Постанова № 69256004, 29.09.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2516/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2017 року 10:25м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретаріНетичай Ю.В. за участі:позивача: ОСОБА_3, представника відповідача: ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування до стажу служби позивача період служби у Державній пенітенціарній службі України;

- зобов'язати відповідача врахувати до стажу служби позивача період служби у Державній пенітенціарній службі України;

- зобов'язати відповідача перерахувати грошове забезпечення позивачу з врахуванням періоду служби позивача у Державній пенітенціарній службі України та виплатити в врахуванням проведених виплат;

- зобов'язати відповідача перерахувати позивачу тривалість додаткової оплачуваної відпустки з врахуванням періоду служби у Державній пенітенціарній службі України та виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку;

- зобов'язати відповідача надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом трьох днів з дня отримання копії постанови;

- постановити окрему ухвалу щодо недотримання посадовими особами відповідача чинного законодавства про соціальний захист поліцейських, які мають стаж служби у Державній пенітенціарній службі України та направити її до відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 16.06.2009 року по 20.06.2012 року проходив службу в Державній пенітенціарній службі України.

Вказує, що 14.06.2017 подавав до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області рапорт, щодо зарахування періоду служби в підрозділах Державної пенітенціарної служби України до стажу роботи.

Позивач зазначає, що листом УКЗ ГУНП в Хмельницькій області №2629/121/12-2017 від 21.06.2017 його повідомлено, що вимогами частини 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік органів, установ, періоди роботи в яких зараховуються до стажу служби в поліції. Зазначено, що періоди проходження служби в органах Державної пенітенціарної служби України до вказаного переліку не включено. Повідомлено, що підстави зарахування до стажу служби в поліції періоду служби в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Луганській області відсутні.

Позивач вважає, що стаж його роботи у Державній пенітенціарній службі України повинен включатись до стажу роботи у поліції, а тому звернувся із даною позовною заявою до суду.

Позивач в судовому засіданні з підстав, викладених в адміністративному позові просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову ОСОБА_3 заперечив, з підстав викладених у запереченні проти адміністративного позову просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

ОСОБА_3 з 16.06.2009 року по 20.06.2012 року проходив службу в Державній пенітенціарній службі України.

Позивачем 14.06.2017 подано до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області рапорт, щодо зарахування періоду служби в підрозділах Державної пенітенціарної служби України до стажу роботи.

Листом УКЗ ГУНП в Хмельницькій області №2629/121/12-2017 від 21.06.2017 позивача повідомлено, що вимогами частини 2 статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік органів, установ, періоди роботи в яких зараховуються до стажу служби в поліції. Періоди проходження служби в органах Державної пенітенціарної служби України до вказаного переліку не включено. А тому, підстави зарахування до стажу служби в поліції періоду служби в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Луганській області відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно зі ст. 78 Закону України "Про національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого Кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Суд зазначає, що служба в Державній пенітенціарній службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Приписами п.п. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року, який набрав чинності 29.12.2015 року, пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з Конституцією України та Законом України "Про міжнародні договори і угоди", чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Частиною 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (Заява № 42527/98) від 12 липня 2001 року Суд нагадує, що, згідно з усталеною практикою органів Конвенції, «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що надбавка за вислугу років є майном позивача в розумінні п. 1 ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також отримуючи надбавку за вислугу, яка складає понад 22 років, під час проходження служби в органах внутрішніх справ, в тому числі більше 8 років у податковій міліції, позивач має законні сподівання на одержання такої під час служби в Національній поліції.

При цьому, відсутність своєчасного прийняття підзаконних нормативних актів не може слугувати підставою для позбавлення позивача належного грошового забезпечення.

За таких обставин, відповідачем не доведено правомірність дій щодо не зарахування стажу роботи позивача у Державній пенітенціарній службі України у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 щодо зарахування капітану поліції ОСОБА_3 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в Державній пенітенціарній службі України з 16.06.2009 року по 20.06.2012 року та проведення відповідних виплат з врахуванням вислуги років обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати до суду в триденний строк з дня отримання копії постанови звіт про виконання судового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність даної вимоги позивача, оскільки позивачем не наведено аргументованих доводів, а судом не встановлено в ході судового розгляду доказів, що свідчили б про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Суд також вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню позовну вимогу постановити окрему ухвалу щодо недотримання посадовими особами відповідача чинного законодавства про соціальний захист поліцейських, які мають стаж служби у Державній пенітенціарній службі України та направити її до відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Вказана стаття дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються постановою.

Зобов'язуючи Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області врахувати капітану поліції ОСОБА_3 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в Державній пенітенціарній службі України з 16.06.2009 року по 20.06.2012 року та провести відповідні виплати з врахуванням вислуги років, суд цим рішенням вживає достатніх та необхідних заходів для усунення порушень закону з боку відповідача.

Суд вважає за потрібне зазначити, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а тому вимога позивача в цій частині не може розглядатися як позовна, тому що вона стосується не вимог до відповідача, а пропозицій до суду, який розглядає адміністративну справу.

У даному випадку, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до вимог ст.166 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Оскільки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат на підставі ст. 94 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області врахувати капітану поліції ОСОБА_3 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в Державній пенітенціарній службі України з 16.06.2009 року по 20.06.2012 року та провести відповідні виплати з врахуванням вислуги років, в решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 жовтня 2017 року 15:00

Суддя/підпис/П.М. Майстер"Згідно з оригіналом" Суддя