Постанова № 6925187, 25.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-13666/09/0570

час прийняття постанови: 09 год 37 хвил

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                  Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальності «Тар Альянс»

до Східної митниці

до третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області; Головного управління Державного казначейства України у м. Києві

про визнання протиправними дій Східної митниці щодо прийняття рішень про визначення митної вартості товарів та стягнення надмірно сплачених податків.

за участю представників:

від позивача: Кириленко С.Ю. – за дов. від 28 жовтня 2009 року №28/10/09

від відповідача: Савула М.І. – за дов. від 31 серпня 2009 року №23/561-вн

від прокуратури: Ноздрьов С.В. – посвідчення №2915

від третіх осіб: не з»явився                    

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАР АЛЬЯНС» звернулося до суду з позовом до Східної митниці, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій Східної митниці, що полягають у прийнятті рішень про визначення митної вартості від 03.07.2009 року №№: 700000024/2009/000353/1, 700000024/2009/000354/1, 700000024/2009/000355/1, 700000024/2009/000356/1, 700000024/2009/000357/1, 700000024/2009/000358/1, 700000024/2009/000359/1, 700000024/2009/000360/1, 700000024/2009/000361/1 протиправними; визнання недійсними рішень Східної митниці про визначення митної вартості товару №№: 700000024/2009/000353/1, 700000024/2009/000354/1, 700000024/2009/000355/1, 700000024/2009/000356/1, 700000024/2009/000357/1, 700000024/2009/000358/1, 700000024/2009/000359/1, 700000024/2009/000360/1, 700000024/2009/000361/1 від 03.07.2009року; про визнання дій Східної митниці, що полягають у виданні карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№: 700010000/2009/000035, 700010000/2009/000036, 700010000/2009/000037, 700010000/2009/000038, 700010000/2009/000039, 700010000/2009/000040, 700010000/2009/000041, 700010000/2009/000042, 700010000/2009/000043 від 06.07.2009 року протиправними; про визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№: 700010000/2009/000035, 700010000/2009/000036, 700010000/2009/000037, 700010000/2009/000038, 700010000/2009/000039, 700010000/2009/000040, 700010000/2009/000041, 700010000/2009/000042, 700010000/2009/000043 від 06.07.2009 року; про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» код ЄДРПОУ 33853132, надмірно сплачений податок на додану вартість у загальній сумі 532388 грн. 62 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» №26005301563056 у філіалі «Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Горлівка Донецької області», МФО 334464, про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» код ЄДРПОУ 33853132, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703 грн. 40 коп., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» №26005301563056 у філіалі «Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Горлівка Донецької області», МФО 334464 (з урахуванням зміни позовних вимог, арк. справи 177, том 2).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що для здійснення митного оформлення товару -1918,800 тон (у 32 залізничних цистернах) смоли кам’яновугільної, що надійшов з Російської Федерації (виробник - ВАТ «Уральська Сталь») згідно контракту №003B-TAR-08-B від 01.02.2008 р.(арк. справи 12-15, том 1) та Специфікації №11 від 11.05.2009р. (арк. справи 16, том 1) між ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» та фірмою «MАCYS Ventures limited» позивачем до Східної митниці були подані вантажні митні декларації № 700010000/9/001917 від 09.06.09, №700010000/9/001941 від 10.06.09, № 700010000/9/001942 від 10.06.09, №700010000/9/001943 від 10.06.09, №700010000/9/001991 від 12.06.09, № 700010000/9/001992 від 12.06.09, №700010000/9/001993 від 12.06.09, №700010000/9/002088 від 19.06.09, №700010000/9/002191 від 26.06.09, (арк. справи 17-25, том 1) відповідна товаросупровідна документація та декларації митної вартості, в яких ціна товару була визначена відповідно до статті 267 МК України, тобто, за ціною угоди товарів, що імпортуються, а саме, на рівні 90 дол. США за тону.

Позивач вказує, що подані вантажні митні декларації булі прийняті до оформлення, що підтверджується відповідними відмітками митного органу, що свідчить про фіксування відповідачем згідно частини 3 статті 86 Митного кодексу України факту наявності всіх необхідних відомостей в ВМД та додання необхідних документів. Однак, позивач зазначає, що на етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданих в пакеті товаросупровідних документів деклараціях митної вартості посадовою особою відповідача були зроблені написи про необхідність подання додаткових документів: каталогу, специфікації, прейскуранту (прайс-листів) фірми-виробника товару, калькуляції фірми-виробника товару, бухгалтерської документації фірми-виробника товару, та інші. На зворотному аркуші ДМВ у відповідь на запит відповідача про надання документів, декларантом був зроблений напис про надання запитуємих додаткових документів. Як зазначає позивач всі обов'язкові для подання документи були наданні в підтвердження митної вартості. Позивач виконав вимоги постанови КМУ №1766 й Митного кодексу України та вважає, що має всі законні підстави на визначення митної вартості за 1-м методом, тобто за ціною угоди, що підлягає сплаті.

Крім того, позивач вказує, що Східною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 6-го (резервного) методу визначення митної вартості відповідно до статей 265, 273 МКУ та винесені Рішення про визначення митної вартості товарів №№: 700000024/2009/000353/1, 700000024/2009/000354/1, 700000024/2009/000355/1, 700000024/2009/000356/1, 700000024/2009/000357/1, 700000024/2009/000358/1, 700000024/2009/000359/1, 700000024/2009/000360/1, 700000024/2009/000361/1 від 03.07.2009р. (арк. справи 26-33, том 1), в яких без жодного обґрунтування підстав проведення самостійної митної оцінки була підвищена митна вартість товару, в результаті чого сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товару за зазначеними вище ВМД, збільшилась на 532388,62 грн. Позивач вважає, що дії Східної митниці щодо самостійного визначення митної вартості за 6-м (резервним) методом, видання картки-відмови в митному оформленні, донарахуванні та стягненні суми ПДВ в розмірі 532388,62 грн.. є протиправними, оскільки відповідачем в порушення вимог статті 266 МКУ неправомірно та необґрунтовано застосовано 6-й (резервний) метод визначення митної вартості товару та необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару, що, як, вважає позивач, є порушенням п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на наступне:

Додаткові документи для підтвердження митної вартості за першим методом позивачем були надані не в повному обсязі та оформлені з порушенням п.12 Порядку, як того вимагає законодавство України. Зокрема, комерційна пропозиція не містила адресата підприємства: прайс-лист не містив цінової інформації, адресата, дати, номеру документ), який не засвідчений підписом та печаткою підприємства; наданий лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» містив інформацію про вартість товару на 110-130 дол. США/тону, що є відмінною від вартості товару, заявленого до митного оформлення. Таким чином, на думку відповідача, позивач не виконав законну вимогу митного органу щодо надання усіх необхідних документів в їх належному вигляді. Враховуючи, необгрунтування заявленої митної вартості з боку позивача за першим методом, а також відсутність у митного органу інформації щодо можливості застосування наступних методів, митницею скориговано митну вартість товару до 270 дол. США/тону та застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару. Таким чином, відповідач зазначив, що на підставі статті 265 МК України та вимогами Порядку затвердженого ПКМУ від 20.12.06 № 1766 митну вартість товару було визначено на підставі наявних у митного органу відомостей згідно чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях та поясненнях на позовну заяву позивача, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          Представник Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, заперечував проти позову з підстав, визначених у письмових запереченнях та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог на підставі того, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24 січня 2006 року №25/44 «Про затвердження Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених коштів, що надійшли на депозитні рахунки митних органів здійснюється ГУДКУ у м. Києві на підставі платіжних доручень митних органів.

          Ухвалою суду від 16.09.2009 року Головне управління Державного казначейства України в м. Києві було залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

          Під час судового розгляду справи по суті представник Головного управління Державного казначейства України у м. Києві заперечував проти позову з наступних підстав. Відповідно до пункту 5 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року №609, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної особи на підставі судового рішення за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною особою. Також зазначив, що позивачем не надані докази того, що спірні кошти були перераховані на депозитний рахунок Східної митниці, що відкритий в ГУДКУ у м. Києві.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» зареєстроване як юридична особа 21.10.2005 року, ідентифікаційний код юридичної особи 33853132, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 601392 (арк. справи 10,11, том 1).

Між ТОВ «Тар Альянс» (Покупець) та фірмою «MАCYS Ventures limited» (Продавець) був укладений контракт №003B-TAR-08-B від 01.02.2008 р. (арк. справи 12-15, том 1) Згідно Специфікації №11 від 11.05.2009р. (арк. справи 16, том 1) до цього контракту Продавець продає, а Покупець купує товар у кількості 2000 тон. Валюта контракту та валюта платежу – долари США. Орієнтовною сумою поставки згідно Специфікації №11 від 11.05.2009р. є 180000 доларів США. Ціна товару не є твердою і визначається конкретно у кожному випадку поставки товару шляхом підписання специфікацій до контракту (п. 3.3 контракту). Вантажоотримувачем та кінцевими користувачами є ТОВ «Тар Альянс».

Відповідно до статті 87 Митного кодексу України декларантами можуть бути як підприємства, яким належать товари, так і уповноважені ними митні брокери. Декларант на підставі договору, згідно до статті 88 МКУ, виконує всі обов'язки та несе у повному обсязі відповідальність, передбачену МКУ, тобто, він зобов'язаний: здійснити декларування товарів та транспортних засобів відповідно до порядку, встановленим МКУ; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю та митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки та збори. Відповідальною особою за здійснення митного оформлення товару ТОВ «Тар Альянс» призначило декларанта Корольову І.Д.

Згідно наданою позивачем калькуляцією собівартості виробника одна тона товару складає 23,68 долара США в червні 2009 року. Така калькуляція скріплена печаткою продавця.

Відповідно до положень статті 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Декларантом ТОВ «Тар Альянс» Корольовою І.Д. до Східної митниці були підготовлені та подані вантажні митні декларації № 700010000/9/001917 від 09.06.09, №700010000/9/001941 від 10.06.09, № 700010000/9/001942 від 10.06.09, №700010000/9/001943 від 10.06.09, №700010000/9/001991 від 12.06.09, № 700010000/9/001992 від 12.06.09, №700010000/9/001993 від 12.06.09, №700010000/9/002088 від 19.06.09, №700010000/9/002191 від 26.06.09. (арк. справи 17-25, том 1), товаросупровідна документація та декларації митної вартості (далі - ДМВ), в яких ціна товару була визначена відповідно до статті 267 МК України, тобто, за ціною угоди товарів, що імпортуються, а саме, на рівні 90 дол. США за одну тону.

Митна вартість визначена позивачем за першим методом - ціною договору.

На етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданих декларантом в пакеті товаросупровідних документів Декларації митної вартості посадовою особою Східної митниці був зроблений напис про необхідність подання додаткових документів, а саме: 1) каталогу, специфікації, прейскуранту (прайс-листів) фірми-виробника товару; 2) калькуляції фірми-виробника товару; 3) бухгалтерської документації фірми-виробника товару та інше.

          На цих же аркушах ДМВ у відповідь на запит відповідача про надання документів декларантом позивача був зроблений напис про надання копій витребуваних документів.

Східною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 6-го (резервного) методу визначення митної вартості відповідно до статей 265, 273 МКУ та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів №№: 700000024/2009/000353/1, 700000024/2009/000354/1, 700000024/2009/000355/1, 700000024/2009/000356/1, 700000024/2009/000357/1, 700000024/2009/000358/1, 700000024/2009/000359/1, 700000024/2009/000360/1, 700000024/2009/000361/1 від 03.07.2009р , якими проведена самостійна митна оцінка та підвищена митна вартість (арк. справи 26-33, том 1).

Відповідно до наведених рішень визначена ціна ідентичних/подібних (аналогічних) товарів у сумі 270 доларів США за тону, тоді як позивачем заявлено митну вартість товару на рівні 90 доларів США за тону товару. Визначення митної вартості здійснено за шостим методом з огляду на недостатність відомостей для визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції), відсутністю інформації щодо цін на ідентичні, аналогічні товари, та відсутністю інформації, що дозволяла б використати четвертий та п'ятий методи. Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація ДМСУ.

06.07.2009 декларанту надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№: 700010000/2009/000035, 700010000/2009/000036, 700010000/2009/000037, 700010000/2009/000038, 700010000/2009/000039, 700010000/2009/000040, 700010000/2009/000041, 700010000/2009/000042, 700010000/2009/000043 (арк. справи 34-51,том 1) Згідно з такими картками відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин неподання додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Східною митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом КМВ Східної митниці у відповідному рішенні.

У зв'язку з відмовою відповідачем у митному оформленні товарів та неможливості затримки враховуючи те, що товар був ввезений для здійснення виробничого процесу підприємства, усвідомлюючи настання негативних наслідків для господарської діяльності внаслідок здійснення затримання в його митному оформленні та неможливості використання у виробничому процесі, зважаючи на безперервний процес надходження нових партій товару, позивач вимушений був здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною Відповідачем, відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 27.03.08 №230 (зареєстрований в Мін'юсті 27.03.08 за №259/14950), шляхом подання 10.07.2009 року ВМД №№ 7001000/9/002334, 7001000/9/002358, 7001000/9/002354, 7001000/9/002349, 7001000/9/002348, 7001000/9/002344, 7001000/9/002338, 7001000/9/002337, 7001000/9/002335 під гарантійні зобов'язаний зі сплатою до державного бюджету суми ПДВ згідно з митною вартістю, визначеною відповідачем.

Зазначені ВМД містять відмітки Східної митниці про сплату митних платежів та на день розгляду справи митне оформлення товару здійснено на підставі вище вказаних ВМД.

Суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно визначено митну вартість товарів, ввезених на підставі ВМД із застосуванням резервного методу та протиправно надано відмову у прийнятті митної декларації з огляду на викладене:

Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1. за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2. за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3. за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4. на основі віднімання вартості;

5. на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6. резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних зпакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Посилання митного органу на здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена зазначеною нормою.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Суд встановив, що обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товару щодо ТОВ «Тар Альянс» відсутні, та позивачем до Східної митниці було надано всі документи, щодо визначення ціни товару, що імпортується.

Відповідно до ст. 273 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 -272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідач зазначає про відсутність у митного органу об'єктивного джерела інформації, а саме документів на аналогічні, ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів. За таких обставин посилання на те, що у більшості випадків ціна товару при ввезенні іншими суб'єктами господарювання була вищою, не можуть розцінюватись як безспірний доказ відповідності дійсної вартості ввезеного товару інформації, яка міститься в базі даних митного органу.

          Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач не навів переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного органу в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари є необґрунтованим, оскільки митним органом у рішенні про визначення митної вартості самостійно зазначено про відсутність інформації про ціни на аналогічні товари (подібні), що обумовило неможливість застосування третього методу визначення митної вартості товарів.

Відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006 №1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідачем зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Щодо визначення митної вартості вантажу, яка значно нижча у порівнянні з цінами на ідентичні та подібні товари згідно бази цінової інформації ЄАІС ДМСУ.

За ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ(станом на день здійснення митного оформлення) мінімальний рівень митної вартості ідентичного товару складав 0.27 дол. США за 1 кг. (270 дол. США за тону, а не 90 дол. США за тону, як було заявлено позивачем). На підтвердження того, що ціна на «Смолу кам’яновугільну» на день розмитнення значно нижча ніж ціна на ідентичні товари не надано жодного доказу, а лише зроблено посилання на цінову інформацію ЄАІС ДМСУ, що зважаючи на заперечення відповідача проти адміністративного позову суперечить частини 2 статті 71 КАС України, та свідчить про протиправність вказівки на те, що митна вартість «Смоли кам’яновугільної» значно нижча у порівнянні з цінами на ідентичні та подібні товари, без надання доказів цього для дослідження їх у ході судового розгляду справи.

Щодо неможливості застосування 1-5 методів визначення митної вартості. Аргументуючи неможливість використання 2-4 методу, відповідач посилається на відсутність будь-якої інформації щодо ціни на ідентичні товари, однак своїх запереченнях вказував, що під час контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що митна вартість вантажу значно нижча у порівнянні з цінами на ідентичні та подібні товари згідно бази цінової інформації ЄАІС ДМСУ, отже відповідач суперечить вказавши, що має інформацію про ціни на ідентичні товари, після чого під час судового розгляду посилається на те, що немає інформації про ціни на ідентичні товари.

          Щодо посилань відповідача, що декларантом додаткові документи для підтвердження митної вартості були надані, але не в повному обсязі, про що ним зроблено відповідні записи на декларації митної вартості. До митниці не був наданий договір з третіми особами, що пов’язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Але позивачем у вигляді додатку до листа від 05.06.09р. №20-875 (арк. справи 11, том 2) відповідачу був наданий відповідний договір (арк. справи 183-193, том 2), про що свідчить вхідний номер та дата прийняття відповідачем вищевказаного листа з додатками.

Отже, відповідач, який є суб’єктом владних повноважень у своїх запереченнях повідомляє суд про ненадання позивачем зазначеного договору.

Щодо зазначення відповідачем, що наданий позивачем прайс-лист від ВАТ «Уральская сталь» не містив вартісних показників. При цьому відповідач не обґрунтовує яким нормативно-правом атом передбачено обов’язковість наявності у прайс-листі вартісних показників.

Посилання відповідача на п.12 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006р. (надалі Порядок №1766) також є безпідставним, бо у п.12 Порядку №1766 не вказано обов’язкових реквізитів та форми прайс-листа, а віднесення прайс-листа до документу, що стосується вартісних характеристик товару, це суб’єктивна нічим непідтверджена думка відповідача. Посилання про відсутність на комерційній пропозиції адресату підприємства також не відповідає дійсності, що підтверджується комерційною пропозицією, на якій чітко зазначено адресу підприємства виробника, є підпис та печатка, чого і вимагає п. 12 Порядку №1766 (арк. справи 33, том 2).

Щодо зазначення, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.05.09р. №1212 містить інформацію про вартість товару «Смола кам’яновугільна», яка вища за вартість зазначену в укладеній позивачем зовнішньоекономічній угоді від 01.08.09р. №003В.

Суд зазначає, що вказаний висновок не має обов’язкового характеру, а є лише рекомендаційним, та підтверджує, що на день розмитнення, ціни на ринку на «Смолу кам’яновугільну» значно знизились, що додатково підтверджує ціну саме позивача, а не відповідача, згідно рішення якого мінімальна ціна на товар більш ніж у два рази більша за ціну вказану у висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.05.09р. №1212.

          Окрім того, відповідач самостійно вказавши, що має можливість та повинен використовувати інформацію при визначенні митної вартості товару із вищезазначених джерел, сам використав фактично лише інформацію ЄАІС ДМСУ, що свідчить про суб’єктивність даних, бо вони отримані лише з одного джерела. Причин невикористання інформації із інших джерел відповідач не вказав.

Також, відповідач зазначає, що позивачем після випуску товару у вільний обіг не було документально підтверджено вартість товару, але відповідач не направляв на адресу позивача запитів про надання додаткових необхідних документів і під час судового розгляду справи не надав належних доказів здійснення таких запитів. Отже, дане ствердження відповідача також є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до п. 11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обов'язковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.

До того ж відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Згідно з абз. 23 ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також: інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно із ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно із ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також, у відповідних випадках, для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно з приписами ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Частинами 2 - 3 вищезазначеної статті визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ч. 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до статті 259 Митного Кодексу України митна, вартість товарів, які переміщені через кордон України є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Як встановлено статтею 262 Митного Кодексу України митна вартість товару та метод її визначення заявляється митному органу декларантом шляхом подання митної декларації.

Позивачем, як декларантом, подана вантажно-митна декларація, до якої додані документи у вигляді контракту поставки товару, доповнення до контракту, накладні, рахунки-фактури, паспорт якості, сертифікати походження, калькуляція собівартості та інші .

Відповідно до норм ст. 265 Митного Кодексу України митний орган має право приймати рішення правильність заявленої декларантом митної вартості товарів. Але в даному випадку митний орган ніяким чином не визначив, з яких підстав у нього виникли сумніви у заявленої вартості товару з боку декларанта. Митний орган в даному випадку не визначив ніяких сумнівів у достовірності поданих позивачем документів декларації.

Вказівки про середній рівень митної вартості ідентичних та аналогічних товарів, які використовувала митниця, не відповідають матеріалам справи, якими підтверджується, що позивач надав митниці усі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною позивача.

Позивачем надані усі документи, які перераховані пунктом 15 Порядку декларування митної вартості, що свідчить про те, що рішення митним органом приймалось не в повній мірі обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням усіх обставин, без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Більш того, згідно статті 267 Митного Кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Встановлені Митним Кодексом методи визначення вартості товару застосовуються послідовно, при цьому кожний наступний метод застосовується , якщо митна вартість товарів не може бути визначена-шляхом застосування попереднього методу.

Всі ці приписи законодавства свідчать про те, що при визначені дійсної митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, митний орган повинен рахуватися з можливостями та необхідністю участі у вказаній процедурі визначення вартості, з декларантом товару, що в даному випадку не було зроблено відповідачем.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача, що позивачем не надані документи, що вимагались митним органом і це було підставою для відмови митного оформлення. Суд приходить до висновку, що в діях відповідача встановлена неправомірність, та те що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень відповідно до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України недоведена правомірність прийняття рішень про визначення митної вартості та правомірність своїх дій.

За таких обставин відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товарів за шостим (резервним) методом та надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

          Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за шостим (резервним) методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ТОВ «Тар Альянс» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Позивачем наданий розрахунок у позові вантажних митних декларацій, відповідно до якого позивачем надмірно сплачено податок на додану вартість – 532388 грн.62 коп. Дані такого розрахунку підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за шостим (резервним) методом. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки відповідача про неподання декларантом до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17,18, 33-35, 41, 42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Східної митниці та до третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області; Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій Східної митниці, що полягають у прийнятті рішень про визначення митної вартості від 03.07.2009 року №№: 700000024/2009/000353/1, 700000024/2009/000354/1, 700000024/2009/000355/1, 700000024/2009/000356/1, 700000024/2009/000357/1, 700000024/2009/000358/1, 700000024/2009/000359/1, 700000024/2009/000360/1, 700000024/2009/000361/1 протиправними; визнання недійсними рішень Східної митниці про визначення митної вартості товару №№: 700000024/2009/000353/1, 700000024/2009/000354/1, 700000024/2009/000355/1, 700000024/2009/000356/1, 700000024/2009/000357/1, 700000024/2009/000358/1, 700000024/2009/000359/1, 700000024/2009/000360/1, 700000024/2009/000361/1 від 03.07.2009року; про визнання дій Східної митниці, що полягають у виданні карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№: 700010000/2009/000035, 700010000/2009/000036, 700010000/2009/000037, 700010000/2009/000038, 700010000/2009/000039, 700010000/2009/000040, 700010000/2009/000041, 700010000/2009/000042, 700010000/2009/000043 від 06.07.2009 року протиправними; про визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№: 700010000/2009/000035, 700010000/2009/000036, 700010000/2009/000037, 700010000/2009/000038, 700010000/2009/000039, 700010000/2009/000040, 700010000/2009/000041, 700010000/2009/000042, 700010000/2009/000043 від 06.07.2009 року; про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» код ЄДРПОУ 33853132, надмірно сплачений податок на додану вартість у загальній сумі 532388 грн. 62 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» №26005301563056 у філіалі «Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Горлівка Донецької області», МФО 334464, про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» код ЄДРПОУ 33853132, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703 грн. 40 коп., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» №26005301563056 у філіалі «Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Горлівка Донецької області», МФО 334464 - задовольнити повністю.

Визнати дії Східної митниці, що полягають у прийнятті рішень про визначення митної вартості від 03.07.2009 року №№: 700000024/2009/000353/1, 700000024/2009/000354/1, 700000024/2009/000355/1, 700000024/2009/000356/1, 700000024/2009/000357/1, 700000024/2009/000358/1, 700000024/2009/000359/1, 700000024/2009/000360/1, 700000024/2009/000361/1 протиправними.

Визнати недійсними рішення Східної митниці про визначення митної вартості товару №№: 700000024/2009/000353/1, 700000024/2009/000354/1, 700000024/2009/000355/1, 700000024/2009/000356/1, 700000024/2009/000357/1, 700000024/2009/000358/1, 700000024/2009/000359/1, 700000024/2009/000360/1, 700000024/2009/000361/1 від 03.07. 2009року;

Визнати дії Східної митниці, що полягають у виданні карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№: 700010000/2009/000035, 700010000/2009/000036, 700010000/2009/000037, 700010000/2009/000038, 700010000/2009/000039, 700010000/2009/000040, 700010000/2009/000041, 700010000/2009/000042, 700010000/2009/000043 від 06.07. 2009 року протиправними.

Визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№: 700010000/2009/000035, 700010000/2009/000036, 700010000/2009/000037, 700010000/2009/000038, 700010000/2009/000039, 700010000/2009/000040, 700010000/2009/000041, 700010000/2009/000042, 700010000/2009/000043 від 06.07. 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» код ЄДРПОУ 33853132, надмірно сплачений податок на додану вартість у загальній сумі 532388 грн. 62 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» №26005301563056 у філіалі «Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Горлівка Донецької області», МФО 334464.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» код ЄДРПОУ 33853132, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703 грн. 40 коп., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» №26005301563056 у філіалі «Центрально-міського відділення Промінвестбанку в м. Горлівка Донецької області», МФО 334464.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 30 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.