Ухвала суду № 69195935, 28.09.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/4103/17 28.09.2017 28.09.2017 28.09.2017

Провадження №22-ц/784/2026/17

Єдиний унікальний номер 487/4103/17

Номер провадження № 22-ц/784/2026/17

Головуючий у І інстанції Кузьменко В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого - Прокопчук Л.М.,

Суддів - Козаченка В.І., Лисенка П.П.

Із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю: позивача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3, на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2017 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Центру надання адміністративних послуг міськвиконкому м. Миколаєва, третьої державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 та її представник звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідача. Одначасно ними подано заяву про звільнення позивача від сплати судового збору, враховуючи її незадовільний матеріальний стан (а.с.1-5).

Ухвалою судді від 10 серпня 2017 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с. 16).

Крім того, ухвалою судді від 10 серпня 2017 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона подана з порушенням п.6 ч.2, ч.5 ст.119 ЦПК України, а саме, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Також до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 640 грн. (а.с. 17).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та звільнити її від сплати судового збору, як малозабезпечену (а.с. 65-69).

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвал судді, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування ухвал суду з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя, крім іншого, виходив з того, що позивачу слід сплатити судовий сбір в сумі 640 грн., оскільки не задовольнив її клопотання про звільнення від сплати судового збору.

З такими висновками погодитись не можна.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідача вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Суддя прийшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Судом не враховано, що позивач згідно з наданими їй доказами про її матеріальний стан, крім соціальної допомоги на дитину в розмірі 860 грн., більше ніяких виплат не отримує (а.с. 9).

Отже судом передчасно вирішено питання про відмову від звільнення позивача від сплати судового збору та залишено позовну заяву без руху.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Креуз про Польщі» від 19 червня 2001 року прийшов до висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

За таких обставин у силу п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України ухвали суду не можуть вважатися законними та підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення процесуального питання у відповідності до вимог ЦПК України.

Керуючись ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_3, задовольнити частково.

Ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору і про залишення заяви без руху в частині зобов'язання позивача сплатити судовий збір скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді