Постанова № 6920786, 04.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-6640/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.І.

                     Степашка О.І.

при секретарі Кризі В.О.

за участю представника

позивача Чеверди Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька

на постанову Господарського суду Донецької області від 07.11.2006 р.

та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р.

у справі № 7/252а

за позовом Комунального підприємства «Тепломережа»

до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                     ВСТАНОВИВ:

          Постановою Господарського суду Донецької області від 07.11.2006 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р., позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Будьонівської МДПІ м.Донецька від 20.02.2006 р. № 0000051830/0 про нарахування штрафних санкцій з податку на землю у сумі 1286,64 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь КП «Тепломережа»3,40 грн. судового збору.

          ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального права: норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 р. № 2285, якою зупинена дія ч.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю»та ст. 71 цього Закону, якою визначені строки для платежів, які зараховуються до державного та місцевого бюджетів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом невиїзної документальної перевірки № 362-15-3/05473192 зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, яке полягало у порушенні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на землю за 2005 рік.

Податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000051830/0 від 20.02.2006 р. про застосування до позивача на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ штрафних санкцій за затримку на 207 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у сумі 1286,65 грн., що становить п’ятдесят відсотків погашеної суми податкового боргу.

Визнаючи недійсним дане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до позивача не може бути застосована відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання із земельного податку, передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки така відповідальність застосовується за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом. Строки сплати земельного податку встановлюються спеціальним Законом України «Про плату за землю». Відповідальність за прострочення строку сплати земельного податку визначена ст.25 Закону України «Про плату за землю»у вигляді пені. Базовим податковим (звітним) періодом, у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для земельного податку є рік, а тому граничний строк подачі декларації (розрахунку) із земельного податку, передбачений саме п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону, тобто це 60-й календарний день, наступний за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. №2535земельний податок є загальнодержавним податком.

Строки сплати узгоджених сум податкових зобов’язань із земельного податку визначаються положеннями ст. 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. №2535-XII.

Утім, дію частини першої статті 17 щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) зупинено на 2005 рік згідно із Законом України від 23.12.2004 р. № 2285-IV).

Строк сплати земельного податку був встановлений ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 р. №2285-IV.

Частиною першою ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 р. №2285-IV визначено: платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів і для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно в порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»є законом, який встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини.

Отже, платник податків зобов’язаний був сплачувати податкове зобов’язання із земельного податку за 2005 рік щомісячно в порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для платежів, що мають базовий (звітний) період - календарний місяць.

Статтею 26 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. №2535-XII передбачено, що платники податку за порушення норм цього Закону несуть відповідальність, передбачену Земельним Кодексом України та законами України.

Законом України з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, включаючи нарахування та сплату пені, штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ передбачена відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, у вигляді штрафу, яка поширюється в тому числі і на платника податків, який не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання із земельного податку протягом граничного строку, визначеного п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону.

З огляду на викладене, визначення позивачеві податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1286,64 грн. на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу є правомірним.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до неправильних висновків та, відповідно, ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                   ПОСТАНОВИВ :

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька задовольнити.

Постанову Господарського суду Донецької області від 07.11.2006 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р. скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий

Судді Н.Г. Пилипчук

О.М. Нечитайло О.А. Сергейчук О.І. Степашко