Ухвала суду № 69220078, 26.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 753/10224/16 Головуючий в 1 інстанції - Даниленко В.В.

Апеляційне провадження №22-ц/796/8710/2017 Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та просили суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 844 963 грн. 04 коп. та судові витрати 13 274 грн. 45 коп.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРАВЕКС- БАНК"задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); на користь ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920, №п/р одержувача: 37397799824172, Банк одержувача: ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», код Банку одержувача: 380838) загальну суму заборгованості у розмірі - 844 963 (вісімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот шістдесят три гри.) гривні 04 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1); на користь ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920, №п/р одержувача: 37397799824172, Банк одержувача: ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК», код Банку одержувача: 380838) судовий збір у розмірі - 13 274,45 (тринадцять тисяч двісті сімдесят чотири) гривні. 45 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В скарзі вказував на те, що позивач не довів, що укладав з відповідачем кредитний договір, оскільки такий суду в якості доказів не подавався, а тому у суду були відсутні підстави для задоволення позову. Також суд безпідставно не скасував заочне рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримав, а також повідомив суду, про те, що позивач в даній справі 26 травня 2017 року відчужив своє право вимоги до відповідача іншому кредитору.

Представник позивача до суду також не з'явився про розгляд справи повідомлений.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом, що між АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк») та ОСОБА_2 21 травня 2008 року був укладений кредитний договір №1-046/08Р, згідно умов якого позивач відкрив кредитну лінію відповідачу на загальну суму 439 536 грн. для споживчих цілей, а відповідач зобов'язався погасити кредит до 21 травня 2018 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15% річних.

Вказане підтверджується договором про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії № 1-046/08Р від 21 травня 2008 року та договором іпотеки від 22.05.2008 року.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу в кредит грошові кошти в межах відкритої кредитної лінії, що підтверджується заявками на видачу готівки, а відповідач отримані кредитні кошти не повернув в строк передбачений договором.

Заборгованість відповідача станом на 24.12.2015 року становить 844 963 грн. 04 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 439 536 грн. 00 коп., заборгованості по процентам простроченим - 267 936 грн. 91 коп., заборгованості з пені - 17 744 грн. 64 коп., заборгованість по процентам - 4 154 грн. 52 коп., пеня за несвоєчасне погашення відсотків 115 590 грн. 97 коп.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком а.с.4,5, який жодним чином не спростований відповідачем, та апеляційна скарга не містить доводів з приводу невірного визначення позивачем розміру заборгованості.

Таким, чином судом встановлено, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.

Висновок суду про наявність підстав для задоволення позову відповідає цим обставинам та вимогам закону, які вірно були застосовані судом.

Доводи скарги про ненадання суду первинного кредитного договору, висновки суду не спростовують, оскільки з наданого суду доповнення до первинного договору вбачається наявність кредитних відносин між сторонами, які в апеляційній скарзі не заперечуються. Факт отримання кредитних коштів підтверджується заявками на видачу готівки, з яких вбачається, що відповідач перебував з позивачем в договірних відносинах з 2007 року, та отримував різні суми в межах кредитного лімітування.

Визначений розмір заборгованості відповідачем жодним чином не спростовується, так як скарга не містить жодних конкретних доводів, щодо невірного обрахування боргу. Відповідач не надав суду також документи, які б свідчили, що він повернув кошти банку в повному обсязі. Стосовно розбіжностей номеру кредитного договору зазначеного в позові та в інших документах, а саме в заявках про видачу готівки, то відповідач не надав суду доказів про те , що з ним укладалось декілька кредитних договорів, за якими з нього вже стягнуто борг, а тому підстав вважати, що позивач звернувся з позовом безпідставно у суду не має.

З огляду на те, що відповідач не спростовує свого підпису на договорі про внесення змін та доповнень до кредитного договору на договорі іпотеки та заявках на видачу готівки, підстав вважати, що відповідач не отримував кошти в борг у суду не має, а відповідно доводи скарги про не укладення відповідачем кредитного договору є недоведеними та спростовуються наявним в справі письмовими доказами.

Посилання в апеляційному суді на те, що позивач відчужив своє право вимоги, також на правильність постановленого рішення не впливають, так як таке відчуження , відповідно до ксерокопії договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами , відбулося 26 травня 2017 року, а суд перевіряє законність рішення, ухваленого в грудні 2016 року.

Інших доводів з приводу заявлених позовних вимог скарга не містить.

Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: