Рішення № 69205359, 28.09.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2791/17

Номер провадження 2/629/1381/17

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Білик В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., з урахуванням індексації відповідно до закону, щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином повноліття.

Позивач в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву, згідно якої просить розглядати справу без її участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не зявився, але надав суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З свідоцтва про народження серії I-ВЛ №230360, виданого Бунаківською сільською радою Лозівського району Харківської області 18.02.2011 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився 27.01.2011 року, в графі батько зазначений ОСОБА_2, в графі мати зазначена ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно довідки Бунаківської мільської ради Лозівського району Харківської області №270/02-30 від 19.07.2017 року, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини не надає.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобовязання закріплені статтею 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, згідно якої батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України.

Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, зазначено, що дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення.

В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року вказано, що держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В ст.11 цього ж Закону вказано, що сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього, кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків, предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього закону - виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача і відповідача.

Суд враховує, що відповідач повністю визнав позов позивача, офіційно не працює, стягнення за виконавчими листами з нього не проводяться, пільгами з держави не користується, має задовільний стан здоровя.

Відповідно до ст.183 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісяця з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Судові витрати суд вирішує на підставі ч.2 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,79,88,169,208-209,212-213,214,215,218,223,ч.1 ст.367 ЦПК України; ст.ст.180,181,182,184,191 Сімейного кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (пятсот) гривень, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 11.08.2017 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень (одержувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку 820019, р/р31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А.Ткаченко