Постанова № 69180309, 27.09.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3362/17

Провадження № 2-а/242/239/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Склярук О.М., представника відповідача Козлової О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 08.08.2017 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначила, що вона отримує пенсію за віком, яку призначено УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька. 18 травня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату пенсії в зв'язку зі зміною місце проживання та реєстрації в м. Селидове Донецької області. 20 липня 2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про надання роз'яснень щодо невиплати пенсії та 25 липня 2017 року Селидовським ОУПФУ Донецької області була надана відповідь № 4705/02, з якої вбачається, що ОСОБА_2 повинна звернутися до УСЗН за довідкою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що зміна реєстраційних даних в паспорті здійснюється уповноваженим на те органом та в передбачений законодавством спосіб, тому виплата пенсії буде проводитися за результатами розгляду документів із підтвердженням достовірності факту реєстрації. Позивач вважає, що відповідач протиправно не здійснює нарахування їй пенсії та просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до поданої нею заяви, а також допустити негайне виконання постанови суду в частині присудження пенсії у межах суми стягнення за один місяць та стягнути судові витрати з відповідача на користь держави.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача Козлова О.Л. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та просила суд відмовити в задоволені позову ОСОБА_2 у повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до копії посвідчення серія № 114139, Пролетрським районним УПФУ м. Донецьку призначено пенсію за віком починаючі з 09.11.1986 року.

Позивач ОСОБА_2 20.07.2017 року звернулася до Селидовського ОУПФУ Донецької області із заявою про роз'яснення строку виплати належних пенсійних виплат, а також з проханням поновити виплату пенсію за віком.

Як вбачається з листа № 4705/02 від 25.07.2017 року, Селидовське ОУПФУ в Донецькій області повідомило ОСОБА_2 про те, що для поновлення виплати пенсії необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення. Виплата пенсії буде проводитися за результатами всебічного розгляду документів, що підтверджують достовірність факту реєстрації із дотриманням чинного законодавства.

У частині 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З матеріалів справи вбачається, що підставою призупинення виплати пенсії стало ненадання позивачем довідки про взяття її на облік до Управління соціального захисту населення як внутрішньо переміщеної особи.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 цього Закону, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі недоотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання, тоді як Відповідач в своєму листі не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України.

Як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 серія НОМЕР_2, виданого 30.01.2001 року, Моспінським МВМ Пролетарського РВ УМВС України в Донецькій області, позивач з 10.05.2017 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.3 вищевказаних Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС ) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС ) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснене на з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Таким чином, у суду немає жодних сумнівів щодо внесених до паспорту позивача відомостей про реєстрацію його місця проживання, оскільки вони внесені відповідно до встановленого законодавством порядку та уповноваженим на те органом.

Суд звертає увагу, що відповідачем не вказано, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії та будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання.

Слід зауважити, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, по втраті годувальника та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно ч. 1 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 року № 22-1 , заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В зв'язку з чим, суд вважає, що відповідач не здійснюючі нарахування та виплату належної позивачу ОСОБА_2 пенсії за місцем реєстрації, фактично обмежує її конституційне право на соціальне забезпечення,

Таким чином, суд приходить до висновку, що бездіяльність Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії слід визнати протиправною та необхідно зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату позивачу пенсії згідно заяви від 18 травня 2017 року.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З урахуванням того, що судом при поданні позовної заяви, позивача було звільнено від сплати судового збору, а відповідач звільнений від його сплати на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. ст. 88, 94 КАС України, вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії за її заявою від 18.05.2017 року.

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити нарахування виплати належної ОСОБА_2 пенсії за віком (ІПН НОМЕР_1, рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_2 ПАТ «Альфа-Банк») відповідно до її заяви.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми платежу за один місяць.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадження або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.М. Владимирська