Постанова № 6924557, 27.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.11.09Справа №2а-10972/09/4/0170 о 10:16 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:

від позивача - Аркатова В.В.;

від відповідача - Григор'єв І.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Перемога" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору: Дочірнє підприємство «Санаторій «Перемога» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (далі – відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення по нарахуванню пені по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9420,13 грн., викладеного в акті перевірки №1715/23-2 від 28.08.2009 року. Позов мотивовано відсутністю законодавчих підстав для нарахування пені стосовно податку з доходів фізичних осіб. Під час судового розгляду позивач неодноразово змінював позовні вимоги, в судове засідання 27.11.2009 року надав письмові заяву про зміну позовних вимог, в якій просив визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9420,13 грн., згідно акту перевірки №1715/23-2 від 28.08.2009 року; визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу №1/367 від 16.09.2009 року на суму податкового боргу в розмірі 9420,13 грн., в тому числі 2168,00 грн. основного платежу; 4336,00 грн. штрафних санкцій та 2916,13 грн. пені.

Ухвалами суду від 29.09.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 49-51, 60, 61), в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що пеня по податку з доходів фізичних осіб була нарахована обґрунтовано, а перша податкова вимога прийнята із урахуванням норм чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Статтею 6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181) передбачено право податкових органів надсилати платникам податків податкові вимоги, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки. Статтею 16 цього Закону встановлено порядок нарахування пені, облік такого нарахування ведеться органами державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи владні управлінські функції у спірних відносинах є суб’єктом владних повноважень, спір що виник належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 13786657, державну реєстрацію проведено Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим 21.03.1995 року (а.с. 24), є платником податків, зборів (обов’язкових платежів), перебуває на обліку в ДПІ в м. Євпаторії (а.с. 11).

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 28.08.2009 року №1715/23-2. За висновками даного акту встановлено порушення позивачем вимог пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон №889): в бюджет утримані суми податку з доходів фізичних осіб перераховувались з порушенням термінів, встановлених законодавством та не в повному обсязі, за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня у розмірі 9420,13 грн. З матеріалів перевірки (а.с. 132, 136) вбачається, що нарахування пені пов’язано із несвоєчасним погашенням заборгованості зі сплати сум податку з доходів фізичних осіб на підставі ст. 16 Закону №2181.

На суму боргу у розмірі 9420,13 грн. відповідачем сформовано першу податкову вимогу від 16.09.2009 року №1/367 (а.с. 43), в якій зазначено, що із суми 9420,13 грн. пеня становить 2916,13 грн.; основний платіж – 2168,00 грн. і штрафні (фінансові) санкції – 4436,00 грн.

Разом із тим, судом встановлено, що за наслідками перевірки прийнято також податкове повідомлення-рішення від 02.09.2009 року №0002951701/0 про визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 6504,00 грн.; за даними картки особового рахунку позивача (а.с. 125), станом на день винесення спірної податкової вимоги, сума заборгованості у розмірі 6504,00 грн. погашена за платіжним дорученням №272 від 07.09.2009 року і направлена відповідачем на погашення заборгованості з пені.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону №889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону №889 розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Статтею 16 Закону №2181 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Матеріалами справи (а.с. 132, 136) підтверджується, що пеня нарахована у висновках за актом перевірки від 28.08.2009 року №1715/23-2 у зв'язку із несвоєчасною сплатою суми податку з доходів фізичних осіб, нарахованого позивачем за перевірений період на суму оподатковуваного доходу платників цього податку (фізичних осіб).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підставами визначення податкового зобов'язання контролюючим органом є наступні обставини (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181):

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Податковим органом не надано доказів самостійного узгодження платником податку або узгодження в адміністративному чи судовому порядку суми податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб, а відтак не наведено доказів наявності законодавчих підстав для нарахування пені, відповідно до ст. 16 Закону №2181, за податком з доходів фізичних осіб.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону №2181 визначено, що податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) не є податковою декларацією (розрахунком) в розумінні вказаної норми Закону №2181. Суд звертає увагу сторін, що вказану позицію висловлено також в листах Державної податкової адміністрації України від 09.08.2005 року №7584/6/17-3116 та від 14.09.2005 року N 18388/7/17-2117.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Згідно із п. 4.2.3 цієї Інструкції нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, встановленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Податковим органом не надано доказів погашення податкового боргу на момент нарахування пені в картці особового рахунку позивача, що є обов’язковою умовою такого нарахування.

Постанови Євпаторійського міського суду від 11.07.2008 року у справах про адміністративне правопорушення (а.с. 126, 127) про притягнення посадових осіб позивача до відповідальності за порушення встановленого порядку ведення податкового обліку не є належними доказами правомірності нарахування пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб, оскільки як вбачається із цих постанов, вказаних осіб притягнуто до відповідальності за порушення, пов’язані із заниженням суми податку з доходів фізичних осіб в сумі 679,60 грн., а не нарахуванням пені.

Розглядаючи справу в межах заявлених вимог про визнання протиправними дій відповідача по нарахуванню пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9420,13 грн. згідно із актом перевірки №1715/23-2 від 28.08.2009 року, судом встановлено, що таки дії не відповідають положенням чинного законодавства.

Враховуючи вимоги Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, зокрема п. 3.6 цієї Інструкції, згідно із яким в картці особового рахунку відображається стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, суд дійшов висновку, що повний захист прав позивача можливий шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, щодо відображення фактичного стану платежів до бюджету в картці особового рахунку.

За таких обставин, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає можливим вийти за межі заявлених позовних вимог, зобов’язавши відповідача вивести з картки особового рахунку позивача за платежем «податок з доходів найманих працівників» суму пені нараховану за актом перевірки №1715/23-2 від 28.08.2009 року у розмірі 9420,13 грн.

Розглядаючи спір в межах вимоги про визнання протиправною і скасування першої податкової вимоги №1/367 від 16.09.2009 року судом встановлено, що її направлення обумовлено нарахуванням у картці особового рахунку суми пені у розмірі 9420,13 грн.; при цьому дії по такому нарахуванню суперечать визначеній законом компетенції податкового органу і положенням Закону №2181.

Таким чином вимога про визнання протиправною і скасування даної вимоги підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Суд вважає можливим стягнути на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.

В судовому засіданні 27.11.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, складення постанови у повному обсязі відкладено до 02.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправними діїДержавної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим по нарахуванню Дочірньому підприємству «Санаторій «Перемога» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» пені з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 9420,13 грн. згідно із актом перевірки №1715/23-2 від 28.08.2009 року.

3.          Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Євпаторії АР Крим вчинити дії щодо виключення із картки особового рахунку Дочірнього підприємства «Санаторій «Перемога» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (ідентифікаційний код 13786657) пеню за платежем «податок з доходів найманих працівників», нараховану за актом перевірки №1715/23-2 від 28.08.2009 року у розмірі 9420,13 грн.

4.          Визнати протиправним і скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим №1/367 від 16.09.2009 року, надіслану Дочірньому підприємству «Санаторій «Перемога» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (ідентифікаційний код 13786657) на суму 9420,13 грн.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Перемога» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.