Ухвала суду № 69244652, 28.09.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/657/2017(м)

221/4014/17

Головуючий у 1 інстанції Мохов Є.І. Єдиний унікальний номер 221/4014/17

Номер провадження 22-ц/775/657/2017(м)

Категорія 59 Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Баркова В.М.,

суддів Мироненко І.П.,

Попової С.А.,

секретар Брежнєв Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Волноваського районного суду Донецької області від 10 серпня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилу будову,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову. Просила накласти арешт на належну їй на праві власності нежилу будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою судді Волноваського районного суду Донецької області від 10 серпня 2017 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином телефонограмою (а.с. 30, 31), тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без її участі без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису згідно із ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява подана до пред'явлення позову та не направлена на запобігання порушення прав інтелектуальної власності заявника.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 4 ст. 151 ЦПК України за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 1 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року зі змінами, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України).

Таким чином, законодавець допускає вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, лише якщо це потрібно для запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Таке положення є винятком із загального правила та обумовлює забезпечення майбутнього позову.

Разом з тим, воно є і єдиною підставою забезпечення майбутніх позовних вимог і не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, не допускається вжиття заходів забезпечення майбутнього позову у всіх інших випадках.

З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову подана до пред'явлення позову та вимоги заяви направлені не на запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Відтак, ця заява не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Проте суд не повернув подану заяву, а помилково розглянув по суті, відмовивши у її задоволенні.

Пунктом 2 частини 1 ст. 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвалу судді необхідно скасувати та постановити нову про повернення заявниці її заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Волноваського районного суду Донецької області від 10 серпня 2017 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді В.М. Барков

І.П. Мироненко

С.А. Попова