Постанова № 6925079, 25.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-14866/09/0570

час прийняття постанови: 11.25 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є.

за участю:

представника позивача Деяк А.В.

представників відповідача                               Малєєвій Т.С., Ляускіній Ю.В.                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003401510/0 від 10 червня 2009 року про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн. та про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003401510/1 від 30 червня 2009 року про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн.,

           ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003401510/0 від 10 червня 2009 року про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн. та про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003401510/1 від 30 червня 2009 року про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення вважає незаконними, оскільки платник податку, який має філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій. Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є консолідованим платником податку на прибуток про, що ним було повідомлено ДПІ у м. Харцизьку. Проте, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем стосовно виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» на суму 631893.64 грн., яка є структурним підрозділом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» без права юридичної особи.

Також, позивач зазначає, що на адресу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відповідачем не направлялось ані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ані повідомлення про їх прийняття.

Тому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0003401510/0 від 10 червня 2009 року про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн. та № 0003401510/1 від 30 червня 2009 року про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн.

Представник позивача, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача, що діють на підставі довіреностей, у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали суду письмові запереченням проти позову та аналогічні ним пояснення. Просили у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 23.01.2001 року; включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код – 03337119; діє на підставі статуту та перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька з 20.09.1993 року за № б/н.

«Харцизьктепломережа» є виробничою одиницею (структурним підрозділом) обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» без права юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 05540882 та діє на підставі Положення про виробничу одиницю обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Харцизьктепломережа», яке затверджено генеральним директором ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

Статус державної податкової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Серед прав, наданих податковому органу, передбачено здійснення планових, позапланових та камеральних перевірок.

1 червня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку проведена невиїзна камеральна перевірка обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» ПЄ «Харцизьктепломережа» з питання дотримання термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток, за результатами якої податковим органом складений акт № 1290/15-1-05540882 від 01.06.2009 року.

Так, перевіркою було встановлено, що підприємством порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата з податку на прибуток.

Відповідно зазначеного вище акту перевірки та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом стосовно виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0003401510/0 від 10 червня 2009 року про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 631893.64 грн. та № 0003401510/1 від 30 червня 2009 року про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 631893.64 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представником позивача, наказом № 114 від 16 квітня 2007 року обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» встановило на 2008 рік консолідовану сплату податку на прибуток.

Крім того, повідомленнями платника податків щодо сплати консолідованого податку на прибуток від 16.04.2007 року № 03/1683-18 та від 16.04.2007 року № 03/1682 ДПІ у м. Харцизьку та ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька повідомлені про рішення позивача щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства по виробничій одиниці «Харцизьктепломережа» обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго».

Як вбачається з обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем до його виробничої одиниці без права юридичної особи та яка не є платником податку.

Суд погоджується із зазначеною думкою позивача з огляду на наступне.

Положенням п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що, зокрема, платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі - філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Як зазначалось судом вище, позивачем було прийнято рішення щодо сплати консолідованого податку у визначений законом термін та повідомив відповідний податковий орган у встановленому порядку.

Згідно до абзацу 5 вищевказаного підпункту Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія.

Оскільки платником консолідованого податку на прибуток є саме обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», то й відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату такого консолідованого податку несе саме обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго».

Як зазначалось судом, вище, штраф до виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» застосований на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за нормами якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно п.п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків, серед інших, визначені як юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Проаналізувавши вищенаведені норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд дійшов висновку, що платником податку є особа, яка відповідає одночасно двом ознакам, а саме: наявність певного статусу та наявність обов’язку утримувати та/або сплачувати податки.

Відособлений підрозділ не відповідає вищезазначеним ознакам, оскільки на нього не покладений обов’язок утримувати та/або сплачувати податок на прибуток.

У спірних відносинах відособлений підрозділ не є платником податку на прибуток, оскільки на нього не покладений обов’язок сплачувати зазначений податок. Відсутність статусу платника податків у відособленого підрозділу унеможливлює застосування штрафу за несплату або несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у суді не довів правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго».

Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 99, 100, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –,

                                                                                                                                            ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003401510/0 від 10 червня 2009 року про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн. та про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003401510/1 від 30 червня 2009 року про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн. – задовольнити у повному обсязі.           

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку від 10 червня 2009 року № 0003401510/0 про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн. з виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Харцизьктепломережа».

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку від 30 червня 2009 року 0003401510/1 про стягнення штрафної санкції з податку на прибуток на суму 631893.64 грн. з виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Харцизьктепломережа».

Стягнути з Державного бюджету України на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38; р/р 26001301750507 у філії ГУ АК ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 03337119) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 25 листопада 2009 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 30 листопада 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.