Постанова № 69258270, 26.09.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2017 справа № 913/433/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Склярук О.І., Дучал Н.М. , Геза Т.Д. ,при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Бондаренко К.Ю., Шуваєва Т.І. за довіреністю, не зв'явився, не зв'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,на рішення Господарського суду Луганської області від03.07.2017 у справі№ 913/433/17 (суддя Шеліхіна Р.М.)за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області, до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаВійськової частини-польової пошти В0927 гранатометного взводу 2 механізованого батальйону, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ОСОБА_6, с. Заліси Волинської області,простягнення 5 525, 80 грн.

В С Т А Н О В И В :

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області з позовною заявою до військової частини-польової пошти В0927 гранатометного взводу 2 механізованого батальйону про стягнення 5 525, 80 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.07.2017 р. у задоволені позовних вимог відмовлено з посиланням про їх недоведеність.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою, в якій просять рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято без врахування усіх обставин справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.08.2017 р. поновлено пропущений процесуальний строк та порушено апеляційне провадження по справі №913/433/17.

Згідно протоколу про автоматичну зміну складу колегії суддів від 11.09.2017 р. визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Склярук О.І. , судді: Дучал Н.М., Агапов О.Л.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 р. задоволено клопотання про заміну позивача по справі. Замінено позивача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області у справі №913/433/17 на його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.

Розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 25.09.2017 р. за № 1736 у зв'язку із звільненням у відставку судді Агапова О.Л. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 913/433/17. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.09.2017 р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Склярук О.І., судді: Дучал Н.М., Геза Т.Д.

В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники третьої особи та відповідача в судове засідання не з»явилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не була визнана обов'язковою.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України , у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як зазначено у тексті позовної заяви, 23.07.07 інвалід праці - громадянин ОСОБА_8 (нині померлий), був безоплатно забезпечений автомобілем ЗАЗ 110380-40 "Славута", реєстраційний номер НОМЕР_1.

За твердженням позивача , безоплатне забезпечення автомобілем відбулось за рахунок коштів управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у зв'язку з чим позивач вважає себе власником машини і підтверджує дані обставини копією акта приймання-передачі транспортного засобу від 23.07.2007 серія МВЧ №731745 (а.с.38).

З даного акту вбачається, що підприємство виробник - Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" передало, а управління виконавчої дирекції ФСНВ в Луганській області одержало вказану машину для інваліда ОСОБА_8 (нині померлого).

Позивач, здійснюючи у грудні 2016 року перевірку переданих автомобілів встановив, що автомобіль, переданий інваліду ОСОБА_8 (нині померлий), пошкоджено в результаті ДТП і в розбитому стані (без ремонту) машина знаходиться в гаражі дружини померлого.

Особу, винну в скоєнні дорожньо-транспортної події, встановлено вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 22.10.15 №423/1186/15-к, який набрав чинності ( копія вироку надана позивачем, а.с.17-18).

У вироку зазначено, що старший водій гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини - польової пошти В0927 сержант ОСОБА_6 (третя особа), визнаний винним у скоєнні злочину за ч.1 ст145 КК України.

Зазначеним вироком також встановлено, що 26.06.2015 сержант ОСОБА_6 керуючи ввіреною йому машиною - автомобіль марки «ГАЗ-66» слідував по маршруту «Оріхово-Тошківка». Близько 9 годин цього ж дня, тобто 26.06.2015 р. сержант ОСОБА_6 рухаючись на вищевказаному автомобілі по вул. Цуприка в м. Тошківка-1 Попаснянського району Луганської області з метою запобігання зіткнення з автомобілем, який рухався попереду у попутному напрямку не вибравши достатню швидкість, безпечну дистанцію та інтервал руху для недопущення можливість ДТП, не впорався з керуванням транспортного засобу, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу дорожнього руху де скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ «Славута» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_8, 1946 р.н.

Згідно копії письмового пояснення ОСОБА_9 (дружини померлого) від 01.02.17, яку позивач додав до позовної заяви, ремонтні роботи після ДТП не проводились і машина знаходиться у власному гаражі (а.с.15).

У зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача збитки в сумі 5525,80грн. за пошкодження автомобілю ЗАЗ 110380-40 "Славута", реєстраційний номер НОМЕР_1, спричинені протиправними діями військовослужбовця - старшого водія грантатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини - польової пошти В0927 сержанта ОСОБА_6

Розмір спричинених збитків позивач визначив шляхом розрахунку залишкової вартості автомобілю на підставі п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.16 за №999.

Позов мотивовано приписами ст.ст.16, 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України і ст.20 ГК України.

Як зазначалося вище, рішенням по справі, у задоволені позовних вимог було відмовлено у зв'язку з їх недоведеністю

Судова колегія, відповідно до ст.101 ГПК України, повторно переглянувши справу зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок не переробної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, тощо, що створює підвищенню небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода завдана джерелом підвищеною небезпеки, відшкодовується особою яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду,. оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки,

2) збитків,

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Таким чином, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності шкоди і фактичного розміру шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків.

Як зазначалося вище, позивачем заявлено вимогу про відшкодування майнової шкоди у розмірі 5 525, 80 грн., спричиненої пошкодженням автомобіля ЗАЗ 110380-40 "Славута", реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної події.

З матеріалів справи вбачається, що саме Позивач є власником автомобіля.

Факт дорожньо-транспортної події, в результаті якої спричинені збитки пошкодженням машини ЗАЗ 110380-40 "Славута", реєстраційний номер НОМЕР_1, наявність вини та винну особу позивач підтверджує вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 22.10.15 №423/1186/15-к, який набрав чинності.

З зазначеного вироку вбачається, що збитки, заявлені до стягнення у даній справі, спричинені протиправними діями військовослужбовця - старшого водія гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини-польової пошти В0927 сержанта ОСОБА_6, вина якого також встановлена цим же вироком.

Правомірність розміру заявлених вимог позивач обґрунтовує п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.06. №999 "Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями ", про що вказав в листі від 14.06.2017 №06/1182 (а.с.37).

Судова колегія вважає, що позивач не довів належними та допустими доказами, що саме він реально зазнав втрат на суму 5525,80 грн. у зв'язку зі знищенням або пошкодженням його власного майна, або зробив витрати на суму 5525,80 грн., чи мусить зробити витрати в сумі 5525,80грн. для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Реєстраційна справа по обліку автомобілю ЗАЗ 110380-40 "Славута", реєстраційний номер НОМЕР_1, безкоштовно виданого Фондом інваліду праці ОСОБА_8 (нині померлому), в матеріалах даної судової справи відсутня.

Результати проведеної відповідачем перевірки стану автомобілю у грудні 2016 року не оформлені висновком повноважної особи (робітника МВС, експерта, робітника Фонду), а тільки письмовими поясненнями дружини інваліда праці ОСОБА_8 (нині померлого). Не з'ясовано, навіть, чи придатний автомобіль до експлуатації, чи можливо відремонтувати машину і на яку суму.

Тобто, реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, позивачем не визначено у встановленому законом порядку (ст.1192 ЦК України).

Таким чином, доказів того, що позивачем понесені реальні збитки на суму 5525,80грн., в матеріалах справи відсутні. Відтак, відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності за збитки в порядку ст.ст. 1166, 1192 ЦК України.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що в даному випадку, приписи п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.16 №999, якими скористався позивач при визначенні розміру збитків, не можуть бути правовою підставою для встановлення розміру реальних збитків за пошкодження чи втрату майна, оскільки не регулюють правовідносини сторін по даному спору.

З огляду на наведене, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області по справі № 913/433/17 від 03.07.2017 р. - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області по справі № 913/433/17 від 03.07.2017 р. - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.І. Склярук

Судді: Н.М. Дучал

Т.Д. Геза