Постанова № 69224187, 26.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/6613/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засіданняАндрушківа І.Я.,

представника позивачаОСОБА_1,

представників відповідачаОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» звернулося в суд з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 29 березня 2017 року № 627 про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ».

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Офісу великих платників податків ДФС №627 від 29 березня 2017 року призначено проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік. Вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням вимог матеріального права, підлягає визнанню протиправним і скасуванню, оскільки наказ повинен містити посилання на підставу для проведення такої перевірки - належним чином складений запит із зазначенням фактів порушень з доказами його незаконного невиконання. Водночас, у вищевказаному наказі, як підстави про проведення перевірки, зазначено лише норми ПК України, в тому числі пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 та доповідна записка від 28 березня 2017 року №15825/28-10-48-11. При цьому, такої підстави для проведення позапланової перевірки як доповідна записка, чинне законодавство України не передбачає взагалі.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 627 від 29 березня 2017 року про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що з матеріалів справи встановлено відсутність підстав для проведення позапланової перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України з питань повноти та достовірності декларування ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» акцизного податку за 2016 рік, а тому оскаржуваний наказ є протиправним.

Не погодившись з прийнятою постановою, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що на запити контролюючого органу платником податків відповіді надавались формально і такі не усунули сумнівів податкового органу щодо даних, що містяться у податкових деклараціях, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Також, зазначає, що наказ від 29 березня 2017 року № 627 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Вог Рітейл» відповідає вимогам, передбаченим Податковим кодексом України про призначення позапланової документальної перевірки, оскільки в тексті наказу відображено мету, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, дата початку та тривалість перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 28 березня 2017 року начальник відділу аудиту Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС звернувся з доповідною запискою №15825/28-10-48-11 до в.о. начальника Офісу великих платників податків ДФС з проханням надати дозвіл на проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань повноти та достовірності декларування акцизного податку за 2016 рік, оскільки товариством на запит податкового органу надано неповний пакет документів для проведення перевірки (а.с.55).

29 березня 2017 року в.о. начальника Офісу великих платників податків ДФС видав наказ № 627 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та враховуючи доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС №15825/28-1048-11 від 28 березня 2017 року. (а.с.56-63).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність наказу податкового органу.

Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодесу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

При цьому колегія суддів зауважує, що у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічні положення вищезазначених норм закріплені в Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент надіслання запиту №11522/10/28-10-42-05-10) визначено, що документальна позапланова перевірка проводиться в разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент надіслання запиту №9487/10/28-10-48-06) визначено, що документальна позапланова перевірка проводиться в разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

З системного аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що недостовірність даних, які містяться у податкових деклараціях можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його у судовому порядку.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 27 січня 2015 року № 21-425а14.

З матеріалів справи слідує, що 12.12.2016 року відповідач звернувся до позивача з запитом за №11522/10/28-10-42-05-10 про надання інформації та її документального підтвердження.

Як слідує із зазначеного запиту, підставою для направлення такого листа було те, що Офісом великих платників податків ДФС за результатами аналізу даних звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, показників до декларацій акцизного податку, протягом січня - вересня 2016 року по ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» встановлено розбіжності(а.с.45-46). Тобто підставою для надіслання запиту платнику податків була недостовірність даних, що містиласься у податкових деклараціях, що прямо передбачено абзацом 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаного запиту відповідач просив надати обґрунтовані письмові пояснення та документальні підтвердження щодо запитуваної інформації, а саме: у разі наявності, договори щодо реалізації товарів (робіт, послуг) з усіма додатками та доповненнями до них; регістри бухгалтерського обліку, на яких відображені операції з реалізації товарів (робіт, послуг), зокрема, але не виключно, картки бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68; у разі необхідності, додаткові документи, що свідчать про достовірність задекларованих даних.

На лист податкового органу №11522/10/28-10-42-05-10 від 12.12.2016 року позивачем було надано пояснення за вихідним №1781 від 29.12.2016 року, в яких він вказує на те, що відповідачем по декларації акцизного податку, не враховано, що на АЗС поряд з реалізацією пального, здійснювалось його повернення згідно договору зберігання, тобто до розрахунку реалізованого (відпущеного) пального помилково включено пальне, яке відпускалось відповідно до умов укладеного договору зберігання, а згідно абзацу 2 підпункту І4.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України: не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (а.с.47-48) та додав договір зберігання від 25.01.2016 року №25-1-2 (а.с.49-50).

17.02.2017 року Офісом великих платників податків ДФС направлено запит №9487/10/28-10-48-06 на адресу ТзОВ «ВОГ про надання інформації та її документального підтвердження щодо виявлених розбіжностей по поданих деклараціях вже за жовтень-грудень 2016 року (а.с.51-52). Тобто підставою для надіслання запиту платнику податків була недостовірність даних, що містиласься у податкових деклараціях, що прямо передбачено абзацом 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Підставою для направлення такого запиту була недостовірність даних, що містяться у звітах РРО та податковій декларацій з ПДВ, поданій за жовтень-грудень 2016 року. При цьому податковим органом також запитувались документальні підтвердження, а саме належним чином завірені копії періодичних звітів поденно за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року та дані в розрізі кожного виду товару та кожного касового апарату; у разі наявності, договори щодо реалізації товарів (робіт, послуг) з усіма додатками та доповненнями до них; регістри бухгалтерського обліку, на яких відображені операції з реалізації товарів (робіт, послуг), зокрема, але не виключно, картки бухгалтерських рахунків 28, 31, 36, 37, 68; у разі необхідності, додаткові документи, що свідчать про достовірність задекларованих даних.

На запит контролюючого органу позивач листом за № 203 від 28.02.2017 року надав відповідь в якій вказав, що запит не містить жодних даних та фактів недостовірності даних у поданих декларацій, не зазначено посилання на відповідні документи в яких ці факти належним чином зафіксовані, не зазначено питання на які платник податків повинен надати пояснення (а.с.53-54).

Матеріалами справи підтверджується, що у направлених відповідачем платнику податків, запитах №11522/10/28-10-42-05-10 від 12.12.2016 року та №9487/10/28-10-48-06 від 17.02.2017 р. відповідач керувався підпунктом 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, та було вказано підставу для надіслання запитів - у зв'язку із виявленням недостовірності і розбіжності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, що встановлено з аналізу даних звітності РРО (КОРО) та показників розрахунків сум акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, показників до декларацій акцизного податку за періоди січень-вересень 2016 року та жовтень-грудень 2016 року. У цих запитах було вказано перелік інформації, яка запитується, перелік документів на її підтвердження.

В той же час, з матеріалів справи слідує, що дійсно на запити податкового органу платником податків було надано лише формальну відповідь та лише договір зберігання, що на переконання колегії суддів, не узгоджується з вимогами запиту, в якому чітко було зазначено про те, які саме первинні документи слід було надати податковому органу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що своєчасна відповідь платника податків на запит податкового органу без надання повної запитуваної інформації та документального її підтвердження не є свідченням безпідставності проведення позапланової виїзної перевірки.

При цьому колегія суддів зауважує, що у разі, коли запит складено з порушенням вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. В той же час, ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» не скористалось таким правом, прямо передбаченим Податковим кодексом України, та надавало відповідь на запити податкового органу.

Отже, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними оспореного правозастосування, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про протиправність наказу Офісу великих платників податків ДФС №627 від 29 березня 2017 року.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити повністю.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року у справі № 803/465/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст судового рішення виготовлено 28 вересня 2017 року.