Постанова № 69210100, 29.09.2017, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2133/17

Провадження № 3/323/603/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2017 р.м. Оріхів

Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Плечищева О.В., розглянувши матеріал, що надійшов з сектору превенції патрульної поліції Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

- заст. 130 ч. 2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2017 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказується, що 15.07.2017 року о 09-45 годині в смт. Комишуваха (Оріхівського району Запорізької області) по вул. Б. Хмельницького в районі повороту на "АЗС" гр-н ОСОБА_1 керував автомобілем "ЗАЗ 1103", державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння (бліда шкіра обличчя, почервоніння очей, тремтіння кінцівок рук, поведінка не відповідаюча обстановці), від проходження повного медичного огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.

В судовому засіданні правопорушник свою провину не визнав.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 049121 від 15.07.2017 р., який підписаний правопорушником, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3

Так, об"єктом правопорушення, передбаченим ст.130 КУпАП є безпека дорожнього руху.

Суб"єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі умислу або необережності.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі.

Відповідно до довідки, виданої старшим інспектором з дорожнього нагляду сектору превенції патрульної поліції Оріхівського відділення поліції Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 02.08.2017 року, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбаченихчастиною першою статті 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху передбачено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Враховуючи зазначене, а також те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, він не може вважатися водієм в аспекті ч. 2 ст.130 КУпАП, а є іншою особою. Тому ОСОБА_1 підлягає притягненню до відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Оскільки автомобіль "ЗАЗ 1103", державний номер НОМЕР_1, належить не правопорушнику, а ОСОБА_5, то застосувати додаткове адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу не вбачається можливим.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписівст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимогст.33 КУпАПвраховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований; посвідчення водія не отримував; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та помякшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2ст. 130 КпАП України, у вигляді накладення штрафу на інших осіб у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторність правопорушення підтверджується тим, що постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 28.08.2017 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що сталося 16.06.2017 року, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн.

Згідно дост. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.23,33,40-1,ст.130ч. 2,ст.ст. 245,268ч.2,283,ст. 284ч.1КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 130 КУпАП Україниі накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400,00 грн., на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. 320,00 грн., отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, (призначення платежу:судовий збір, п.5).

Згідно до ч.2ст.308 КУпАПу порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, призначеного судом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляції через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької областіОСОБА_6

Постанова набирає законної чинності, якщо її не оскаржено 10 жовтня 2017 року

Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.