Рішення № 69259857, 27.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Ларіонова Н.М.

№22-ц/796/10162/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №758/7022/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А

12 червня 2015 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У мотивування вимог посилався на те, що 13.03.2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №39.1/АК-002.07.2, згідно умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 18 700 доларів США терміном по 13.03.2014 року з процентною ставкою у розмірі 9% річних.

Факт отримання коштів у сумі 18 700 доларів США та 1 021 долар США (п. 1.2.3 Кредитного договору) підтверджується заявами на видачу готівки №335_9 від 13.03.2007 року та №1416_7 від 28.03.2008 року.

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо надання кредитних коштів, однак відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 09 червня 2015 року вона має заборгованість у розмірі 9 815,46 доларів США та 390 571 грн 51 коп., з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 9 815,46 доларів США, загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 326607 грн 31 коп., сума пені за несвоєчасне погашення плати за обслуговування кредиту - 5078 грн 22 коп., загальна сума 3% річних від суми простроченої заборгованості по тілу кредиту та процентам - 54 447 грн 04 коп., сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 846 грн 37 коп., сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості зі сплати за обслуговування кредиту - 3 592 грн 57 коп.

З урахуванням наведеного банк просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за Кредитним договором №39.1/АК-002.07.2 від 13.03.2007 року в сумі 9 815,46 доларів США та 390 571 грн 51 коп., а також судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року в позові Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Зазначає, що 02.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. вчинено виконавчий напис на суму 131 457,05 грн, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

13.03.2015 року сума боргу була перерахована на депозитний рахунок органу ДВС з призначенням платежу як оплата боргу за виконавчим провадженням ВП №21459504 від ОСОБА_2, а 05.05.2015 року сума в розмірі 138 646,34 грн надійшла від органу ВДВС Подільського районного управління юстиції м. Києва до банку.

Однак, заборгованість відповідача перед банком не була повністю погашена, станом на 09.06.2015 року заборгованість за Кредитним договором не погашена у розмірі 9 815,46 доларів США (тіло, відсотки) та 390 571 грн 51 коп. (пеня, 3% річних, інфляційні втрати).

Вказує, що останній платіж на виконання умов договору відповідачем був здійснений 24.12.2010 року, однак 05.05.2015 року банк отримав кошти від органу ВДВС Подільського РУЮ м. Києва, що свідчить про те, що кошти за даним договором вносились на рахунок банку після дати останнього платежу. Позов банком поданий 11.06.2015 року. Наведене є підтвердженням того, що відповідач не заперечував проти зарахування коштів на погашення заборгованості, тим самим вчинивши дії, що свідчать про визнання боргу.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що положеннями ЦК України встановлено строк загальної позовної давності, а саме, тривалістю у 3 роки.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задоволено частково.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 13 березня 2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №39.1/АК-002.07.2. (а.с. 5-9 т. 1)

Згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.5 Кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 18 700 доларів США терміном по 13 березня 2014 року включно.

Кредитні кошти надаються виключно на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів.

Процентна ставка за кредитами за цим Договором встановлюється в розмірі 9% річних.

Банк виконав умови Договору, надавши ОСОБА_2 кредит у сумі 18 700 доларів США на купівлю автомобіля та 1021 долар США на сплату страхового платежу, що підтверджується заявами на видачу готівки №335_9 від 13.03.2007 року та №1416_7 від 28.03.2008 року. (а.с. 12-13 т. 1)

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «Родовід Банк» зазначав, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 09 червня 2015 року має заборгованість у розмірі 9 815,46 доларів США та 390 571 грн 51 коп., з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 9 815,46 доларів США, загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 326 607 грн 31 коп., сума пені за несвоєчасне погашення плати за обслуговування кредиту - 5 078 грн 22 коп., загальна сума 3% річних від суми простроченої заборгованості по тілу кредиту та процентам - 54 447 грн 04 коп., сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 846 грн 37 коп., сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості зі сплати за обслуговування кредиту - 3 592 грн 57 коп.

Відповідно до положень статей 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

У п. 5.2 Кредитного договору передбачено, що банк має право у разі недотримання позичальником умов цього Договору вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього Договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави згідно з Договором застави №39.1/АК-002.07.2 від 13 березня 2007 р. та договорів застави, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п. 1.7 Кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань за цим Договором є застава автомобіля марки Citroen, модель Berlingo 1.9D згідно з Договором застави №39.1/АК-002.07.2 від 13 березня 2007 р.

За умовами п. 3.1.2.3 п. 3.1 Договору застави при порушенні заставодавцем умов основного зобов'язання у заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, в тому числі, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. (а.с. 76-80 т. 1)

02.04.2010 року за вих. №10.4-11-б.б/6301 в зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань щодо сплати обов'язкових платежів за користування грошовими коштами ПАТ «Родовід Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. із заявою про вчинення виконавчого напису на Договорі застави №39.1/АК-002.07.2 від 13 березня 2007 року. Згідно даної заяви загальна сума заборгованості ОСОБА_2, що підлягає стягненню, станом на 02.04.2010 року становить 16587,64 доларів США та 5 489,29 грн. Гривневий еквівалент за курсом НБУ становить 131 457,05 грн. (а.с. 74 т. 1)

До даної заяви банком долучено розрахунок заборгованості станом на 02.04.2010 року, відповідно до якого загальна сума заборгованості становить 16 587,64 доларів США та 5489,29 грн, з яких: кредит, в т.ч. прострочений - 14 885,13 доларів США, проценти, в т.ч. прострочені - 1233,76 доларів США, пеня - 468,75 доларів США, плата за проведення розрахунків, в т.ч. прострочена - 4 983,68 грн, пеня - 505,61 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 131 457,05 грн (еквівалент у гривні за курсом НБУ на дату розрахунку). (а.с. 75 т. 1)

Сторонами не заперечується, що 02 квітня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. вчинено виконавчий напис №393 на суму 138 646,34 грн (в тому числі 1700 грн за вчинення виконавчого напису).

На підставі виконавчого напису №393, виданого 02.04.2010 року КМНО, про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Родовід Банк» боргу в розмірі 138 646,34 грн, постановою виконуючого обов'язки начальника ВДВС Подільського районного управління юстиції у м.Києві Гріненко Л.І. від 21.09.2010 року було відкрито виконавче провадження. (а.с. 99 т. 1)

13.03.2015 року 138 646,34 грн були перераховані ОСОБА_2 на депозитний рахунок органу ДВС з призначенням платежу як оплата боргу за виконавчим провадженням ВП №21459504. (а.с. 98 т. 1)

Відповідно до постанови від 29 квітня 2015 року припинено розшук майна боржника ОСОБА_2 у зв'язку зі сплатою боржником грошових коштів за виконавчим документом фактично у повному обсязі. (а.с. 100 т. 1)

У силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Із виконавчого напису вбачається, що ПАТ «Родовід Банк» використав своє право та достроково стягнув заборгованість за Кредитним договором у розмірі 16 587,64 доларів США (в тому числі кредит та проценти в сумі 16 118,89 доларів США) та 5489,29 грн шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, зазначивши гривневий еквівалент за курсом НБУ в сумі 131 457,05 грн.

У свою чергу ОСОБА_2 виконала свої зобов'язання за Кредитним договором, сплативши 13.03.2015 року банку 138 646,34 грн під час виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №393 від 02.04.2010 року.

Представники сторін підтвердили цю обставину в апеляційному суді.

Таким чином, доводи позивача щодо наявності станом на 09.06.2015 року у ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором у розмірі 9 815,46 доларів США (тіло, відсотки) не знайшли свого підтвердження, а тому вимоги банку про стягнення зазначеної суми не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Щодо позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в розмірі 326 607 грн 31 коп. та 3% річних від суми простроченої заборгованості по тілу кредиту та процентах у розмірі 54 447 грн 04 коп. колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 3.9 Кредитного договору сторони погодили, що за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів чи сплати за проведення розрахунків, позичальник зобов'язується сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у пункті 1.5 цього Договору, від суми простроченого платежу.

Як зазначалося вище процентна ставка за кредитами встановлюється в розмірі 9% річних (п. 1.5 Кредитного договору).

З наведеного слідує, що розмір пені становить 18% .

11.11.2015 року представник ОСОБА_2 подала заяву про застосування позовної давності як загальної, так і спеціальної. (а.с. 93-94 т. 1)

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого банком при подачі позовної заяви, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту нарахована з 11.07.2007 року по 09.06.2015 року та становить 14 269,27 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на 09.06.2015 року 301 116,52 грн, а пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах нарахована з 11.07.2007 року по 09.06.2015 року та становить 1 207,95 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на 09.06.2015 року 25 490,79 грн. (а.с. 14-17 т. 1)

З позовною заявою ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду 12.06.2015 року, а просив стягнути пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та по процентах станом на 09.06.2015 року.(а.с. 3, 24 т. 1)

Однак, як зазначалося вище, ОСОБА_2 погасила заборгованість по кредиту та процентах 13.03.2015 року шляхом перерахування коштів на депозитний рахунок органу ДВС.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та по процентам підлягає стягненню з відповідача за період з 12.06.2014 року по 12.03.2015 року.

Крім того, оскільки банк стягнув достроково кредит у сумі 14 885,13 доларів США та проценти у сумі 1 233,76 доларів (11.05.2010 року відповідачем було внесено 50 доларів США як сплата прострочених процентів), тому пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту нараховується на суму 14 885,13 доларів США, а по процентах - на 1 183,76 доларів США.

Розрахунок пені здійснюється за наступною формулою:

p=s*sp*q/d/100, де s - сума заборгованості, sp - ставка пені, q - кількість днів прострочки, d - кількість днів у році (365 або 366), 100 - 100%.

Період з 12.06.2014 року по 31.12.2014 року:

- пеня по кредиту: 14 885,13 доларів США * 18% *203 дні / 365 днів / 100% = 1 490,14 доларів США;

- пеня по процентам: 1 183,76 доларів США * 18% *203 дні / 365 днів / 100% = 118,51 долар США.

Період з 01.01.2015 року по 12.03.2015 року:

- пеня по кредиту: 14 885,13 доларів США * 18% *71 день / 365 днів / 100% = 521,18 доларів США;

- пеня по процентам: 1 183,76доларів США * 18% *71 день / 365 днів / 100% = 41,45 доларів США.

Отже, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту становить 2 011,32 доларів США, а по процентах - 159,96 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з позовної заяви банк просив стягнути пеню у валюті гривня станом на 09.06.2015 року, зазначивши курс долара США до гривні за НБУ - 21,102444. (а.с. 4 т. 1)

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України та межі заявлених позовних вимог, з відповідача ОСОБА_2 на користь банку за період з 12.06.2014 року по 12.03.2015 року підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту в розмірі 42 443 грн 77 коп. (еквівалент 2 011,32 доларів США), а по процентам - в розмірі 3 375 грн 55 коп. (еквівалент 159,96 доларів США).

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи заявлений відповідачем трирічний строк позовної давності та сплату заборгованості 13.03.2015 року, з ОСОБА_2 на користь банку підлягають стягненню 3% річних від суми простроченого кредиту та суми прострочених процентів за період з 12.06.2012 року по 13.03.2015 року.

Розрахунок 3% здійснюється за наступною формулою:

rps=s*q*v/d/100, де s - сума заборгованості, q - кількість днів прострочки, v - відсоток річних (3%), d - кількість днів у році (365 або 366), 100 - 100%.

Період з 12.06.2012 року по 31.12.2012 року:

- 3% від суми простроченого кредиту: 14 885,13 доларів США * 203 дні * 3% / 366 днів / 100% = 247,68 доларів США;

- 3% річних від суми прострочених процентів: 1 183,76 доларів США * 203 дні * 3% / 366 днів / 100% = 19,70 доларів США.

Період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року:

- 3% від суми простроченого кредиту: 14 885,13 доларів США * 365 днів * 3% / 365 днів / 100% = 446,55 доларів США;

- 3% річних від суми прострочених процентів: 1 183,76 доларів США * 365 днів * 3% / 365 днів / 100 % = 35,51 доларів США.

Період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року:

- 3% від суми простроченого кредиту: 14 885,13 доларів США * 365 днів * 3% / 365 днів / 100% = 446,55 доларів США;

- 3% річних від суми прострочених процентів: 1 183,76 доларів США * 365 днів * 3% / 365 днів / 100 % = 35,51 доларів США.

Період з 01.01.2015 року по 12.03.2015 року:

- 3% від суми простроченого кредиту: 14 885,13 доларів США * 71 день * 3% / 365 днів / 100% = 86,86 доларів США;

- 3% річних від суми прострочених процентів: 1 183,76 доларів США * 71 день * 3% / 365 днів / 100 % = 6,91 долар США.

Отже, за період з 12.06.2012 року по 13.03.2015 року 3% річних від суми простроченого кредиту становлять 1 227,64 доларів США, що станом на 09.06.2015 року еквівалентно 25 906 грн 20 коп., 3% річних від суми прострочених процентів - 97,63 долари США, що станом на 09.06.2015 року еквівалентно 2 060 грн 23 коп.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» підлягають стягненню 3% річних від суми простроченого кредиту в розмірі 25 906 грн 20 коп. та 3% річних від суми прострочених процентів у розмірі 2 060 грн 23 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення плати за обслуговування кредиту в розмірі 5 078 грн 22 коп., 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту в розмірі 846 грн 37 коп., суми інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості зі сплати за обслуговування кредиту в розмірі 3 592 грн 57 коп. колегія суддів зазначає таке.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно із ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року в справі №6-1746цс16.

Згідно пп. 1.5.1 п. 1.5 Кредитного договору щомісячна плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів за позичковим рахунком для нарахування процентів (в подальшому «плата за проведення розрахунків») встановлюється в розмірі 0,2% від суми виданого кредиту.

Із зазначених умов Договору вбачається, що банком фактично включена умова щодо плати за обслуговування кредиту, зокрема, умова здійснити платіж за дії, які споживач здійснює на користь банку та дії, які банк здійснює на власну користь.

Оскільки положення пп. 1.5.1 п. 1.5 Кредитного договору щодо встановлення щомісячної плати в розмірі 0,2% від суми виданого кредиту є несправедливим згідно Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості з плати за обслуговування кредиту.

На наведене вище суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а тому рішенням суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга ПАТ «Родовід Банк» підлягає частковому задоволенню та враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог, з ОСОБА_2 на користь банку підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 451,08 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 496,19 грн.

Керуючись ст. 256, 257, ч. 2 ст. 258, ст. 525-526, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, ст. 88, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за Кредитним договором №39.1/АК-002.07.2 від 13.03.2007 року в розмірі 73 785 грн 75 коп., з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 42 443 грн 77 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 3 375 грн 55 коп., 3% річних від суми простроченого кредиту - 25 906 грн 20 коп., 3% річних від суми прострочених процентів - 2 060 грн 23 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 947 грн 27 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва