Ухвала суду № 69259104, 27.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року справа №805/473/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Святодух О.Б., представника відповідача - Сабліної Є.В., діючої за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 805/473/17-а за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за листопад - грудень 2016 року в сумі 62 758,74 грн. (а.с. 3-5 т. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за листопад - грудень 2016 року в сумі 62 758,74 грн. (а.с. 174-175 т. 1).

Не погодившись з судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Маріупольський графітовий комбінат» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 805/473/17-а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог управління відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що даний спір має розглядатись в порядку господарського судочинства, оскільки він має приватноправовий характер.

Крім того, апелянтом зазначено, що позивачем не доведено факту належності всіх пенсіонерів, працювали саме за Списком № 2.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що пенсійні виплати були дійсно виплачені пенсіонерам (а.с. 38-46 т. 2).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року замінено відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області та на його правонаступника - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області.

Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 25 вересня 2017 року до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління та заперечення на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень представника позивача на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Маріупольський графітний комбінат" зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 05394618, місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Станіславського, будинок 9 (а.с. 10-13 т. 1).

Позивачем призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах пенсіонерам, які працювали в підприємстві відповідача та були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2), що підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями, довідками відділу поштового зв'язку про розмір отриманої пенсії, відривними талонами (а.с. 50-154 т. 1).

На адресу відповідача позивачем направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за листопад-грудень 2016 року в сумі 62 758,74 грн., що підтверджено листами про їх направлення та рекомендованих повідомлень про вручення цих листів товариству (а.с. 14-21 т. 1).

Відповідно до картки особового рахунку відповідача станом на час розгляду справи витрати управління по виплаті та доставці пільгових пенсій за спірний період на суму 62 758,74 грн. відповідачем не відшкодовані (а.с. 158-159 т.1).

Спірним питанням даної справи є правомірність стягнення з Товариства суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2.

При прийнятті спірного судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що на Товариство покладено обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до норм чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1).

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених.

За приписами пункту 6.2 вказаної Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На виконання вимог вказаної Інструкції позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідні розрахунки за спірний період управлінням направлялися відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення відправлення та отримані відповідачем своєчасно. Інструкцією не передбачено надіслання відповідачеві інших документів щодо свідчення отримання пенсійних виплат особисто пенсіонерами (а.с. 14-21 т.1).

Судове рішення про скасування спірних розрахунків не приймалося, відтак вони є чинними та не визнанні такими, що не відповідають положенням діючого законодавства.

Доказів щодо відшкодування суми заборгованості товариством не надано.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вірно виходив з того, що відповідач, повинен відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Крім того, суд критично ставиться до твердження апелянта, що позивачем не доведено факту належності всіх пенсіонерів, що працювали саме за Списком № 2 та не надано доказів того, що пенсійні виплати були дійсно виплачені пенсіонерам, оскільки в матеріалах справи наявні банківські виписки, платіжні доручення, довідки відділу поштового зв'язку про розмір отриманої пенсії, відривні талони та законодавством не вимагається від позивача перевірки особистого отримання пенсіонерами перерахованих їм пенсій(а.с. 50-154 т. 1).

При цьому, суд вважає не обґрунтованим довід апелянта, що даний спір є приватно-правовий за своєю суттю та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки даний спір є публічно- правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства на підставі приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в даній справі спір виник у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд вважає, що висновки апелянта є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта не спростовують рішення суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 805/473/17-а - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 27 вересня 2017 року.

Повний текст ухвали виготовлено 02 жовтня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова