Постанова № 69215118, 29.09.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2877/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 вересня 2017 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління Держпраці у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2АДРЕСА_1, працюючого ФОП, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

по ч. 7 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

11.09.2017 головним державним інспектором праці ОСОБА_3 при перевірці ФОП ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю, встановлено порушення вимог ч.3 ст.119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Відповідно до наказу від 31.01.2017 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду продавця-консультанта з 01.02.2017 року у ФОП ОСОБА_1 (магазин «Шурупан»). Відповідно до наказу №1 від 15.05.2017 року ОСОБА_2 увільнено від роботи у звязку з призовом на строкову військову службу із збереження місця роботи, посади і середнього заробітку за період проходження строкової військової служби. Згідно наданих відомостей про нарахування заробітної плати за травень-серпень 2017 року ОСОБА_2 не нараховувалась заробітна плата, що є порушенням вимог ч.3 ст. 119 КЗпП України. У відомостях про нарахування заробітної плати відсутні підтвердження, щодо отримання працівниками заробітної плати та ознайомлення про нараховані суми. Підтверджуючі документи на час проведення інспекційного відвідування не було надано. У наданих табелях обліку використаного робочого часу за січень-серпень не вказано години тривалості робочого часу.

На розгляд справи ОСОБА_1 не зявився, хоч про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, тому розгляд даної справи відбувається на підставі в ній фактичних даних.

Суддя вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення у відсутності правопорушника, що передбачено ст.268 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст.119 КЗпПУ в редакції за період, який є предметом даного розгляду, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (діє з січня 2017 року по теперішній час), а також : за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (діяла до січня 2017 року).

За ч.7 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає відповідальність за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обовязків, передбачених законами України "Про військовий обовязок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у виглядіштрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від пятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №716334 від 25.06.2008 року ОСОБА_1 є ФОП.

Як вбачається з вимог ч.7 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ФОП ОСОБА_1 наділений не тільки повноваженнями, а й обовязками, у тому числі, щодо дотримання трудового законодавства України, та несе персональну відповідальність за його порушення.

Як вбачається з наданих матеріалів ОСОБА_2 працював на посаді «продавця-консультанта» в магазині «Шурупан», що належить ФОП ОСОБА_1, який наказом №1 від 15.05.2017 року ОСОБА_2 увільнив від роботи у звязку з призовом на строкову військову службу із збереження місця роботи, посади і середнього заробітку за період проходження строкової військової служби.

Разом з тим, згідно наданих відомостей про нарахування заробітної плати за травень-серпень 2017 року ОСОБА_2 не нараховувалась заробітна плата, у відомостях про нарахування заробітної плати відсутні підтвердження, щодо отримання працівником заробітної плати та ознайомлення про нараховані суми. Підтверджуючі документи на час проведення інспекційного відвідування не було надано. У наданих табелях обліку використаного робочого часу за січень-серпень не вказано години тривалості робочого часу.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені законодавчі норми, обставини справи та докази в їх сукупності, виходячи з принципів законності, обєктивності, справедливості та розумності, суддя приходить до висновку про обґрунтованість вини ОСОБА_1 у правопорушенні, яке є предметом даного розгляду.

Належні та достатні докази на підтвердження своїх заперечень ОСОБА_1Г .не надав.

Отже, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин адміністративної справи, керуючись законом, оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Суддя кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого є: порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обовязків, передбачених законами України "Про військовий обовязок і військову службу","Про альтернативну (невійськову) службу","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Обставин, що помякшують чи обтяжують відповідальність немає.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, виходячи з доведеності вини порушника, вважаю за необхідне призначити стягнення в межах санкції ч.7 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу, оскільки на думку суду застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення є єдино можливим заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст..ст. 23, 27, 29, 33, 41 ч.7, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі пятдесятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути ОСОБА_1 на користь державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.) судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк предявлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Кравченко М.В.