Ухвала суду № 69216992, 25.09.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1764/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1703/17Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.

при секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою голови правління КС " Глобинська" Бабенко І.В.

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки " Глобинська" про стягнення коштів за договором депозиту, інфляційних витрат та 3% в зв'язку з невиконанням зобов'язання,-

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2016 року позивач звернувся в суд з позовом до Кредитної "Глобинська" про стягнення заборгованості за депозитним договором в сумі 20500 грн., інфляційні витрати в сумі 1857,79 грн та 3 % річних в сумі 768,75 грн. В обґрунтування позову вказав, що між ОСОБА_4, як членом кредитної спілки «Глобинська», та відповідачем 03 липня 2014 року був укладений договір за № 76 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. За умовами договору ОСОБА_4 вніс на депозитний рахунок кредитної спілки 25500 грн. строком до 03.07.2015 року з щомісячним нарахуванням 21% річних. Також, позивач зазначає, що вкладник 30 грудня 2014 року помер, він, як спадкоємець майна померлого за заповітом, вчасно прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23.07.2015 року, зареєстроване в реєстрі за № 357. Кредитна спілка взяті на себе зобов'язання порушила, по закінченню терміну дії договору виплатила лише частину суми вкладу. Сума в повному обсязі відповідачем до цього часу не повернута.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2017 року позов позов ОСОБА_3 -задоволено частково.

Стягнуто з Кредитної спілки " Глобинська" на користь ОСОБА_3 20500 грн. - заборгованості за депозитним договором, 1274, 80 грн.- інфляційних витрат, 768,75 грн. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості, а всього 22543,55 грн.

Стягнуто з Кредитної спілки " Глобинська" на користь ОСОБА_3 - 551,20 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Із рішенням суду не погодився відповідач КС „Глобинська", та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невірну оцінку доказів по справі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт вказує на відсутність підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки кредитна спілка була позбавлена можливості своєчасно виплатити кошти, в зв'язку з накладенням арешту на кошти спілки у кримінальному провадженні.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно із ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, 03 липня 2014 року між ОСОБА_4та кредитною спілкою «Глобинська» був укладений договір № 76 про надання фінансової послуги залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно якого ОСОБА_4 вніс на депозитний рахунок кредитної спілки 25500 грн. строком до 03.07.2015 року з щомісячним нарахуванням 21% річних.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер..

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОМЕР_2 від 23.07.2015 року, виданого приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Джусь С.В. на ім'я ОСОБА_3, позивач є спадкоємцем грошових вкладів з належними відсотками та всіма видами компенсаційних виплат, що знаходяться в Кредитній спілці «Глобинська», згідно договору про залучення внеску (вкладу) членів КС на депозитний договір № 76 від 03.07.2014 року в сумі 29937, 86 грн., та на обов'язковий пайовий внесок, який підлягає поверненню, на підставі довідки № 338а, виданої Кредитною спілкою «Глобинська» 1 липня 2015 року.

Згідно п.п. 2.1.3, 2.1.4 Договору від 3.07.2014 року кредитна спілка зобов'язалася повернути вкладнику суму внеску (вкладу) по закінченню строку дії цього договору та нести повну цивільно-правову відповідальність за виконання умов договору згідно з чинним законодавством.

Проте, КС «Глобинська» по закінченню терміну дії договору 03 липня 2015 року свої зобов'язання в повному обсязі не виконала.

Згідно записів касира у ощадно-позичковій книжці ОСОБА_4 сума залишку на його депозитному вкладі станом на 2.12.2015 року становить 20500 грн.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та в свою чергу не заперечувалося сторонами у справі, 23.10.2015 року позивачу було виплачено 3037,85 грн. у відшкодування процентів, а 2.12.2015 року: 5000 грн. у відшкодування боргу по депозиту, 1400 грн. як проценти. Таким чином, проценти погашені повністю, залишився не відшкодованим борг по вкладу в сумі 20500 грн.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи встановлені обставини, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що КС „Глобинська" зобов'язана повернути позивачу, внесену суму за договором вкладу, відмова від такого повернення є неправомірною, тому вимога позивача про стягнення суми вкладу ґрунтується на законі, а отже підлягає до задоволення зі стягненням з відповідача на користь позивача суму за договором вкладу в сумі 20500 грн.

Враховуючи те, що на підставі договору № 76 про надання фінансової послуги залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, між вкладником та відповідачем склалися відносини, що мають майново-грошовий характер, до позивача, як спадкоємця вкладу ОСОБА_4 за заповітом, перейшло право на вклад та, в зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасного повернення вкладу, право на отримання інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги КС «Глобинська» щодо відсутності підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин, через накладення арешту на кошти кредитної спілки з боку правоохоронних органів, , виходячи з наступного.

Так, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Разом з тим, вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача, як спадкоємця вкладника ОСОБА_4 за заповітом, 20500.00 грн. заборгованість за депозитним договором № 76 від 03.07.2014 року; 1274 грн. 80 коп. у відшкодування інфляційних втрат; 768 грн. 75 коп. 3% річних, а всього, 22543.55 грн.

Таким чином, висновки суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Глобинська" - відхилити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2017 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя: / підпис/ Т.В. Одринська

Судді:/ підпис/ Г.Л.Карпушин / підпис/ О.Ю.Кузнєцова

З оригіналом згідно:

Головуючий суддя: _____ Т.В. Одринська