Постанова № 6925167, 24.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-16854/09/0570

час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                  Лакушевій Є.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»

до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області

про визнання неправомірними дій щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страхових внесків у платіжних дорученнях, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків № 81 від 23 лютого 2009 року, № 82 від 23 лютого 2009 року, № 111 від 18 березня 2009 року, № 112 від 18 березня 2009 року, № 161 від 27 квітня 2009 року, № 162 від 27 квітня 2009 року, № 177 від 20 травня 2009 року

за участю представників сторін:

від позивача: Максимчук С.П. - за дов. від 31 березня 2009 року

від відповідача: Козлової О.Л. - за дов. від 5 червня 2009 року

В С Т А Н О В И В:                                        

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страхових внесків у платіжних дорученнях, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків № 81 від 23 лютого 2009 року, № 82 від 23 лютого 2009 року, № 111 від 18 березня 2009 року, № 112 від 18 березня 2009 року, № 161 від 27 квітня 2009 року, № 162 від 27 квітня 2009 року, № 177 від 20 травня 2009 року

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним були складені та надані Управлінню Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області розрахунки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень - квітень 2009 року. Сплата даних зобов’язань підтверджується платіжними дорученнями. Відповідач суми, сплачені в рахунок поточних страхових внесків, спрямував на погашення фінансових санкцій, недоїмки та пені, що утворилися у попередніх звітних періодах. Також зазначає, що зміна відповідачем призначення платежів, визначених у платіжних дорученнях, призвело до заниження поточних платежів, збільшення суми недоїмки, завищення штрафних санкцій та пені.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вказавши на наступне, з 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якого постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне страхування до Пенсійного Фонду України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року Страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників незалежно від джерел їх фінансування, форми. Порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Повноваження щодо призначення, перерахунку та виплату пенсій громадянам, покладені законодавством України виключно на органи Пенсійного фонду України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля», є юридичною особою, що підтверджується Статутом Державного підприємства «Селидіввугілля» (арк. справи 7-10), зареєстровано виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 6 червня 2005 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи11), включене до ЄДРПОУ за номером 33426253 (арк. справи 12).

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 (надалі Закон № 1058) відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Статтею 5 цього Закону визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, визначаються, зокрема платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Частиною першою наведеної статті зазначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до статті 12 Прикінцевих положень Закону № 1058, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно із статтею 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області були прийняті наступні рішення :№ 81 від 23 лютого 2009 року , яким були застосовані фінансові санкції в розмірі 828 грн. 00 коп. та нарахування пені в розмірі 420 грн. 22 коп. за період з 20 травня 2008 року до 29 січня 2009 року (арк. справи 15); № 82 від 23 лютого 2009 року , яким були застосовані фінансові санкції в розмірі 12879 грн. 00 коп. та нарахування пені в розмірі 7 283 грн. 35 коп. за період з 21 квітня 2008 року до 29 січня 2009 року (арк. справи 18), № 111 від 18 березня 2009 року, яким були застосовані фінансові санкції в розмірі 13 691 грн. 00 коп. та нарахування пені в розмірі 10 536 грн. 76 коп. за період з 21 квітня 2008 року до 2 березня 2009 року (арк.. справи 21), № 112 від 18 березня 2009 року , яким були застосовані фінансові санкції в розмірі 1 985 грн. 67 коп. та нарахування пені в розмірі 1 118 грн. 61 коп. за період з 20 травня 2008 року до 2 березня 2009 року (арк. справи 24), № 161 від 27 квітня 2009 року, яким були застосовані фінансові санкції в розмірі 0 грн. 00 коп. та нарахування пені в розмірі 16 065 грн.53 коп. за період з 14 травня 2008 року до 27 березня 2009 року (арк. справи 27), № 162 від 27 квітня 2009 року , яким були застосовані фінансові санкції в розмірі 0 грн. 00 коп. та нарахування пені в розмірі 1 007 грн. 17 коп. за період з 4 червня 2008 року до 24 березня 2009 року (арк. справи 30), № 177 від 20 травня 2009 року, яким були застосовані фінансові санкції в розмірі 163 918 грн. 89 коп. (арк. справи 177).

У відповідності до частини 5 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

.У відповідності з пунктом 14 Розділу ХV установлено, що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог пункту 1 статті 14, пункту 6 статі 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є календарний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 19 лютого 2009 року , 2 березня 2009 року здійснював поточні платежі за січень 2009 року (платіжні доручення № 1064, 1065, 1193, 1202, 1220, 1221); 27 березня 2009 року, 5 травня 2009 року, 3 липня 2009 року здійснював поточні платежі за лютий 2009 року (платіжні доручення № 1271, 1384,1387, 1615,1616, 2110); 30 квітня 2009 року здійснював поточні платежі за березень 2009 року (платіжні доручення № 1504,1506); 28 травня 2009 року здійснював поточні платежі за квітень 2009 року (платіжні доручення № 1631,1632).В кожному платіжному дорученні зазначене призначення платежу, а саме – внесок до пенсійного фонду за січень 2009 року (арк. справи 51-56), за лютий 2009 року (арк. справи 57-58, 60,62), за березень 2009 року (арк. справи (арк.. справи 64-65), за квітень 2009 року (арк. справи 67, 69) відповідно.

У відповідності до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Суд не приймає посилання відповідача зазначенні у спірному рішенні на статтю 106 Закону України № 1058 з огляду на те, що відповідно до абзацу 2 пункту 9 даної статті відповідальність передбачена за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. Аналіз зазначених норм доводить, що об’єктом застосування штрафу та нарахування пені є сплачена платником сума внесків, а не погашена сума недоїмки.

Крім того, з розрахунку фінансових санкцій та пені по особовому рахунку підприємства вбачається, що відповідачем було віднесено за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, тобто відповідач вважає, що у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, відповідач зарахував поточні платежі, сплачені за січень – квітень 2009 року в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, що виникли у минулих періодах, та розрахував розмір штрафних санкцій та пені виходячи з того, що були сплачені недоїмка, пеня та фінансові санкції, що виникли в попередніх періодах.

Стосовно погашення суми недоїмки відповідно до другого речення частини 5 статті 106 Закону України № 1058 суд зазначає, що даними нормами передбачене послідовне погашення недоїмки, пені, та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків (а саме вона мала місце у спірних відносинах), без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено у першому реченні даного пункту.

Таким чином, зарахування відповідачем сплачених позивачем поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій здійснене з порушенням вимог Закону.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страхових внесків у платіжних дорученням, визнання недійсними рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків: № 81 від 23 лютого 2009 року, № 82 від 23 лютого 2009 року, № 111 від 18 березня 2009 року, № 112 від 18 березня 2009 року, № 161 від 27 квітня 2009 року, № 162 від 27 квітня 2009 року, № 177 від 20 травня 2009 року , та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі адміністративного позову сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією (арк. справи 3).

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. підлягають присудженню з коштів Державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страхових внесків у платіжних дорученнях, визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків № 81 від 23 лютого 2009 року, № 82 від 23 лютого 2009 року, № 111 від 18 березня 2009 року, № 112 від 18 березня 2009 року, № 161 від 27 квітня 2009 року, № 162 від 27 квітня 2009 року, № 177 від 20 травня 2009 року задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеному платником страхових внесків у платіжних дорученнях.

Визнати недійсними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 81 від 23 лютого 2009 року (штраф – 828 грн. 00 коп., пеня – 420 грн. 22 коп.), № 82 від 23 лютого 2009 року (штраф – 12879 грн. 00 коп., пеня – 7283 грн. 35 коп.), № 111 від 18 березня 2009 року (штраф – 13691 грн. 00 коп., пеня – 10536 грн. 76 коп.), № 112 від 18 березня 2009 року (штраф – 1985 грн. 67 коп., пеня – 1118 грн. 61 коп.), № 161 від 27 квітня 2009 року, (штраф – 0 грн. 00 коп., пеня – 16065 грн. 53 коп.), № 162 від 27 квітня 2009 року (штраф – 0 грн. 00 коп., пеня – 1007 грн. 17 коп.), № 177 від 20 травня 2009 року (штраф – 163918 грн. 89 коп.)

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 листопада 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 29 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.