Постанова № 69176797, 26.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 922/4266/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіВладимиренко С.В. - доповідача,суддівДемидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 рокуна рішеннягосподарського суду Харківської області від 20.03.2017 рокуу справі№ 922/4266/16 господарського суду Харківської областіза позовомОСОБА_5до відповідачів1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія" 2. ОСОБА_6 3. ОСОБА_7провизнання права інтелектуальної власності на торгівельну марку, визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1/2016 від 11.05.2016 рокуза участю представників:

заявника касційної скарги - ОСОБА_8,

позивача - ОСОБА_9,

відповідачів - 1) не з'явились;

2) не з'явились;

3) не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія", ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1/2016 від 11.05.2016 р., зокрема, щодо примусового виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства та про визнання права інтелектуальної власності на торгівельну марку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2017 р. (суддя Светлічний Ю.В.) у справі №922/4266/16 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідалія", оформлене протоколом № 1/2016 від 11.05.2016 р., зокрема, щодо примусового виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_6 та ОСОБА_4, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 р. (у складі колегії суддів: головуючого Пелипенко Н.М., судді: Білецька А.М., Істоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2017 р. у справі №922/4266/16 залишено без змін, а скарги - без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незалучення його, як учасника товариства з часткою статутного капіталу 33 %, до участі у справі та порушення у зв'язку з цим його прав на змагальність в судовому процесі, що передбачено пунктом 1 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, просить повністю скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість вимог заявника касаційної скарги, а відтак, просить відмовити у задоволенні його касаційної скарги, залишивши в силі законні рішення та постанову судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників заявника касаційної скарги та позивача, суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.05.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (надалі - ТОВ "Ідалія") проведено загальні збори учасників, оформлені протоколом №1/2016 загальних зборів. Відповідно до протоколу головою загальних зборів було обрано ОСОБА_6, секретарем - ОСОБА_4. Присутніми на зборах вказано громадянина України ОСОБА_6, що володіє 33 % статутного капіталу товариства, та громадянку України ОСОБА_7, в особі уповноваженого на підставі нотаріально посвідченої довіреності представника громадянина України ОСОБА_4, що володіє 34% статутного капіталу товариства.

На загальних зборах ТОВ "Ідалія" від 11.05.2016р., серед іншого, прийнято рішення, згідно з яким ОСОБА_5 (учасника ТОВ "Ідалія", який володіє часткою у статутному капіталі останньої у розмірі 33%) примусово виключено зі складу учасників товариства з посиланням на те, що він систематично неналежно виконує обов'язки учасника товариства, двічі не з'являвся на загальні збори учасників, суттєво ускладнює діяльність товариства та перешкоджає своїми діями досягненню його цілей, зокрема, отриманню прибутку, а також, відповідно до п. 1 п.п. 4.3 розділу 4 статуту товариства, перешкоджає проведенню державної реєстрації змін до установчих документів товариства стосовно зміни директора, підписанта, відомостей про учасника та місцезнаходження товариства.

Ухвалення зазначеного рішення в частині виключення учасника ТОВ "Ідалія" ОСОБА_5 і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Згідно п.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини першої ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ст.116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.145 Цивільного кодексу України та ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Проте слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Згідно положень ч.1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", з якими кореспондуються норми п.5.1 статуту відповідача, учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства, отримувати частку прибутку від діяльності товариства; одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутку та збитків; вийти з товариства в установленому порядку; здійснювати відчуження часток у статутному капіталі товариства, тощо.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

У ч. 5 ст. 61 цього Закону передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як роз'яснено у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що згідно правової позиції Верховного суду України у справі № 5017/1221/2012 (№ 3-39гс14) від 02 вересня 2014 неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили із числа учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства". Висновок Верховного суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (ст.11128 Господарського процесуального кодексу України).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, судами попередніх інстанцій у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено відсутність у матеріалах справи належних доказів повідомлення учасника ТОВ "Ідалія" - ОСОБА_5 про проведення спірних загальних зборів, а також доказів, які б свідчили про систематичність невиконання позивачем обов'язків учасника товариства або перешкоджання діяльності товариства, що не зазначено і в оскаржуваному рішенні загальних зборів.

Крім того, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, як вірно зазначено судами, є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства").

Судами попередніх інстанцій встановлено, що видана на представника ОСОБА_4 довіреність від імені ОСОБА_7 від 15.04.2016р., оформлена з порушенням встановлених законодавством вимог, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 9374/9375 від 28.10.2016 р., за яким встановлено, що в оригіналі довіреності підпис виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_7, а іншою особою, а також протоколом допиту відповідача-3 в рамках кримінального провадження №12016220480002387, відкритого за заявою позивача внаслідок його примусового виключення зі складу учасників товариства. За вказаних обставин суди попередніх інстанцій вказали про правомірність врахування на загальних зборах 11.05.2016 р. лише голосу ОСОБА_6, що володів часткою у розмірі 33 %, внаслідок чого вказані загальні збори ТОВ "Ідалія" не є повноважними за відсутності на них осіб, які у сукупності володіють більш як 60% голосів, що передбачено пунктом 4.7. статуту товариства.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанції про невідповідність зазначеним вище вимогам норм чинного в Україні законодавства прийнятого загальними зборами ТОВ "Ідалія" 11.05.2016р. рішення, оформленого протоколом №1/2016, про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства.

Доводи заявника касаційної скарги зазначених вище обставин не спростовують та фактично зводяться до обґрунтування порушення права на участь у судових засіданнях під час розгляду даної справи ОСОБА_4, як учасника ТОВ "Ідалія", який придбав частку позивача - неправомірно виключеного зі складу учасників товариства. З наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_4 не входить до складу учасників ТОВ "Ідалія".

Як роз'яснено у п.2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р. №4 відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа. Зазначене положення кореспондується із правовою позицією Верховного суду України викладеною у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Тобто, не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи доводи заявника касаційної скарги про порушення оскаржуваними рішенням та постановою його прав як учасника ТОВ "Ідалія". Таким чином, відсутні правові підстави для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги ОСОБА_4 про направлення справи на новий розгляд з метою залучення його для участі у справі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову в частині визнання за позивачем права інтелектуальної власності на торговельну марку ТОВ фірма "Ідалія", оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про існування такої торговельної марки та невизнання або оскарження прав позивача на неї.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року слід залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року у справі №922/4266/16 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук