Ухвала суду № 69259719, 19.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Масенка Д.Є., Орліченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу генерального директора ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року,

за участі: представника ОСОБА_6 ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Рябчука О.Ю., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури м. Києва Коцюбко І.В. та накладено арешт на грошові кошти в сумі 506 516 916, що знаходяться на банківських рахунках № 26107050048871 та № 26106040048871 в ПАТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112), відкритих на ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00219632).

В ухвалі слідчий суддя вказав, що наявні визначені чинним кримінальним процесуальним законодавством України підстав для накладення арешту на майно, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді генеральний директор ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2017 року.

Щодо строків апеляційного оскарження, директор товариства зазначає, що розгляд клопотання відбувався без участі представників ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОКАТ», оскаржувану ухвалу товариством було отримано 06 червня 2017 року, тому вважає, що саме із вказаної дати починається обчислюватися строк на апеляційне оскарження.

Директор ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» вважає ухвалу слідчого судді незаконною, протиправною та такою, що прийнята без повного та всебічного дослідження обставин справи, які можуть мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, на його думку, не відповідають фактичним обставинам справи.

Як зазначає директор товариства в своїй апеляційній скарзі, суд в оскаржуваній ухвалі не наводить жодних конкретних підстав, визначених КПК України, які б свідчили про необхідність арешту майна ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ».

ОСОБА_5 посилається на те, що слідчий суддя, оскаржуваною ухвалою здійснив безпідставне порушення права власності ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» на вищезазначені кошти, а також втручання в господарську діяльність ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» що, перешкоджає веденню ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» законної господарської діяльності.

В судове засідання у справі прокурор не з'явився, про причини своєї неявки він не повідомляв, хоча про час та місце судового засідання йому було завчасно повідомлено. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність представника ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», оскаржувану ухвалу товариством було отримано 06 червня 2017 року, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, відомості якого 12 квітня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 4201710160000073, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням виявлено, що невстановлені досудовим слідством особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння шляхом обману (шахрайство) чужим майном, а саме коштами ПАТ КБ «Південкомбанк» 10 квітня 2012 уклали кредитний договір № 80К-01Ю відповідно до якого за відкритою кредитною лінією ТОВ «Фінансовий дім Інвестиційний союз» отримало кредит в розмірі 121 500 000 грн. та 31 серпня 2012 року уклали кредитний договір №85К-01Ю відповідно до якого за відкритою кредитною лінією ТОВ «Ресурс-Транзит» отримало кредит в розмірі 40 000 000 грн.

Крім того з метою забезпечення виконання зобов'язань по даним кредитним договором 21 березня 2013 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» укладено Договір забезпечення - іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, відповідно до якого ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» передало в іпотеку майно, а саме об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34 А, А' загальною площею 6049 м.кв.

В подальшому, 23 травня 2014 року ПАТ КБ «Південкомбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та з 26 вересня 2014 року розпочато процедуру ліквідації даної банківської установи.

На даний момент у органу досудового розслідування наявні підстави підозрювати у причетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення службових осіб ПАТ ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00219632).

22 травня 2017 року старший слідчий СУ ГУ Національної поліції у м. Києві РябчукО.Ю., за погодженням прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури міста Києва Коцюбко І.В. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в сумі 506 516 916, що знаходяться на банківських рахунках № 26107050048871 та № 26106040048871в ПАТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112), відкритих на ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00219632).

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року зазначене клопотання задоволено.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 4201710160000073, щодо накладення арешту на грошові кошти в сумі 506 516 916, що знаходяться на банківських рахунках № 26107050048871 та № 26106040048871в ПАТ «Укрексімбанк» відкритих на ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявні визначені чинним кримінальним процесуальним законодавством України підстави для накладення арешту на майно.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та старший слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Так, посилаючись у клопотанні, що службові особи ПАТ ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» причетні до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках № 26107050048871 та № 26106040048871в ПАТ «Укрексімбанк» відкритих на ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначених рахунках з метою забезпечення збереження речових доказів відсутня. До того ж, ні з клопотання слідчого, ні з ухвали слідчого судді не вбачається сума грошових коштів, яка знаходиться на вищевказаних рахунках.

Оскільки матеріалами за клопотанням слідчого не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, то на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України. При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв'язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру та безпосередньо щодо ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», як юридичної особи, провадження не здійснюється.

Разом з тим, не може бути накладено арешт на вищевказані грошові кошти з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, оскільки в матеріалах провадження відсутній цивільний позов, пред'явлений до ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» та не зазначено обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для працівників ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», та виконання самим підприємством своїх договірних зобов'язань перед іншими суб'єктами.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія судді -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу генерального директора ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві Рябчука О.Ю., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури м. Києва Коцюбко І.В. та накладено арешт на грошові кошти в сумі 506 516 916, що знаходяться на банківських рахунках № 26107050048871 та № 26106040048871 в ПАТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112), відкритих на ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00219632), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві РябчукаО.Ю., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури м. Києва Коцюбко І.В., щодо накладення арешту на грошові кошти в сумі 506 516 916, що знаходяться на банківських рахунках № 26107050048871 та № 26106040048871 в ПАТ «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112), відкритих на ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 00219632), - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Масенко Д.Є.

Справа №11-сс/796/3229/2017 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Антонова Н.В. Доповідач: Паленик І.Г.