Рішення № 69230826, 02.10.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №468/402/17-ц 02.10.2017

Cправа №468/402/17-ц Головуючий першої інстанції Янчук С.В.

Провадження №22-ц/784/1538/17 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Категорія 23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Серебрякової Т.В.,

суддів: Галущенка О.І., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Спілка власників корів «Мілка», про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,

УСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області) та ОСОБА_2 про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучена Спілка власників корів «Мілка (далі - СВК «Мілка»).

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 04 листопада 2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2 про передачу в оренду земельної ділянки, яка розташована на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області загальною площею 207.7701 га кадастровий номер: НОМЕР_2, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 грудня 2015 року.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 04 листопада 2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2 про передачу в оренду земельної ділянки, яка розташована на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області загальною площею 68.7736 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 грудня 2015 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі, шляхом стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування витрат по сплаті судового збору по 640 грн. з кожного.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

24 липня 2017 року ОСОБА_2, а 25 вересня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області звернулись до суду із заявами про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат, в яких просили вирішити питання щодо компенсації останнім сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги.

Вищевказані заяви підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судовий збір є складовою судових витрат.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом та регламентується ст.88 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За правилами ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В той же час, питання щодо відшкодування ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області судових витрат, зокрема, судового збору, сплаченого ними за подачу апеляційних скарг, не вирішено, що є підставою для ухвалення у справі додаткового рішення.

Згідно з п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги письмові докази, які підтверджують сплату відповідачами по 1 408 грн. кожним судового збору при подачі апеляційних скарг (а.с.103,145), колегія суддів приходить до висновку про необхідність повернення зазначених витрат ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.

Втім, відповідно до положень ч.4 ст.88 ЦПК України, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Оскільки відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (з наступними змінам та доповненнями) інваліди ІІ групи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а позивач ОСОБА_3 відповідно до посвідчення серія НОМЕР_4 є інвалідом ІІ групи, сплачений ОСОБА_2 та ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області судовий збір необхідно компенсувати останнім за рахунок держави.

Враховуючи викладене заяви ОСОБА_2 і ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення підлягають задоволенню та судовий збір, сплачений останніми при подачі апеляційної скарги, підлягає компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.88,220 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Заяви ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Спілка власників корів «Мілка», про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними - задовольнити.

Компенсувати за рахунок держави понесені ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати, сплачені нею за подачу апеляційної скарги в сумі 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. за квитанцією про сплату №34722 від 31 травня 2017 року

Компенсувати за рахунок держави понесені Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) судові витрати, сплачені ним за подачу апеляційної скарги в сумі 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. за квитанцією №СВ036-005-195450 від 21 червня 2017 року.

Додаткове рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Т.В. Серебрякова

Судді: О.І. Галущенко

Н.В. Самчишина