Ухвала суду № 69220111, 27.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/10112/2017 Головуючий в 1 інстанції - Гуменюк А.І.

Унікальний № 761/20966/17-ц Доповідач - Панченко М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Панченка М.М.

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року про повернення заявникові позовної заяви ОСОБА_1 до Служби Безпеки України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної бездіяльності органів досудового розслідування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Служби Безпеки України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної бездіяльності органів досудового розслідування - визнано неподаною і повернуто заявнику.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунено недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 20 червня 2017 року, зокрема, в частині уточнення позовних вимог та надання копій позовної заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить указану ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу повернути для розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ним було надано суду доповнення до позовної заяви з уточненням позовних вимог, а також додаткові копії указаних документів для відповідачів.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби Безпеки України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної бездіяльності органів досудового розслідування.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року указану позовну заяву залишено без руху, а позивача зобов'язано конкретизувати позовні вимоги та надати копії позовної заяви у відповідності до кількості осіб, які беруть участь у справі.

06 липня 2017 року на виконання указаної ухвали позивачем подано до суду доповнення до позовної заяви, в якій позивачем уточнено прохальну частину позовної заяви, разом з копіями відповідних документів для відповідачів.

Повертаючи позовну заяву заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі, зокрема, не надав суду позовної заяви в новій редакції з конкретизованими позовними вимогами.

Між тим, колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може.

Так, за змістом ч.ч. 1-2 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

З матеріалів справи слідує, що позовна заява ОСОБА_1 містить конкретні позовні вимоги, зокрема, щодо визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, позивач виклав позовні вимоги, а також обставини, якими відповідні вимоги обґрунтовуються, у той спосіб, який вважав за потрібне.

Вимога змінити та конкретизувати відповідні позовні вимоги суперечить принципу диспозитивності цивільного процесу.

Щодо необхідності надання копій позовної заяви у відповідності до кількості осіб, які беруть участь у справі, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 120 ЦПК України, правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Отже, враховуючи, що даний спір є спором про відшкодування шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органів, що здійснюють досудове розслідування, позивач ОСОБА_1 не має обов'язку надавати суду копії поданих ним процесуальних документів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано суду 2 примірника(копії) як позовної заяви, так і поданого 06.07.2017 року доповнення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст. 119-121 ЦПК України, чим порушив порядок вирішення питання про відкриття провадження у справі, що у відповідності з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та передання даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року, а питання відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді