Рішення № 69225411, 25.09.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.2017 Справа № 904/7982/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Державного підприємства "Бар'єр", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 132 613, 98 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 319 від 11.07.2017 р., провідний юрисконсульт відділу з правового забезпечення продаж крупним споживачам департаменту з правового забезпечення продаж;

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 03.07.2017 р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 110 563, 39 грн., що складають суму заборгованості за Договором про постачання електричної енергії за державні кошти № 15943-00 від 21.09.2016 р., 1 781, 13 грн. річних, 7 489, 56 грн. інфляції, 12 779, 90 грн. пені.

Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, проте, просив відстрочити сплату заборгованості строком на три роки.

25.09.2017 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2016 р. Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» (Постачальник; позивач) та Державним підприємством «Бар`єр» (Споживач; відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії за державні кошти № 15943-00 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобовязується у 2016 році постачати Споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1651, 8 кВт, величини якої по обєктах Споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та "Загальна схема електропостачання", який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 1.2. Договору, найменування товару: за кодом ДК 016:2010-35.1.1 електрична енергія за кодом ДК 021:2010-09310000-5 Електроенергія.

Кількість обсягу електричної енергії, які Постачальник зобовязується постачати Споживачу, визначається згідно із додатком до Договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу», «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» в розмірі 388 000 кВат*год.

Відповідно до п. 4.2. Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформлюються, зокрема, такі документи: акт прийняття-передавання товарної продукції (форма наведена в додатку до Договору).

Виконуючи умови Договору, у грудні 2016 р. позивач здійснив постачання електричної енергії підприємству відповідача на загальну суму 110 563, 39 грн., що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції № 161/3649/12/1 від 31.12.2016 р. (а.с. 35).

В п. 4.1. Договору сторони встановили, що розрахунки на придбану електричну енергію проводяться Споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до Договору «Порядок розрахунків».

Згідно п. 1 Додатку 3 до Договору «Порядок розрахунків», розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.

Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами Договору, здійснюється на рахунки Постачальника, вказані у розділі 10 Договору, на підставі самостійно отриманих у Постачальника рахунків протягом пяти операційних днів з дня їх отримання (п. 2.2. Додатку 3 до Договору).

Рахунок на оплату спожитої електроенергії за грудень 2016 р. відповідачу був наданий з терміном сплати до 16.01.2017 р., про що свідчить підпис уповноваженого представника підприємства відповідача (а.с. 35).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення заборгованості з оплати спожитої електричної енергії за грудень 2016 р. на суму 110 563, 39 грн., відповідач, на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості за спожиту електроенергію на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума річних за прострочення оплати за спожиту електроенергію за загальний період з 17.01.2017 р. по 01.08.2017 р. складає загальну суму 1 781, 13 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума інфляції за загальний період з січня 2017 р. по червень 2017 р. складає 7 489, 56 грн.

Суд звертає увагу на те, що позивачем невірно визначено період стягнення інфляції, оскільки, останнім не враховано приписи п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", яким встановлено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Проте, зважаючи на те, що предявлена до стягнення сума інфляції - 7 489, 56 грн. розрахована вірно, остання підлягає до примусового стягнення.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В п. 7.2.2. Договору сторони встановили відповідальність за порушення строків розрахунків у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та 3% річних від суми боргу.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за період з 27.01.2017 р. по 06.07.2017 р. складає 12 799, 90 грн. та підлягає до примусового стягнення.

19.09.2017 р. від відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення строком на три роки.

Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач посилається на те, що він є державним підприємством, яке фінансується із бюджету та фактично не має прибутку від господарської діяльності, та відповідно на даний час не має в своєму розпорядженні вільних бюджетних коштів для погашення заборгованості перед позивачем.

Зазначене вище клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Тяжке фінансове становище відповідача не є винятковим випадком, наявність якого передбачено в ст.121 Господарського процесуального кодексу України, для надання відстрочки виконання рішення.

До того ж, заявником не надано доказів, які б свідчили, про можливість виконувати рішення суду після спливу трирічного строку, на який останній просить відстрочити виконання рішення.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для надання відстрочки виконання рішення.

Керуючись ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви Державного підприємства «Бар`єр» про надання відстрочки виконання рішення суду відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Бар`єр» (51917, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Аношкіна, буд. 179 Б, код ЄДРПОУ 31330051, р/р 35238020015414 в Управлінні Держказначейства м. Києва, МФО 820172) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) 110 563, 39 грн. (сто десять тисяч пятсот шістдесят три гривні 39 коп.) основного боргу, 1 781, 13 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят одна гривня 13 коп.) річних, 7 489, 56 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень) 56 коп. інфляції, 12 779, 90 грн. (дванадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень 90 коп.) пені, 1 989, 21 грн. (одна тисяча девятсот вісімдесят дев`ять гривень) 21 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.09.2017

Суддя ОСОБА_3