Постанова № 69226746, 14.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 р. Справа № 804/3391/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Альянс-Запчастина" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2017 року за №0000272200 та за №0000252200, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Альянс-Запчастина" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21 лютого 2017 року № НОМЕР_1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість:- за податковими зобов'язаннями в сумі 331992,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 82998,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21 лютого 2017 року № НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств:- за податковими зобов'язаннями в сумі 414990,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 103747,50 гривень.

У обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення від 21 лютого 2017 року №0000272200 та №0000252200 винесено відповідачем на підставі акту від 13.11.2012 р. №822/224/35229556, за висновками якого встановлено порушення п.п 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.1, п.п 5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.44.3 та 44.5 ст.44 ПК України, в результаті чого було занижено ПДВ на 331992 грн. та податок на прибуток на 1659960 грн. за 4 квартал 2010 року. Позивач вважає такі висновки контролюючого органу безпідставними, зазначає, що в основу встановлення порушень відповідачем покладено факт ненадання позивачем первинних документів та відкриття кримінального провадження №42012239990000034 від 14.12.2012 року щодо наявності в діях службових осіб ПП «Альянс-Запчастина» ознак злочину передбаченого ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів). При цьому, позивачем зазначено, що 01.09.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» № 655 від 17.07.2015 року, яким було взагалі виключено п.86.9 ст. 86 ПК України, тобто з моменту внесення змін до ПК України, на думку позивача, відповідач втратив право на оформлення податкового повідомлення-рішення в іншому порядку, ніж це передбачено п.58.1 ПК України. Жодну посадову особу платника податків ПП «Альянс-Запчастина» не було засуджено за ухилення від сплати грошових зобовязань, або у кримінальному проваджені винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили. Щодо ненадання первинних документів, то позивачем було повідомлено, податковий орган про те, що 15.10.2012 року на підприємстві проведена виїмка первинних документів, інша частина документів була знищена. На думку позивача, податкові повідомлення-рішення від 21 лютого 2017 року №0000272200 та №0000252200 суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 року було відкрито провадження після залишення без руху та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

24.07.2017 року податковим органом подано до суду заперечення, в якому ГУ ДФС у Дніпропетровській області, вказує на правомірність та законність податкових повідомлень-рішень від 21 лютого 2017 року №0000272200 та №0000252200. Як на підставу обґрунтованості рішень, контролюючий орган посилається на те, що контрагент позивача ТОВ «Веста-Дніпро» знаходиться на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; стан 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Відповідно до правовстановлюючих документів директором та головним бухгалтером ТОВ «Веста-Дніпро» є ОСОБА_2, який є свідком по кримінальній справі №12/109006, порушеної по факту умисного ухилення ПП ОСОБА_3 від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України, по факту фіктивного підприємництва. ОСОБА_2 підписував деякі первинні документи та отримував за це заробітну плату. Ким здійснювалось керівництво рахунками та грошовими коштами ОСОБА_2 не відомо. Таким чином, на думку відповідача, господарські відносини між позивачем та ТОВ «Веста-Дніпро» не підтверджені та мають фіктивний характер. Податковий орган, вважає, що зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, нараховані правомірно.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням приписів ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зважаючи на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків чи експертів.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи встановлено, що Приватне підприємство "Альянс-Запчастина" зареєстроване 11.07.2012р., виконавчим комітетом Криворізької міської ради за №1227102000; ідентифікаційний код 35229556.

Позивач перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній МДПІ за № 6365 з 12.07.2007 року.

Криворізькою південною ОДПІ отримано постанову слідчого з ОВС СУ ДПС у Житомирській області старшого лейтенанта ОСОБА_4 про призначення позапланової перевірки ПП «Альянс-Запчастина».

Відповідно до вказаної постанови, в провадженні СУ ДПС у Житомирській області порушено кримінальну справу №109006/12 щодо ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 1,3,4 ст. 358 (Підроблення документів, печаті, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампі), частиною 3 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) Кримінального кодексу України та щодо ОСОБА_5, за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 366 (Службове підроблення), частинами 1, 3, 4 статті 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документ печаток, штампів), частиною 2 статті 205 (Фіктивне підприємництво), частиною 5 статті 27 (ОСОБА_1 співучасників), частиною 3 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) Кримінального кодексу України.

З 05.11.2012 року по 09.11.2012 року Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС на виконання постанови слідчого проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Альянс-Запчастина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Енергосталь», ТОВ «Залізмашбуд-торговий дім НЛЗ», ТОВ «Пром-Альянс», ТОВ «Дніпро-Транс_Тревел-Лайн», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Регіонпромсервіс», ТОВ «АПК Співдружність», ТОВ «2М Груп», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» за період з 01.03.2010 року по 05.11.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №822/224/35229556 від 13 листопада 2012 року

За висновками акту №822/224/35229556 від 13 листопада 2012 р. зазначено про порушення:

-п.п 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, по контрагенту ТОВ «Веста-Дніпро» на суму 331992 грн., в т.ч. по деклараціях з ПДВ за наступні періоди: жовтень 2010 року на 12683 грн. та листопад 2010 року на суму 205409 грн.;

-п.5.1, п.п 5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , а саме: завищення валових витрат по декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року (звітний період 2010 рік) на суму 1659960 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на 414990 грн. за 4 квартал 2010 року;

- п.44.3 та 44.5 ст.44 ПК України не дотримано терміни, що передбачені для зберігання первинних документів та не повідомлено податковий орган про їх знищення у пятиденний строк з дня такої події.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №822/224/35229556 від 13 листопада 2012 р. прийняло податкові повідомлення-рішення:

-Форми «Р» від 21 лютого 2017 року № 000272200 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість :- за податковими зобов'язаннями в сумі 331992,00 грн.,- за штрафними санкціями в сумі 82998,00 гривень;

-Форми «Р» від 21 лютого 2017 року № НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств:- за податковими зобов'язаннями в сумі 414990,00 грн.,- за штрафними санкціями в сумі 103747,50 гривень.

Позивач не погодившись з вказаними вище рішеннями 14.03.2017 року в порядку ст.55-56 ПК України оскаржив їх до ДФС України.

Рішенням № 7058/6/99-99-11-01-02-25 від 05.04.2017 року ДФС України подовжило строк розгляду скарги ПП «Альянс-Запчастина».

Рішенням ДФС України № 9263/6/99-99-11-01-02-25 від 28 квітня 2017 року позивачу відмовлено у скасуванні податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21 лютого 2017 року №0000272200 та №0000252200, в звязку з чим ПП «Альянс-Запчастина» звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

15.11.2016 року відповідачем було отримано вироки Коростеньського міськрайонного суду Житомирської області за кримінальним провадженням № 279/439/13-к від 08.04.2013 року, за яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1, 3, 4 ст.358 КК України та № 1-401/12 від 20.06.2013 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України.

Перевіркою встановлено, що відповідно до звітності, наданої ПП «Альянс- Запчастина» до податкового органу та за допомогою АРМу «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ПП «Альянс-Запчастина» мало взаємовідносини з ТОВ «Веста- Дніпро» у жовтні та листопаді 2010 року.

У ході проведення перевірки Криворізькою південною ОДПІ листом від 06.11.12 року №18638/10/22 направлено запит ПП «Альянс Запчастина» про необхідність надання належним чином завірених копій первинних документів по взаємовідносинах з наведеним переліком контрагентів за перевіряємий період (договори, акти приймання-передачі товарів, видаткові накладні, податкові накладні, документи, що підтверджуються переміщення товарів у просторі, виписаш довіреності, сертифікати походження придбаних товарів та інші).

На вказаний запит позивач повідомив, що первинні документи по веденню фінансово-господарської діяльності ПП «Альянс-Запчастина» за період з 11.07.07 р. по 30.06.11р. було знищено 28.10.2011 року у присутності комісії ПП «Альянс-Запчастина»: бухгалтера, механіка, електрика, що підтверджується актом від 28.10.2011 року «Про знищення документів по ПП «Альянс-Запчастина».

15.10.2012 року на підставі постанови про виїмку від 14.08.2012 року на підприємстві ПП «Альянс-Запчастина» проведена виїмка первинних документів та вилучено первинні документи, в тому числі оригінали наказу №6к від 25.10.2011 року ПП «Альянс-Запчастина» «Про створення комісії по знищенню документів» та акту від 28.10.2011 року ПП «Альянс- Запчастина» «Про знищення документів по ПП «Альянс-Запчастина» за період з 11.07.2007 року по 30.06.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до правовстановлюючих документів директором та головним бухгалтером ТОВ «Веста-Дніпро» є ОСОБА_2, який є свідком по кримінальній справі №12/109006, порушеної по факту умисного ухилення ПП ОСОБА_3 від сплати податків в особливо великих розмірах.

Згідно інформації отриманої з протоколу допиту ОСОБА_2 підписував деякі первинні документи та отримував за це заробітну плату. Ким здійснювалось керівництво рахунками та грошовими коштами ОСОБА_2 не відомо.

У період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, в якому встановлено взаємодію ПП «Альянс-Запчастина» з ТОВ «Веста-Дніпро», перевірено у ході проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Альянс-Запчастина» - Акт від 08.09.11 року №150/231/35229556, за результатом якої не встановлено не задекларованих валових витрат, в т.ч. по взаємовідносинах з ТОВ «Веста-Дніпро», відповідно дані суми витрат включено до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2010 рік.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає про таке.

У відповідності до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом Закон про ПДВ) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3, п. 7.1, 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування цим податком є поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України. Особа - продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

За пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно підпункту 7.5.1 підпункту 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається в тому числі дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

За приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ).

Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» (надалі Порядок заповнення податкової накладної), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

За пунктом 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.ст. 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі по тексту - Закон №996-ХІV), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.9 ст. 85 ПК України передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 вказаної статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПК України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Пунктом 44.6 ст. 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 вказаної статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Судом встановлено, що ПП «Альянс-Запчастина» було повідомлено податковий орган про те, що 28.10.2011 року первинні документи по веденню фінансово-господарської діяльності ПП «Альянс-Запчастина» за період з 11.07.2007 року по 30.06.2011 року було знищено у присутності комісії ПП «Альянс-Запчастина»: бухгалтера, механіка, електрика.

15.10.2012 року на підприємстві проведена виїмка первинних документів та вилучено оригінали наступних документів:

- наказ № 6к від 25.10.2011 року ПП «Альянс-Запчастина» «Про створення комісії по знищенню документів»;

- акт від 28.10.2011 року ПП «Альянс-Запчастина» «Про знищення документів по ПП «Альянс-Запчастина» за період з 11.07.2007 року по 30.06.2011 року».

Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків. Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні субєктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина 1 статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України).

У матеріалах справи наявна постанова про закриття кримінального провадження від 21 березня 2014 року, якою на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження № 42012239990000034 від 14.12.2012 року закрито.

У постанові зазначено, що в якості свідка був допитаний директор ПП «Альянс-Запчастина» ОСОБА_6 який показав, що в березні 2010 року у м. Кривому Розі на заводі, на заводі, що розташований по вул. Електрозаводська 1, їм булв укладений договір на поставку запасних частин та комплектуючих матеріалів з ТОВ «Веста-Дніпро» в особі директора ОСОБА_2 Після чого, проводились поставка товару протягом 2010 року. Розрахунок за договором здійснювався по безготівковій оплаті і заборгованості за поставку товару не має. Дані взаємовідносини були оформлені згідно чинного законодавства України.

Зазначені порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки №822/224/35229556 виникли у звязку з тим, що у ПП «Альянс- Запчастина» були відсутні первинні документи, що підтверджують взаємодію з ТОВ «Веста- Дніпро», щодо здійснення операцій та факт придбання ПП «Альянс-Запчастина» товарів (послуг) у ТОВ «ОСОБА_1 - Дніпро», тому як підприємством було знищено первинні документи по веденню фінансово-господарської діяльності ПП «Альянс-Запчастина» за період з 11.07.2007 року по 30.06.2011 року у звязку з закінченням строку зберігання бухгалтерської документації, а також після проведення раніше планової та позапланової документальних перевірок ПП «Альянс- Запчастина» за періоди 2007-2008 років і це було зроблено у присутності комісії ПП «Альянс- Запчастина».

У ході розслідування кримінального провадження № 42012239990000034 відносно сліжбових осіб ПП «Альянс-Запчастина» було призначено судово-економічну експертизу проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_7

Згідно висновків судово-економічної експертизи № 36-13 від 05.02.2014 року виявлено, що документально не підтверджуються висновки, зазначені в акті перевірки №822//224/35229556 від 13.11.2012р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Альянс-Запчастина» за період з 01.03.2010 р. по 05.11.2012 р.» при здійснені правових взаємовідносин з ПП «Енергосталь», ТОВ «Залізмашбуд-торговий дім НЛЗ», ТОВ «Пром-Альянс», ТОВ «Дніпро-Транс-Тревел-Лайн», ТОВ «Веста-Дніпро», ТОВ «Регіонпромсервіс», ТОВ «АПК Співдружність», ТОВ «2М Груп», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» за період з 01.03.2010р. по 05.11.2012 року, щодо донарахування податку на прибуток у розмірі 414 990 грн. та податку на додану вартість в розмірі 331 992 грн., тобто у розрізі наданих документів документально не підтверджується донарахування податку на прибуток у розмірі 414 990 грн. по операціям з контрагентом ТОВ «Веста-Дніпро», здійсненим за період з 01.03.2010 року по 30.11.2010 року.

Також, у цій постанові вказано, що в ході досудового слідства в якості свідка було допитано директора ТОВ «Веста-Дніпро» ОСОБА_8, який показав, що у 2010 році були здійснені фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Альянс-Запчастина». Дані взаємовідносини були прозорі, оформлені згідно чинного законодавства і не могли сприяти ухиленню від сплати податків посадовими особами ПП «Альянс-Запчастина».

Крім того, постановою старшого слідчого 2-го відділення кримінальних розслідувань СВ фінансових розслідувань Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зазначено, що встановити факт фіктивного підприємництва ТОВ «Веста-Дніпро» не виявилося можливим. Доказів причетності директора ТОВ «Веста-Дніпро» ОСОБА_2 та інших осіб до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.205 КК України під час слідства добуто не було, в звязку з чим в діях директора ТОВ «Веста-Дніпро» ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст.205 ч.1 КК України. Досліджуючи документи, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, не встановлено фактів, які свідчать про наявність в діях службових осіб ПП «Альянс-Запчастина» умислу на ухилення від сплати податків, відсутні достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину передбаченого ст.212 КК України (фактичного ненадходження до бюджету коштів, розмір несплачених податків), а також на підставі яким можливо встановити обєктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Таким чином, дії службових осіб ПП «Альянс-Запчастина» не місять у собі складу кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що на час здійснення господарських операцій із позивачем, ТОВ «Веста-Дніпро» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, покупець "Альянс-Запчастина" не може нести відповідальність за несплату податків продавцем ТОВ «Веста-Дніпро», а також за неподання ним податкової звітності, або несплату останнім сум податків.

Отже, з урахуванням наведених вище доводів та правової позиції Верховного Суду України (постанова від 12.02.2008 року № 08/28) згідно якої факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення які допускали його контрагенти, суд дійшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що під час укладення договорів позивач діяв без належної обачності та обережності; при цьому суд вважає право позивача на податковий кредит за результатами господарських операцій із ТОВ «Веста-Дніпро» підтвердженим належними та допустимими доказами.

Відповідачем не надано доказів наявності кримінальних справ чи вироків стосовно посадових осіб ТОВ «Веста-Дніпро» з приводу здійснення ними незаконної діяльності, що містить ознаки злочину.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 21 лютого 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21 лютого 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зважаючи на сукупність викладених обставин та висновків, позовні вимоги Приватного підприємства «Альянс-Запчастина» підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 21 лютого 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 визнано протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 6759 (шість тисяч сімсот пятдесят девять) гривень, 90 копійок, підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробнича група "Альбатрос" з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Альянс-Запчастина" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2017 року за № НОМЕР_1 та за №0000252200 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21 лютого 2017 року № НОМЕР_1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість:- за податковими зобов'язаннями в сумі 331992,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 82998,00 гривень;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21 лютого 2017 року № НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств:- за податковими зобов'язаннями в сумі 414990,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 103747,50 гривень.

Присудити на користь Приватного підприємства "Альянс-Запчастина" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 14005 (чотирнадцять тисяч пять) гривень, 91 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя В.В ОСОБА_1