастар»зареєстровано на особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, а тому підприємство було зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства, які неможливо усунути, зроблено позивачем на підставі того, що засновник ПП «Нікастар»гр.ОСОБА_1. надав працівникам податкової міліції 29.01.2009 пояснення (а.с.12-14), з яких вбачається, що відношення до підприємства ПП «Нікастар»не має, у 2007 чи 2008 роках загубив паспорт, про що подав заяву до органів МВС, фактичної участі у керівництві підприємством та його господарській діяльності не брав, вважає, що невідома особа зареєструвала ПП «Нікастар»на нього та здійснювало незаконну діяльність. Будь-якої організаційно-розпорядчої діяльності на підприємстві він не здійснював, про діяльність ПП «Нікастар»та місцезнаходження печаток та документів підприємства нічого не знає.

Таким чином, у підставу заявленого позову покладено відсутність у засновника наміру здійснювати підприємницьку діяльність, реєстрація підприємства на підставну особу та відсутність підприємства за юридичною адресою.

Суд вважає, що пояснення засновника підприємства відповідача не можуть бути єдиним та достатнім доказом обґрунтованості заявлених позовних вимог, ці пояснення також не можуть бути визнані належними доказами у розумінні ст.70 КАС України, оскільки позивачем у справі не надано суду доказів стосовно того, при яких обставинах гр.ОСОБА_1. було надано такі пояснення та підпис засновника підприємства відповідача на цих поясненнях не посвідчено.

Відповідно до чинного законодавства підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації є допущені при створенні юридичної особи порушення закону, які неможливо усунути.

Відповідно ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»(надалі Закон №755-ІV) державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані на реєстрацію, без розгляду зобовязаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені ч.1 ст.27 Закону №755-ІV.

Згідно ч.3 ст.25 Закону №755-ІV, за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Перелік же підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, встановлений ст.27 Закону №755-ІV, є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь якого обовязку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить.

Відповідно до ст.57 Господарського кодексу України, установчими документами субєкта господарювання, у випадках передбачених законом, є статут (положення). Статут субєкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, а також інші відомості, передбачені законодавством. Статут затверджується власником майна (засновником) субєкту господарювання.

Відповідно до ч.5 ст.58 ГК України та ч.3 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»(надалі Закон №755-ІV) відповідальність за відповідність установчих документів законодавству та їх достовірність несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Частина 5 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачає, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.

Як вбачається, з копії статуту ПП «Нікастар»(а.с.113-117) підпис гр.ОСОБА_1. на статуті було нотаріально посвідчено, що викликає у суду сумнів у достовірності пояснень відповідача-1, наданих 29.01.2009 працівникам податкової міліції та спростовує твердження позивача, викладені у додаткових поясненнях (а.с.36).

Оскільки єдиною обставиною, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Нікастар»є відсутність у засновника наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з чого позивачем робиться висновок, що реєстрація підприємства здійснена на підставну особу, суд вважає, що факт порушення закону при створенні юридичної особи матеріалами справи не підтверджений і відповідних доказів, що підтверджують наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації ПП «Нікастар»з 10.04.2008 позивачем не надано, в той час, як приписи ч.1 ст.71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Нікастар», який внесено до Єдиного державного реєстру 19.06.2001 з дати 08.04.2008.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про припинення юридичної особи ПП «Нікастар», у звязку з визнанням недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, що підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ст.33 Закону №755-ІV, юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно до п.2 ст.38 Закону №755-ІV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Таким чином, у даному випадку вимога про припинення юридичної особи ПП «Нікастар»є похідною від визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Нікастар».

Оскільки під час розгляду справи судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Нікастар», то, відповідно, і підстави для припинення юридичної особи ПП «Нікастар»у звязку з визнанням недійсним запису про проведення її державної реєстрації також відсутні.

Позовні вимоги про припинення юридичної особи ПП «Нікастар»з інших підстав, передбачених п.2 ст.38 Закону №755-ІV, позивачем не заявлялись.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 01.12.2009