Постанова № 69226627, 26.09.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 803/1459/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція у Волинській області (далі ДФІ у Волинській області, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Луцького підприємства електротранспорту (далі відповідач) про стягнення коштів у розмірі 606385,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною ревізією Луцького підприємства електротранспорту, висновки якої викладені в акті від 21.01.2016 року № 060-28/001, встановлено, що відповідачем зайво отримано у 2013 році коштів субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету на покриття втрат доходів перевізників від перевезень громадян, яким надано право на безоплатний проїзд, та відповідно державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 606385,00 грн.

З метою усунення порушень, виявлених ревізією, на адресу відповідача було направлено лист-вимогу від 03.03.2016 року № 03-060-14-14/1188. Листом від 17.03.2017 року № 06-06/430 Луцьке підприємство електротранспорту повідомило, що не вбачає факту завдання збитків державному бюджету на суму 606385,00 грн. в результаті отримання коштів субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету на покриття втрат доходів перевізників від перевезення громадянам, яким надано право на безоплатний проїзд.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення відшкодування порушень ДФІ у Волинській області звернулася до суду про стягнення з Луцького підприємства електротранспорту незаконно отриманих бюджетних коштів у розмірі 606385,00 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2017 року замінено позивача ДФІ у Волинській області на Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

У письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що за результатами ревізії, висновки якої викладені в акті від 21.01.2016 року № 060-28/001, у відповідності до п. 48 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами позивачем передано матеріали ревізії до правоохоронних органів з метою перевірки законності отримання підприємством коштів субвенції в розмірі 606385,00 грн. за червень - грудень 2013 року. Поведеним слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України у Волинській області досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12016030000000040 від 11.03.2016 року порушень законодавства в діях посадових осіб підприємства при нарахуванні компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів міським електротранспортом за червень-грудень 2013 року не виявлено і вказане кримінальне провадження 29.04.2016 року закрите у звязку з відсутністю в діяннях посадових осіб Луцького підприємства електротранспорту складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України. Тобто, порушень законодавства при нарахуванні компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню №12016030000000040 від 11.03.2016 року не виявлено.

Представники відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнали та просили у їх задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами ДФІ у Волинській області в період з 28.10.2015 року по 21.01.2016 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Луцького підприємства електротранспорту за порід з 01.06.2013 року по 01.10.2015 року, за наслідками якої складено акт від 21.01.2016 року № 060-28/001.

Ревізією було виявлено ряд порушень чинного законодавства, в тому числі й ті, що є предметом даного судового розгляду, а саме Луцьким підприємством електротранспорту зайво отримано у 2013 році коштів субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету на покриття втрат доходів перевізників від перевезень громадян, яким надано право на безоплатний проїзд, та відповідно державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 606385,00 грн., чим порушено п. 5-1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256.

Так, в акті ревізії від 21.01.2016 року № 060-28/001 зазначено, що розрахункова потреба компенсаційних виплат у період з 01.06.2013 року по 31.12.2013 року проводилась на підставі коефіцієнту співвідношення кількості безоплатно перевезених і платних пасажирів у міському сполученні для громадського транспорту, а саме: 3,01 в обласному центрі, доведених Головним управлінням статистики у Волинській області від 12.12.2012 року № 440-06/09.

Вказаний коефіцієнт розраховано відповідно до Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Мінстату України від 27.05.1996 року № 150.

Відповідно до інформації Головного управління статистики у Волинській області від 28.02.2013 року №58-06/08 встановлено, що для обрахунку кількості осіб з правом безплатного проїзду використано дані діючої державної статистичної звітності та адміністративні дані за професійною та соціальною ознаками.

За соціальною ознакою використані дані головного управління праці соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації та дані головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

За професійною ознакою мають право безоплатного проїзду працюючі працівники ГУ МНС України в Волинській області, ДПА у Волинській області, управління МВС України у Волинській області, управління СБУ у Волинській області, а саме станом на 01.11.2012 - 1,9 тис осіб.

Відповідно до листа Головного управління статистики у Волинській області від 28.02.2013 №58-06/08 кількість працюючих осіб, які мають право на пільговий у 2012 році - 17,3 тис осіб (15,4 тис. осіб (дані Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області) + 1,9 тис осіб (адміністративні дані (кількість працюючих пільговиків за професійною ознакою).

За червень-грудень 2013 року Луцьким підприємством електротранспорту із врахуванням коефіцієнту 3,01 подано розрахунки фактичних нарахувань по компенсаційних виплатах на пільговий проїзд окремих категорій громадян до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на суму 8296455,00 грн.

09.02.2016 року відповідач подав до ДФІ у Волинській області письмові заперечення на акт ревізії від 21.01.2016 року № 060-28/001. 01.03.2016 року першим заступником начальника ДФІ у Волинській області затверджено Висновок на зауваження (заперечення) до акта ревізії від 21.01.2016 року № 060-28/001 фінансово-господарської діяльності Луцького підприємства електротранспорту за порід з 01.06.2013 року по 01.10.2015 року, згідно з яким заперечення відповідача не були прийняті.

На підставі акту ревізії від 21.01.2016 року № 060-28/001 ДФІ у Волинській області направлено на адресу Луцького підприємства електротранспорту лист-вимогу від 03.03.2016 року № 03-060-14-14/1188 про усунення порушень, виявлених ревізією.

Листом від 17.03.2017 року № 06-06/430 відповідач повідомив позивача про те, що з актів звірки взаєморозрахунків між Департаментом соціальної політики Луцької міської ради від 01.07.2013 року та від 08.01.2014 року вбачається, що підприємством за 2013 рік недоотримано з державного бюджету 1928121,82 грн. субвенцій на покриття витрат по перевезенню пільгової категорії пасажирів міським електротранспортом., відтак факт завдання збитків державі в результаті незаконного отримання 606385,00 грн. не може мати місце.

Оскільки, на думку позивача, Луцьким підприємством електротранспорту не забезпечено відшкодування незаконно отриманих бюджетних коштів у розмірі 606385,00 грн., тому інспекція звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011 визначено, що Державна фінансова інспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 7 Положення Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, обєднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах.

Згідно з пунктом 6 Положення Держфінінспекція України має право в установленому порядку, зокрема, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 4 Положення Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наведені норми узгоджуються з приписами пункту 7 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства предявляти обовязкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №266 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби Держфінінспекцію у Волинській області реорганізували в управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №519-р Питання Державної аудиторської служби України на Державну аудиторську службу України покладено функції і повноваження Державної фінансової інспекції, що припиняється.

Так, пунктом 8 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачено, що органам державного фінансового контролю надано право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення збитків, завданих державі чи обєкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обовязковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обєкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, якими керувався позивач, визначаючи розмір завданих відповідачем державному бюджету збитків, та відповідно суми, яка підлягає у звязку з цим стягненню, суд звертає увагу на наступне.

Міністерством статистики України для забезпечення достовірності інформації про обсяги пасажирських перевезень на маршрутах громадським транспортом розроблено Інструкцію про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої Наказом Мінстату від 27.05.1996 року № 150 (далі Інструкція № 150, втратила чинність 12.10.2015 року), якою був встановлений єдиний порядок обліку кількості перевезених пасажирів (включаючи тих, які користуються правом безплатного та пільгового проїзду) та пасажирообороту громадського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) у міському, приміському та міжміському сполученні.

Пунктом 8.2 Інструкції № 150 було визначено, що розрахунки значень коефіцієнтів співвідношення "безплатних та платних пасажирів" за видами сполучення для підприємств громадського транспорту (автобусних, тролейбусних, трамвайних) виконують регіональні управління статистики один раз на рік на підставі даних діючої державної статистичної звітності та встановленої середньомісячної частоти поїздок окремих категорій громадян з правом безплатного проїзду у громадському транспорті за видами сполучення (додаток N 3). Для працюючих категорій громадян з правом безплатного проїзду у громадському транспорті середньомісячна частота поїздок у внутрішньоміському сполученні дорівнює 60 одиницям, у приміському - 50 одиницям. Для непрацюючих категорій громадян цей показник визначається Мінстатом України шляхом анкетного опитування населення не частіше одного разу на п'ять років і приймається постійною величиною для обліку і розрахунків до наступного анкетного опитування.

Підпунктами 8.3.1., 8.3.2., 8.3.3 пункту 8.3., Інструкції № 150 передбачено, що на підставі даних діючої державної статистичної звітності про чисельність громадян, яким надано право безплатного проїзду у громадському транспорті у міському і приміському сполученні, та про чисельність учнів денних сільських загальноосвітніх шкіл визначається кількість безплатно перевезених пасажирів за другий квартал поточного року. Якщо за рішенням місцевої держадміністрації право безплатного проїзду у громадському транспорті додатково до визначених законодавством груп населення надано також іншим категоріям громадян, їх чисельність враховується при виконанні розрахунків.

На підставі даних державної статистичної звітності про кількість "платних пасажирів", яких перевезено на маршрутах окремими видами громадського транспорту за другий квартал поточного року (маршрутними автобусами, маршрутними тролейбусами та маршрутними трамваями), визначається кількість "платних пасажирів" всього по регіону, в тому числі у внутрішньоміському сполученні - окремо в обласному (республіканському) центрі та в іншій міській місцевості, а також у приміському сполученні.

На підставі одержаних результатів визначаються коефіцієнти співвідношення обсягів "безплатних і платних пасажирів" у внутрішньоміському сполученні окремо для обласного (республіканського) центру та для іншої міської місцевості, а також у приміському сполученні.

Пунктом 8.4. Інструкції № 150 передбачено, що одержані коефіцієнти співвідношення затверджуються у встановленому порядку і доводяться до всіх підприємств громадського транспорту регіону, які виконують регулярні (маршрутні) пасажирські перевезення у міському і приміському сполученні, регіональними управліннями статистики не пізніше 20 вересня звітного року.

На підприємствах громадського транспорту вони вводяться у дію з жовтня звітного року і розповсюджуються до вересня наступного року включно (до одержання нових затверджених даних). На їх підставі протягом року підприємства транспорту визначають загальні обсяги перевезених пасажирів, включаючи безплатних, за формулами (1) і (2) п. 8.1.

Отже, на органи статистики покладено обовязок розрахунку вказаних коефіцієнтів, які повинні бути доводеними до всіх підприємств громадського транспорту регіону, які виконують регулярні (маршрутні) пасажирські перевезення у міському і приміському сполученні.

Судом встановлено, що на підставі Інструкції № 150 (далі Інструкція № 150, втратила 12.10.2015 року) Головним управління статистики у Волинській області було надіслано до Луцького підприємства електротранспорту листа від 12.12.2012 року № 440-06/09 «Про розрахунок коефіцієнтів співвідношення кількості безплатних і платних пасажирів для громадського транспорту у міському і приміському сполученні».

Як вбачається з вказаного листа, Головним управління статистики у Волинській області розраховано коефіцієнти співвідношення кількості безоплатно перевезених і платних пасажирів у міському і приміському сполученні для громадського транспорту, зокрема:

3,01- в обласному центрі (для електротранспорту);

5,54 в інших міських поселеннях;

6,67 у приміському сполученні.

Також у ньому чітко зазначено, що вказані коефіцієнти є граничними і діють з 01.01.2013 року до одержання нових даних. На їх основі підприємства громадського транспорту визначають загальні обсяги перевезених пасажирів, включаючи безплатних, для складання звітності за формами державних статичних спостережень. Підприємства при розрахунках кількості перевезених пасажирів можуть користуватися власними коефіцієнтами, але при умові, що їх значення не перевищують розрахованих Головним управління статистики у Волинській області. Коефіцієнти співвідношення створені для статистичних цілей з метою встановлення єдиного порядку обліку кількості перевезених пасажирів (включаючи тих, які користуються правом безплатного та пільгового проїзду). Що стосується сум покриття збитків від перевезення пільгової категорії громадян, які компенсуються за рахунок місцевих бюджетів, ці питання знаходяться у компетенції Мінфіну України.

Тобто, на органи статистики покладено обовязок розрахунку вказаних коефіцієнтів. Виходячи зі змісту вказаної Інструкції № 150 у доведених коефіцієнтах враховується і кількість пільгових пасажирів.

ДФІ у Волинській області за результатами ревізії зроблено висновок, що коефіцієнти співвідношення платних і безплатних пасажирів повинен становити на 2013 рік без врахування кількості працюючих пільговиків як 2, 79 а не 3,01. Тому сформовано думку про його завищення на 0,22, і на основі цього зроблено розрахунок, що державою проведено зайве відшкодування коштів на суму 606385,00 грн., які і просить стягнути з перевізника.

Судом встановлено, що Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (правонаступник ДФІ у Волинській області) не погоджуючись з коефіцієнтом 3,01, який був визначений Головним управління статистики у Волинській області у листі від 12.12.2012 року № 440-06/09 та врахований відповідачем у розрахунках фактичних нарахувань по компенсаційних виплатах на пільговий проїзд окремих категорій громадян за червень-грудень 2013 року, звернувся з листом від 10.11.2016 року №13-03-015-13-15/150 до Головного управління статистики у Волинській області з вимогою провести розрахунок коефіцієнту для відшкодування втрат доходів за рахунок субвенцій з державного бюджету на 2013 рік, у який не включати громадян за професійною ознакою.

Листом від 18.11.2016 року № 06-11/150 Головне управління статистики у Волинській області повідомило позивача про те, що не уповноважене здійснювати такий перерахунок і як наслідок його не здійснило.

Дану відмову від 18.11.2016 року Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області оскаржило до Волинського окружного адміністративного суду (справа № 803/394/17), де просило визнати дії Головного управління статистики у Волинській області щодо визначення коефіцієнтів співвідношення кількості безплатних і платних пасажирів за 2013 рік шляхом включення пільгової категорії громадян за професійною ознакою для відшкодування втрат доходів за рахунок субвенцій з державного бюджету протиправними, рішення Головного управління статистики у Волинській області про відмову вчинити такий розрахунок незаконним та зобовязати останнє провести новий розрахунок вказаного коефіцієнту.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 року, яка набрала законної сили 11.04.2017 року (справа № 803/394/17) в задоволенні адміністративного позову Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області до Головного управління статистики у Волинській області про визнання дій протиправними, рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Отже, коефіцієнт співвідношення кількості безоплатно перевезених і платних пасажирів у міському сполученні для громадського транспорту - 3,01 (в обласному центрі для електротранспорту), визначений Головним управління статистики у Волинській області у листі від 12.12.2012 року № 440-06/09 та доведений до відома відповідача, в судовому порядку не скасований та є чинним.

Таким чином, Головним управлінням статистики у Волинській області було розраховано коефіцієнт співвідношення кількості безплатних і платних пасажирів у міському сполученні для громадського транспорту 3,01 (в обласному центрі), який не скасований та є чинним на момент розгляду справи, та доведено його до відома до Луцького підприємства електротранспорту листом від 12.12.2012 року № 440-06/09.

Як встановлено судом, Луцьким підприємством електротранспорту за період червень-грудень 2013 року у розрахунках фактичних нарахувань по компенсаційних виплатах на пільговий проїзд окремих категорій громадян не було перевищено коефіцієнт 3,01.

Оскільки жодним нормативним документом не покладено на підприємство обовязку проводити свої розрахунки по коефіцієнтах та проводити витребовування інформації з приводу цього, тому суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано коефіцієнт 3,01 у розрахунках фактичних нарахувань по компенсаційних виплатах на пільговий проїзд окремих категорій громадян.

В акті ревізії від 21.01.2016 року № 060-28/001 зазначено, що включенням до розрахунку коефіцієнту співвідношення кількості безплатно перевезених та платних пасажирів у міському електротранспорті пільгової категорії громадян за професійною ознакою, Луцьким підприємством електротранспорту зайво отримано у 2013 році коштів субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету на покриття втрат доходів перевізників від перевезень громадян, яким надано право на безоплатний проїзд, та відповідно державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 606385,00 грн., чим порушено п. 5-1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, згідно з яким підприємствам транспорту не відшкодовуються за рахунок субвенцій з державного бюджету втрати їх доходів від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги, та інші видатки (враховуючи, що фінансове забезпечення таких перевезень здійснюється за рахунок інших бюджетних програм головних розпорядників коштів державного бюджету, власних надходжень транспортних підприємств та інших джерел відповідно до законодавства), а саме стосовно окремих категорій громадян - громадян, яким надано право на безоплатний проїзд за професійною ознакою.

Однак суд зазначає, що вказаний Порядок № 256 регламентує дії розпорядників бюджетних коштів, а не транспортних організацій.

Методики розрахунку субвенцій з державного бюджету щодо вказаних правовідносин на держаному рівні не розроблено та її на даний час не існує. Порядок № 256 не покладає на транспортну організацію будь-яких обовязків щодо визначення даних коефіцієнтів.

Крім того, аналогічний спір між даними сторонами мав місце в минулому, але предметом був інший часовий період. Постановою Волинського окружного адміністративного суду в справі № 803/1836/13-а було визнано протиправним та скасовано пункт 16 вимоги ДФІ про усунення виявлених ревізією порушень. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду в справі № 13435/13 дане рішення суду першої інстанцій залишено без змін.

Отже, враховуючи, що позивачем в ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами не доведено факту порушення відповідачем вимог п. 5-1 Порядку № 256, відтак відсутні підстави для стягнення з Луцького підприємства електротранспорту коштів у розмірі 606385,00 грн.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення коштів відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 01 жовтня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич