Постанова № 69256469, 05.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2017 року 13:49 № 826/9587/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного

транспорту України "УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ"

до Офісу великих платників ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

за участі представників сторін:

від позивача: Ковтонюк Ю.А.;

від відповідача: Норець В.М., Омельчук В.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.09.2017 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- про визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 07.06.2016 №77-18 та рішення про опис майна у податкову заставу від 07.06.2016 №12670/10/28-10-17-2-23.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року відкрито провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року задоволено заяву судді Федорчука А.Б. про самовідвід у справі №826/9587/16 та передано справу для визначення іншого складу суду Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року прийнято до провадження справу №826/9587/16 суддею Данилишиним В.М. та призначено судове засідання.

У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 11.05.2017 справу прийнято до провадження суддею Григоровичем П.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Судом замінено неналежного відповідача на Офіс великих платників ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сума податкового боргу згідно оскаржуваної податкової вимоги сформована на підставі неузгоджених грошових зобов'язань, що є порушенням норм податкового законодавства, а тому така вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з тих підстав, що сума податкового боргу за податковою вимогою є узгодженою в судовому порядку, внаслідок чого підстави для скасування вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2016 на адресу ДП «Укрзалізничпостач» надійшла податкова вимога Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 07.06.2016 № 77-18 на загальну суму 367 953 306,39 грн, в тому числі:

- податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 201 639 237,56 грн (134 425 477,06 грн за основним платежем та 67 213 760,50 грн штрафних санкцій);

- податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 166 314 068,83 грн (109 799 433,33 грн. за основним платежем та 56 514 635,50 грн. штрафних санкцій).

Одночасно із Вимогою Позивачем отримано рішення МГУ ДФС - ЦО з обслуговування ВП від 07.06.2016 № 12670110128-10-17-2-23 про опис майна у податкову заставу.

Передумовою прийняття вказаних актів індивідуальної дії, стали наступні обставини.

Так, Міжрегіональним головним управління ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено Акт від 25.03.2015 р. №358/28-10-42-10/19014832.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2015р.:

- № 0000454201, яким збільшено податок на прибуток в сумі 201 641 281,50 грн., з них за основним платежем в розмірі 134 427 521,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 67 213 760,50 грн.;

- № 0000444201, яким збільшено податок на додану вартість в сумі 169 543 906,50 грн., з них за основним платежем в розмірі 113 029 271,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 56 514 635,05 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем подано скарги до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення № 10182/6/99-99-10-01-02-25 від 14.05.2015р., яким залишено без задоволення скаргу Позивача, а податкові повідомлення-рішення без змін.

В подальшому, за наслідками судового оскарження вказаних вище ППР, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 по справі №826/14818/15, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016, в задоволенні позовних вимог ДП «УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ» відмовлено.

На підставі вказаних ППР, відповідачем і було винесено оскаржувані в рамках даної справи податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних актів індивідуальної дії, позивач посилається на те, що станом на дату прийняття вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу, ДП «Укрзалізничпостач» подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі №826/14818/16, внаслідок чого, на переконання позивача, до розгляду по суті касаційної скарги суми грошових зобов'язань по ППР є неузгодженими.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом пп. 2.1., 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 № 576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Під час розгляду справи встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 08.04.2015 № 0000454201та № 0000444201 оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 по справі №826/14818/15, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016, в задоволенні позовних вимог ДП «УКРЗАЛІЗНИЧПОСТАЧ» відмовлено.

За змістом ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Враховуючи зазначені положення законодавства в контексті фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що сума грошового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями набула статуту податкового боргу (стала узгодженою) 26.04.2016 - дата прийняття Київським апеляційним адміністративним судом ухвали, якою апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2016 - без змін.

Як наслідок, сума визначена податковою вимогою є податковим боргом, а отже відсутні підстави для скасування податкової вимоги від 07.06.2016 №77-18.

Поряд з цим, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89).

Абзацом третім п. 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Така норма закріплена у пункті 2.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 572.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна (пункт 2.2 вказаного Порядку).

Правовий аналіз зазначених вище норм дає змогу дійти висновку, що у випадку наявності у платника податків податкового боргу, контролюючий орган приймає рішення про опис майна в податкову заставу з метою забезпечення погашення всієї суми податкової заборгованості.

Відтак, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкового боргу, а судом встановлено правомірність податкової вимоги, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про опис майна в податкову заставу від 07.06.2016 №12670/10/28-10-17-2-23.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, згідно статті 94 КАС України судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 122, 158-163, 167, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 07.09.2017

Суддя П.О. Григорович