Ухвала суду № 69223941, 26.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14097/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Федотова І.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року у адміністративній справі за позовом Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови №43111901від 24.06.2016 про закінчення виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ». звернулось до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просило визнати визнання протиправним та скасувати постанову №43111901 від 24.06.2016 про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві №43111901 від 24.06.2016 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2013 у справі №826/6309/13-а.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідач, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6309/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2013, визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 2310351,45 грн., розміщених у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 №698 та зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351, 45 грн., розміщених у публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 року №698.

Київським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист №826/6309/13-а від 25.10.2013.

Позивач 23.04.2014 звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківському районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківському районного управління юстиції у м. Києві від 28.04.2014 відкрито виконавче провадження ВП №43111901 по примусовому виконанню виконавчого листа №826/6309/13-а від 25.10.2013 про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351,45 грн., розміщених у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 року №698.

Вищезазначеною постановою боржнику надано семиденний строк для самостійного виконання рішення суду.

У зв'язку з надходженням від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб листа від 06.05.2014 про відкладення виконавчих дій державним виконавцем 07.05.2014 відповідно до вимоги статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 12.05.2014.

13 травня 2014 року, зв'язку із невиконанням рішення суду державним виконавцем направлено до Фонду вимогу №1330/4 щодо зобов'язання останнього в п'ятиденний термін з дня отримання даної вимоги вчинити дії стосовно повернення НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійних активів у розмірі 2310351, 45 грн. розміщених у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 №698.

13 травня 2014 року на виконання рішення суду, а саме постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014, якою зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути ВНПФ «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351,45 грн., розміщених у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 №698, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Розпорядження №1-Р про виконання рішення суду.

19 травня 2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до відповідача з листом №09-2684/14, яким просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з вчиненням дій щодо повернення НПФ «ВСІ» пенсійних активів, а саме: прийняттям Розпорядження від 13.05.2014 №1-Р, яким зобов'язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» повернути НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2 310 351,45 грн.

Оскільки станом на 23.05.2014 пенсійні активи у розмірі 2310351,45 грн., розміщених у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 року №698 не були повернути НТ ВНПФ «ВСІ», тобто рішення суду боржником не виконано, державним виконавцем відмовлено у закінченні виконавчого провадження ВП №43111901 та на виконання вимог ст.ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду.

Крім того 23 травня 2014 року державним виконавцем направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимогу в п'ятиденний термін з моменту отримання даної вимоги повернути НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійні активи в розмірі 2310351,45 грн.

Листом №09-3033/14 від 29.05.2014 на вимогу державного виконавця від 23.05.2014 повідомлено, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вчинено дії щодо повернення НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійних активів в розмірі 2310351,45 грн., а саме прийнято Розпорядження №1-Р від 13.05.2014.

В подальшому представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з заявою про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6309/13-а, та просив роз'яснити за рахунок якого саме майна (яких саме коштів0 слід повертати пенсійні активи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року заяву про роз'яснення судового рішення задоволено частково. Роз'яснено, що виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 по справі №826/6309/13-а в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути НТ «Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351, 45 грн., розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 № 698, має виконуватись Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів, джерела яких визначаються статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» та у відповідності до вимог статей 57, 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження».

20 червня 2014 року державним виконавцем направлена вимога, якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано в п'ятиденний термін з дня отримання даної вимоги повідомити відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві за рахунок яких коштів та з яких рахунків підлягає списання вищезазначеної суми. Одночасно зазначено, що у разі ненадання Фондом рахунків з яких підлягає списання коштів в сумі 2310 351,45 грн., державним виконавцем відповідно до вимог ст.1071 Цивільного кодексу України, ст.ст.52, 57, 65, 66 Законом України «Про виконавче провадження» та главою 5 Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в України в національній валюті» буде направлено платіжні вимоги на всі рахунки, які відкриті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб для списання вищезазначеної суми.

Враховуючи, що станом на 08.07.2014 до відділу не надійшло жодного повідомлення від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідачем підготовлено та направлено платіжні вимоги до банківських установ для списання коштів.

Фонд гарантування вкладів фізичних звернувся до відповідача із заявою від 23.07.2014 №09/5007/14, якою просив зупинити виконавче провадження №433111901 та звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідач листом від 29.07.2014 року повідомив боржника про незрозумілість підстав для звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду або із заявою про встановлення чи заміну способу і порядку виконання.

Відповідачем також направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в п'ятиденний термін з дня отримання даної вимоги повідомити відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві за рахунок яких коштів та з яких рахунків підлягає списання вищезазначеної суми.

Крім того, 13.08.2014 державним виконавцем повторно направлені платіжні вимоги до банківських установ для списання коштів.

До відділу повернулася вимога без виконання у зв'язку з неможливістю списання коштів з рахунку платника з причини наявності заборони відчуження коштів, які обслуговуються на рахунках платника та які мають надійти на його користь у майбутньому, зареєстрованої у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 22.08.2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у №826/7685/14 апеляційну скаргу третьої особи НТ «ВНПФ «ВСІ» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2014 скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, треті особи НТ «ВНПФ «ВСІ», ПАТ «Банк «Таврика» про скасування постанови від 23.05.2014 ВП№43111901 відмовлено.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 у справі №826/15132/14 визнано протиправними дії Національного банку України щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 13.08.2014, винесених у межах ВП №43111901 з посиланням на статтю 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Державним виконавцем направлено відповідний лист від 29.01.2015 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо сплати штрафу в сумі 680,00 грн., у зв'язку з тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №826/7685/14 в задоволенні адміністративного позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, треті особи НТ «ВНПФ «ВСІ», ПАТ «Банк «Таврика» про скасування постанови від 23.05.2014 ВП №43111901, відмовлено.

Крім того, відповідно до вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем також винесено постанову №43111901 від 29.01.2015 про арешт коштів боржника та винесено постанову №43111901 від 29.01.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, які направлені до відповідних реєструючих органів.

Враховуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 у справі №826/15132/14 про визнання протиправних дій Національного банку України щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 13.08.2014, винесених у межах виконавчого провадження ВП №43111901 з посиланням на ст. 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», державним виконавцем 30.01.2015 направлено платіжні вимоги до банківських установ для списання коштів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2014 у справі №826/6309/13-а (К/800/34316/14) ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013.

З огляду на зазначені обставини, державним виконавцем 12.02.2015 винесено постанови про зняття арешту з грошових коштів боржника та про звільнення майна боржника з-під арешту, які направлені до відповідних реєструючих органів.

10 червня 2015 року державним виконавцем складено вимогу, якою зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в п'ятиденний термін з дня отримання даної вимоги, повернути НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351, 45 грн., розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу від 29.07.2010 №698.

З огляду на те, що станом на 30.06.2015 вимога державного виконавця не виконана, відповідачем на виконання вимог статей 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1360 грн.

Одночасно, державним виконавцем відповідно до вимог п. 11 ч.1 ст. 49 та ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 43111901. Того ж дня підготовлено подання про притягнення винних осіб боржника до кримінальної відповідальності та направлено до Шевченківського РУГУ МВС України у м. Києві.

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 ВП №43111901 протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2015 в задоволенні позову про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2015 ВП №43111901 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2015 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №43111901 від 30.06.2015 з примусового виконання листа Київського апеляційного адміністративного суду у справі 826/6309/13-а.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015, державним виконавцем 22.12.2015 відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №43111901 та направлено виконавчий лист №826/6309/13-а від 25.10.2013 для подальшого виконання.

16 березня 2016 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано протягом п'яти днів з моменту отримання даної вимоги виконати виконавчий лист №826/6309/13-а Київського апеляційного адміністративного суду виданого 25.10.2013 про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351,45 грн.

Державним виконавцем 25.06.2016 повторно направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано Фонд протягом п'яти днів з моменту отримання даної вимоги виконати виконавчий лист.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надано відповідь від 07.06.2016, в якій зазначено, що не має законного та правового механізму для повернення пенсійних активів НТ ВНПФ «ВСІ» за рахунок коштів Фонду.

24 червня 2016 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43111901.

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.06.2016 ВП №43111901 протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про протиправність постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2013 у справі №826/6309/13-а.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції про задоволення позовних вимог та протиправного винесення постанови відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах; повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Нормами статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з нормами статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Частиною 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2015 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження та направлено виконавчий лист №826/6309/13-а від 25.10.2013 для подальшого виконання.

Нормами статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено підстави для відновлення виконавчого провадження. Так відновлення виконавчого провадження передбачено у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

Відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

16 березня 2016 року Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано протягом п'яти днів з моменту отримання даної вимоги виконати виконавчий лист №826/6309/13-а Київського апеляційного адміністративного суду виданого 25.10.2013 про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути НТ ВНПФ «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2310351,45 грн.

Державним виконавцем 25.06.2016 повторно направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано Фонд протягом п'яти днів з моменту отримання даної вимоги виконати виконавчий лист.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надано відповідь від 07.06.2016, в якій зазначено, що не має законного та правового механізму для повернення пенсійних активів НТ ВНПФ «ВСІ» за рахунок коштів Фонду.

Вважаючи, що всі механізми передбачені для виконання рішення нормами ст.ст. 75,89 Закону України «Про виконавче провадження» вичерпані, державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 24 червня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43111901 з посиланням вимоги п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак колегія суддів не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними, оскільки прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, після відновлення виконавчого провадження, мали передувати дії спрямовані на виконання рішення суду, встановлені статтями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналіз статтей 1, 5, 11, 24, 36, 76 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави прийти до висновку, що при виконанні рішень суду зобов'язального характеру у разі невиконання боржником такого рішення державний виконавець повинен вжити усіх вищезазначених заходів та переконатися, що виконання судового рішення є неможливим, а подальше перебування виконавчого листа на виконанні у державного виконавця не призведе до виконання судового рішення, оскільки всі визначені законом заходи вже було вчинено, а на виконання будь-яких інших заходів він не уповноважений.

Згідно пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.

Частиною 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Також необхідно зазначити, що згідно статті 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Крім того, державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, чого державним виконавцем здійснено не було.

Таким чином, державним виконавцем не були виконані усі необхідні дії, не було вжито вичерпних заходів спрямованих на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 та дії, що передують винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, а тому вона є протиправною та такою, що перешкоджає виконанню судового рішення, оскільки прийнята без належних ґрунтовних підстав.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва головного територіального управління юстиції у місті Києві №43111901 від 24.06.2016 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2013 у справі №826/6309/13-а.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

В рішенні «Войтенко проти України» Європейський Суд з прав людини знову повторює, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст ухвали виготовлено 27 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Федотов І.В.

Сорочко Є.О.