Ухвала суду № 69235673, 02.10.2017, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1796/17

Провадження № 1-кс/177/355/17

УХВАЛА

02.10.2017

Слідчий суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Строгова Г. Г.

за участі секретаря Маракуца І. В.,

прокурора Остапенка С.А.

слідчого Кувіка В.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника адвоката Лапшина М.Л.

розглянувши в залі суду в м. Кривому Розі клопотання слідчого в кримінальному провадженні № 12016040450001133 від 19.12.2016 за ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Миколаївка, Вишгородського району, Київської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимому, останній раз 24.04.2017 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки.

Перевіривши надані матеріали, вислухавши пояснення слідчого, підозрюваного, думку прокурора та захисника, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, інше приміщення та сховище, вчинених в період з середини грудня 2016 року по 15.09.2017 року включно в кількості 7 епізодів.

30.09.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні підозрюваний визнав себе винуватим, пояснив, що вчинив крадіжки чужого майна, так як зароблених коштів на життя не вистачало потребував грошей та утримання матері та молодшої сестри. На даний час він неофіційно працює, обробляючи поля по найму, просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та призначити йому домашній арешт.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

По кримінальному провадженню було зібрано ряд доказів, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень, а саме: протоколи огляду місця події від 19.12.2017, 04.07.2017, 05.07.2017, 25.08.2017, 02.09.2017, 16.09.2017, протоколи допиту потерпілих та представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколи допиту свідків ОСОБА_9, неповнолітнього ОСОБА_10, ОСОБА_11, неповнолітнього ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, протокол проведення слідчого експерименту за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_12, висновок судово - дактилоскопічної експертизи №30/4.6/1817 від 19.07.2017 року; протоколи огляду предметів від 06.08.2017, 18.09.2017, 16.09.2017, протоколи пред'явлення речей для впізнання від 16.09.2017, 18.09.2017, акт про застосування службової собаки від 16.09.2017 року.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.

В судовому засіданні прокурор довів наявність ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурором поза розумним сумнівом доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не дасть змогу органам досудового розслідування забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд, оскільки не можливо буде запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, офіційно не працевлаштований, раніше судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, в тому числі і до покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість в період іспитового строку неодноразово вчинив нові злочини, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів, що слугує підставою вважати, що ОСОБА_1 в разі обрання до нього більш м'якого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_1 офіційно не працює, не одружений, за місцем мешкання характеризується негативно, після вчинення кримінального правопорушення з місця злочину зник, що може свідчити про його можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду. По даному кримінальному провадженню не проведені всі слідчі дії, а саме не встановлені місця знаходження речових доказів та усього обсягу викраденого майна, а тому існує вірогідність знищення або переховування підозрюваним вказаних речей.

Вказані вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих ризиків, які можуть вплинути на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та про неможливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених злочинів, особу та репутацію підозрюваного, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст.194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно пункту другого частини 5 ст.182 КПК України встановлено розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст.182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зі змісту частин 4, 5 ст.202 КПК України виходить, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно за розпорядженням уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою якого знаходиться підозрюваний, обвинувачений, після отримання та перевірки документа про внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою та після отримання і перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частина 3 ст.182 КПК України зазначає, у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Таким чином відповідно до наведених статей, слідчий суддя вважає за необхідне, при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - в сумі 32000 гривень, яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст.194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63,129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Криворізького районного відділення Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто з 02 жовтня 2017 року до 30 листопада 2017 року.

Розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - в сумі 32000 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ: 26239738, МФО: 820172, банк отримувач ГУДКСУ в м. Київ, р/р: 37312066017442).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: