Ухвала суду № 69220049, 18.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4669/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Кушнір С.І.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Росік Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Росік Т.В.,

суддів Лашевича В.М., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Проаспет К.О.,

з участю:

представника власника майна ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката Олешко Олега Михайловича на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 21 липня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Батога Р.В., погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Грищуком М.О. та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану за адресою Івано-Франківська обл., Тисменицький р., с/рада. Черніївська; 43/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 14952131); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (450 000 грн.) ТОВ «Водне плесо» (код ЄДРПОУ - 33644831); корпоративні права у вигляді 20% статутного капіталу (600 000 грн.) ТОВ «Мережа супермаркетів «Плюс Бонус» (код ЄДРПОУ - 36497589); корпоративні права у вигляді 50% статутного капіталу (10 250 грн.) ТОВ «Прикарпатська кераміка» (код ЄДРПОУ - 32873048); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (270 000 грн.) ПП «Плюс 999» (код ЄДРПОУ - 25069853); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (100 грн.) ТОВ «НІКРОМ ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ - 37729321); корпоративні права у вигляді 49,99% статутного капіталу (499,90 грн.) ТОВ «ВП КАЛУСЬКИЙ БРОВАР» (код ЄДРПОУ - 39075597) та накладено арешт на майно, що знаходиться у спільній сумісній власності підозрюваного ОСОБА_3 та ОСОБА_8, на 1/2 частину майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2, (Реєстраційний номер майна: 28683558); нежитлове приміщення АДРЕСА_3, (Реєстраційний номер майна: 29782171).

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для його накладення з метою забезпечення конфіскації майна або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат Олешко О.М. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та, посилаючись на безпідставність, необґрунтованість та незаконність ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою скасувати арешт на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану за адресою Івано-Франківська обл., Тисменицький р., с/рада Черніївська; 43/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 14952131); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (450 000 грн.) ТОВ «Водне плесо» (код ЄДРПОУ - 33644831); корпоративні права у вигляді 20% статутного капіталу (600 000 грн.) ТОВ «Мережа супермаркетів «Плюс Бонус» (код ЄДРПОУ - 36497589); корпоративні права у вигляді 50% статутного капіталу (10 250 грн.) ТОВ «Прикарпатська кераміка» (код ЄДРПОУ - 32873048); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (270 000 грн.) ПП «Плюс 999» (код ЄДРПОУ - 25069853); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (100 грн.) ТОВ «НІКРОМ ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ - 37729321); корпоративні права у вигляді 49,99% статутного капіталу (499,90 грн.) ТОВ «ВП КАЛУСЬКИЙ БРОВАР» (код ЄДРПОУ - 39075597).

Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, на які посилається орган досудового розслідування, не підтверджуються висновками рецензента ОСОБА_9 та комісійної експертизи № 1041/08901, які зроблені 17.08.2017 року, тобто після здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_3

Апелянт стверджує, що органом досудового розслідування вжито надмірні заходи забезпечення кримінального провадження відносно підозрюваного, а рішення щодо накладення арешту на належне йому майно є передчасним, оскільки ОСОБА_3 сприяє проведенню досудового розслідування, виконує покладені на нього процесуальні обов'язки та не має наміру здійснювати будь-які дії щодо відчуження майна.

Захисник також додає, що накладення арешту на майно є передчасним у даному кримінальному провадженні, оскільки повідомлена ОСОБА_3 підозра не є остаточною та кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення може бути змінено, у зв'язку з чим взагалі може бути відсутня міра покарання у вигляді конфіскації майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі представника власника майна. Копія ухвали на адресу ОСОБА_3 не направлялася і розписка про отримання її представником власника майна відсутня, а відтак в силу положень ст. 395 КПК України, строк на апеляційне оскарження не пропущено.

Як вбачається з матеріалів наданих до суду апеляційної інстанції, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 року за № 52016000000000439, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Органами досудового розслідування зазначено, що групою осіб за попередньою змовою у складі ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших невстановлених на даний час службових осіб Міністерства оборони України, виконано всі дії раніше розробленого ОСОБА_10 та узгодженого всіма виконавцями злочинного плану, направленого на розтрату грошових коштів державного бюджету, а саме: у період з початку грудня 2015 року до 30.12.2015 зімітовано проведення закупівлі Міністерством оборони України у ДП «ЛБТЗ» двигунів В-46-6 у кількості 40 одиниць та бортових коробок передач у кількості 4 одиниці, за які незаконно та безпідставно перераховано з державного бюджету кошти в сумі 28 560 000 грн., таким чином розтрачено грошові кошти державного бюджету України, шляхом зловживання службовим становищем на загальну суму 28 560 000 грн., що більше ніж у шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і, згідно з приміткою 4 до ст. 185 КК України, є особливо великими розмірами, чим одночасно завдано матеріальну шкоду державі на вказану суму.

14.07.2017 о 12 год. 01 хв. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Івано-Франківськ, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_4, підозрюється у розтраті грошових коштів державного бюджету України в особливо великому розмірі на загальну суму 28 560 000 грн., що перебували у віданні ОСОБА_10, за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими невстановленими на даний час службовими особами Міністерства оборони України, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

20.07.2017 року детектив Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Батіг Р.В. за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - Першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Грищуком М.О. звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3

21.07.2017 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міст Києва клопотання детектива було частково задоволено.

За результатами вивчення матеріалів провадження, перевірки доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 52016000000000439, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення детектива Філатова С.В. та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до п.п. 1,3,5,6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати зокрема правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозри ОСОБА_3 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженого.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання сторони обвинувачення, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що незастосування арешту на вказані об'єкти майна може призвести до подальшого незаконного їх відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду в частині конфіскації майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України наклав арешт на майно підозрюваного, враховуючи і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга Олешко О.М., в інтересах ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого суддіСолом'янського районного суду міста Києва від 21 липня 2017 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Батога Р.В., погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - Першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Грищуком М.О. та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану за адресою Івано-Франківська обл., Тисменицький р., с/рада. Черніївська; 43/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 14952131); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (450 000 грн.) ТОВ «Водне плесо» (код ЄДРПОУ - 33644831); корпоративні права у вигляді 20% статутного капіталу (600 000 грн.) ТОВ «Мережа супермаркетів «Плюс Бонус» (код ЄДРПОУ - 36497589); корпоративні права у вигляді 50% статутного капіталу (10 250 грн.) ТОВ «Прикарпатська кераміка» (код ЄДРПОУ - 32873048); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (270 000 грн.) ПП «Плюс 999» (код ЄДРПОУ - 25069853); корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу (100 грн.) ТОВ «НІКРОМ ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ - 37729321); корпоративні права у вигляді 49,99% статутного капіталу (499,90 грн.) ТОВ «ВП КАЛУСЬКИЙ БРОВАР» (код ЄДРПОУ - 39075597) та накладено арешт на майно, що знаходиться у спільній сумісній власності підозрюваного ОСОБА_3 та ОСОБА_8, на 1/2 частину майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_2, (Реєстраційний номер майна: 28683558); нежитлове приміщення АДРЕСА_3, (Реєстраційний номер майна: 29782171) - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Олешко ОлегаМихайловича - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ________ _____

Т.В. Росік В.М. Лашевич І.О. Рибак